WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Стратегія структури капіталу - Курсова робота

Стратегія структури капіталу - Курсова робота

пов'язано з тим, що ефект податкового коректора під час використання позичених засобів зменшується. У таких умовах слід формувати капітал із зовнішніх джерел переважно за рахунок емісії акцій, тобто за рахунок залучення додаткового пайового капіталу. У той же час при високій ставці оподаткування прибутку суттєво підвищується ефективність залучення позикового капіталу.
9. Фінансовий менталітет власників і менеджерів підприємства. Несприйняття власниками і менеджерами високих рівнів ризиків формує у них консервативний підхід щодо фінансування розвитку підприємства, основою якого є власний капітал. І навпаки, прагнення отримати великий прибуток на власний капітал, не звертаючи уваги на високий рівень ризиків, формує агресивний підхід до фінансування розвитку підприємства, де позичений капітал використовується в максимально можливих розмірах.
10. Рівень концентрації власного капіталу.Для того, щоб зберегти фінансовий контроль за управлінням підприємством (контрольний пакет акцій або контрольний обсяг пайового вкладу) власники підприємства не бажають залучати додатковий власний капітал із зовнішніх джерел, якщо навіть для цього є сприятливі умови. Завданням зберегти фінансовий контроль за управлінням підприємством є формування додаткового капіталу за рахунок позичених засобів.
З урахуванням цих факторів стратегічна політика структури капіталу на підприємстві зводиться до таких основних напрямів:
а) встановлення оптимальних для даного підприємства пропорцій використання власного та позикового капіталу;
б) забезпечити залучення на підприємство необхідних видів і обсягів капіталу для формування розрахункових показників його структури.
3. Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності.
Для проведення таких багатоваріантних розрахунків використовують механізм фінансового левериджу, що дозволяє визначити оптимальну структуру капіталу, яка забезпечує максимальний рівень фінансової рентабельності.
4. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості
Даний процес базується на визначенні попередньої оцінки вартості власного і позиченого капіталу, за різними умовами його залучення, на основі багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу.
5. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків.
Даний метод оптимізації структури капіталу пов'язаний із процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства. З цією метою всі активи підприємства поділяються на такі три групи:
· позаоборотні активи;
·постійна частина оборотних активів;
· змінна частина оборотних активів.
У даній ситуації необхідно більше уваги звернути на дві останні групи.
Постійна частина оборотних активів. Вона є незмінною частиною сукупного розміру, який не залежить від сезонних та інших коливань обсягу операції діяльності, не пов'язана з формуванням запасів сезонного зберігання, дострокового завозу і цільового призначення. Отже, це такий незнижувальний мінімум оборотних активів, який необхідний підприємству для здійснення поточної операційної діяльності.
Змінна частина оборотних активів. Дана частина оборотних активів пов'язана з такими змінами: сезонним зростанням обсягу реалізації продукції, необхідністю у формуванні товарних запасів сезонного зберігання; дострокового завозу і цільового призначення. У складі цієї змінної частини оборотних активів виділяють максимальну і середню потребу в них.
Приклад. Мінімізувати структуру капіталу підприємства за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків за такими даними:
· планова середньорічна вартість позаоборотних активів - 140 тис. умовних грошових одиниць;
· із загальної вартості оборотних активів постійна їх частина - 100 тис. умовних грошових одиниць;
· максимальна додаткова потреба в оборотних активах у період сезонності виробництва (6 міс.) - 120 тис. умовних грошових одиниць.
Рішення:
Виходячи із цих даних визначаємо, що при консервативному підході до фінансування активів власний капітал повинен бути:
140 + 100 + 100/2 = 300 тис. умовних грошових одиниць;
Позичений капітал повинен бути 100/2 = 60 тис. умовних грошових одиниць.
Таким чином, структура капіталу, яка мінімізує рівень фінансових ризиків буде складати:
власний капітал: 250/ (250 + 50) * 100% = 83 %;
позичений капітал: 50 / (250+50) * 100% = 17 %.
6. Формування показника цільової структури капіталу.
Граничні рівні максимально рентабельної і мінімально ризикової структури капіталу дозволяють визначити поле вибору конкретних його значень на плановий період. У процесі даного вибору враховуються всі розглянуті фактори, що характеризують особливості діяльності кожного окремого підприємства [19] .
Кожне підприємство прагне досягти оптимального співвідношення між джерелами фінансування, оскільки структура капіталу впливає на його вартість. При розробці стратегічної політики структури капіталу головна мета - прогноз такої структури капіталу, яка за найнижчої вартості капіталу допомагатиме підтримувати стабільні доходи і дивіденди для акціонерів.
Фінансування за рахунок залучених джерел ефективне для підприємства, але до певної межі. Переваги фінансового левериджу зникають у підприємств, які мають у структурі капіталу занадто високу частину боргів, що посилює ризик і підвищує потенційну загрозу неплатоспроможності. Надмірне, фінансування за рахунок випуску акцій теж має свої недоліки, тому щосередньозважена вартість капіталу стає занадто високою. У деяких випадках випуск надмірної кількості звичайних акцій може призвести до втрати контролю над акціонерним капіталом. Незбалансованість у структурі капіталу - наявність великої кількості боргів або значної частки акціонерного капіталу - можуть зашкодити позиції підприємства на ринку.
Таким чином, головна мета стратегічного аналізу структури капіталу - це формування такого співвіднощення, за якого досягається найвищий прибуток на звичайні акції. Розглянемо це на прикладі, наведеному у табл. 3.2.
Таблиця 3.2.
Прогнозний розрахунок прибутку на звичайні акції та розрахунок економічної ефективності

рядка Показники та алгоритми розрахунків Варіанти структур капіталу
І ІІ ІІІ
1 2 3 4 5
1 Загальна сума функціонуючого у прогнозному періоді капіталу 30 000 30 000 30 000
2 Власний капітал
а) звичайні акції
б) привілейовані акції
30 000
-
20 000
10 000
20 000
-
3 Залучений капітал - - 10 000
4 Прогнозний прибуток до оподаткування і виплати відсотків 4800
4800 4800
5 Сума відсотків за кредит - 12 % (р. 3 * 0,12) - - 1200
6 Прибуток до оподаткування (р. 4 - р. 5) 4800 4800 3600
7 Податок на прибуток у
Loading...

 
 

Цікаве