WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Взаємозв’язок бухгалтерського й податкового обліку при формуванні фінансової звітності - Курсова робота

Взаємозв’язок бухгалтерського й податкового обліку при формуванні фінансової звітності - Курсова робота

та фінансової звітності.
Насамперед він оцінює використання необоротних активів, зокрема основних засобів як сукупності матеріальних активів, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, або надання в оренду, що діють більше одного року як у сфері виробництва, так і в невиробничій сфері. До них належать також ка-пітальні вкладення у багаторічні насадження, у поліпшення земель (ірига-ційні, меліоративні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, облад-нання.
Фінансові вкладення (внески до статутного капіталу, придбання цін-них паперів, облігацій тощо) підприємства оцінюють у балансі за фактич-ними витратами. Величину таких витрат і їх фінансування аудитор переві-ряє за даними рахунків 102 "Капітальні витрати на поліпшення землі", 50 "Довгострокові позики", 501 "Довгострокові кредити банків", 53 "Довго-строкові зобов'язання з оренди" тощо. Аудитор перевіряє правильність відображення їх у балансі, інших формах фінансової звітності.
Використання нематеріальних активів аудитор контролює за даними рахунка 12 "Нематеріальні активи". Аудитор з'ясовує, як використову-ються підприємством права користування природними ресурсами, автор-ські та суміжні з ними права.
Запаси, зокрема сировину і матеріали, паливо, запасні частини відо-бражають в обліку за фактичною собівартістю. Якщо на підприємствах для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на рахунку 203 "Паливо".
Розрахунки з дебіторами і кредиторами, постачальниками і покуп-цями у балансі та іншій фінансовій звітності показують у сумах, поперед-ньо звірених і відображених відповідними актами звірок. Аудитор переві-ряє їх достовірність за даними рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 374 "Розрахунки за претензіями" та ін.
Чистий прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг), то-варів визначається як різниця між виручкою від реалізації в цінах продажу без податку на додану вартість, акцизного збору, інших вирахувань з до-ходу, собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат, втрат від участі в капіталі, податку на прибуток від звичайної діяльності, надзвичайних ви-трат та податку з надзвичайного прибутку.
Отже, усі статті балансу мають бути підтверджені матеріалами інвен-таризації, що проводиться щороку станом на 1 жовтня. Аудитор перевіряє правильність оформлення матеріалів інвентаризації та відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у звітності.
За результатами такої перевірки аудитор може зробити висновки про достовірність балансу, реальність статей інших форм фінансової звітності.
Оцінка фінансової звітності та своєчасності її подання у керівні інста-нції і відповідним державним органам (податковій адміністрації, статисти-чним органам, установам банку) здійснюється на підставі чинного законо-давства. Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв'язок (ув'язку) між даними балансу, фінансової звітності. Якщо є відхилення між даними звітних форм фінансової звітності, керівництво підприємства вно-сить відповідні корективи.
Переконавшись у правильності й достовірності фінансової звітності, аудитор підтверджує правильність її складання.
Фінансові звіти вміщують статті, склад і зміст яких визначаються від-повідними положеннями (стандартами). До річного бухгалтерського звіту обов'язково додається пояснювальна записка (примітки), в якій виклада-ються основні фактори, що вплинули у звітному році на підсумки діяльно-сті підприємства, де крім фінансового стану висвітлюється перспектива ро-звитку підприємства. Звіт про фінансові результати показує результати фі-нансово-господарської діяльності за період з початку звітного року. Від-мінною особливістю нової звітності є відсутність у ній планових показників або нормативів.
Бухгалтерська фінансова звітність є єдиною. Звіти підприємств і ор-ганізацій усіх галузей господарювання складаються за єдиними критерія-ми, фінансові відносини - універсальні. Галузеві особливості відобража-ють у статистичній звітності. Підприємства, що перебувають на госпроз-рахунку, мають самостійний баланс і є юридичними особами, у тому числі й спільні підприємства.
Фінансовий аналіз звітності
Здійснюючи фінансовий аналіз звітності підприємства аудитор, на-самперед, досліджує показники балансу, його актив і пасив, тобто їхні статті. На підставі даних балансу і звіту про фінансові результати аудитор розраховує коефіцієнти платоспроможності (ліквідності) і рентабельності активів і пасивів.
Вивчення структури балансу допомагає встановити, як розподіля-ються активи підприємства, зокрема запаси і дебіторська заборгованість, з одного боку, і як розподілені джерела цих активів між довгостроковими, поточними зобов'язаннями і власним капіталом, з іншого. Для цього спо-чатку визначаємо динаміку оборотності запасів і дебіторської заборгова-ності шляхом використання даних балансу і звіту про фінансові результа-ти та розрахування двох відносних показників: коефіцієнта оборотності запасів і коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості.
1. Коефіцієнт оборотності запасів дає можливість встановити швид-кість обороту запасів для забезпечення виконання завдання з продажу (ре-алізації) готової продукції (товарів, робіт, послуг).
Чим більше значення цього коефіцієнта, тим вищий рівень оборотно-сті запасів, що позитивно відображається на забезпеченні обсягу реалізації продукції.
Приклад. Собівартість реалізованої продукції (ф. № 2, код рядка 040) - 5900,0 грн. Середній розмір запасів (ф. № 1) - 2100,0 грн.
Коефіцієнт оборотності запасів:
Розділивши кількість днів звітного періоду (року чи кварталу) на ко-ефіцієнт оборотності запасів, одержимо кількість днів, необхідну на один оборот запасів.
Зацифровими даними умовного прикладу цей показник дорівнює 130 дням ( ). Звідси випливає, що для забезпечення поточного рівня реалізації продукції поповнення запасів слід зробити через 130 днів.
2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скі-льки оборотів здійснено за рік коштами, вкладеними до розрахунків.
Такий показник розраховується як відношення загального обсягу реалізації продукції до середнього розміру дебіторської заборгованості.
У даному випадку чим більша кількість оборотів, тим швидше підп-риємство отримує кошти від своїх боржників (дебіторів).
Приклад. Загальний обсяг реалізації продукції (ф. № 2) - 6300,0 грн., середній розмір дебіторської заборгованості (ф. № 1) - 1400,0 грн.
Коефіцієнт оборотності дорівнюватиме:
За допомогою цього показника можна розрахувати так званий пері-од інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обер-неться на грошові кошти. Для цього тривалість звітного періоду (скажімо, 1 рік) розділимо на коефіцієнт оборотності. Такий період інкасації, тобто час очікування підприємством одержання грошей від дебіторів, станови-тиме 81 день ( ).
Якщо підприємство не може забезпечити самофінансування, воно змушене взяти кредит. Тому кредиторська заборгованість показує тимча-сове залучення в оборот кредитів на умовах їх повернення. Однак, якщо термін погашення кредитів перевищуватиме строк погашення дебіторської заборгованості, то зростання кредиторської заборгованості випереджати-ме зростання дебіторської, що призведе до погіршення фінансового стану підприємства.
3. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розрахову-ється як відношення собівартості до середнього розміру кредиторської за-боргованості.
Приклад. Загальний обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, пос-луг) - 6300,0 грн. (дані ф. № 2). Середній розмір кредиторської заборго-ваності -

 
 

Цікаве

Загрузка...