WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Аналіз тенденцій розвитку фондового ринку облігацій у світі та Україні - Реферат

Аналіз тенденцій розвитку фондового ринку облігацій у світі та Україні - Реферат

до виходу на фондовий ринок. Наприклад, [4, с.8] вартість компанії "Уолт Дісней" становила близько 80 млрд дол., тоді як сукупна вартість усіх підприємств російського фондового ринку не перевищувала у 2000 р. 70 млрд дол.
5. Фондовий ринок мав різко виражений спекулятивний й інсайдерський характер, на 60% залежав від іноземних інвесторів, а за обсягами і структурою не відповідав потребам економіки і завданням залучення коштів для інвестування в реальний сектор.
Ці проблеми не могли бути урегульовані самим ринком. Можливість масового виходу підприємств на ринок цінних паперів за інвестиційними ресурсами залежала від переходу держави до фінансової і грошової політики економічного росту, структурування ринку цінних паперів, створення нових ринків і фінансових інструментів, появи стимулів для внутрішніх інвесторів вкладати грошові кошти у вітчизняні фондові цінності, розвитку культури корпоративного управління.
Залучення Росією у 2000-2001 рр. через фондовий ринок і програми виведення підприємств на ринок цінних паперів і біржові ринки 7-8 млрд дол. для інвестицій в оборотні кошти і капітальні активи реального сектора стало першим значним кроком до фінансування промислового піднесення.
Отже, аналіз російського фондового ринку дозволяє констатувати подальший успішний розвиток. Це виражається в створенні сучасної інфраструктури, одержанні досвіду оцінки і передачі прав власності, улагоджуванні конфліктів і інтересів, залученні підприємствами коштів на розвиток і створення системи Інтернет-торгівлі.
Досягнення фондових ринків нашого найближчого сусіда, а також інших світових фінансових структур і тенденції їхнього розвитку впливають на розвиток і діяльність українських бірж [12, с. 17]. Слід зазначити, що фондовий ринок України або ж копіює російський чи західноєвропейський, або дуже близький до них. Певним чином у цьому полягає загальносвітова тенденція функціонування фінансових ринків. А тому вивчення й аналіз інших ринків надає важливу інформацію для створення фондового ринку України. Важливим моментом економічних перетворень у нашій країні, що вибрала ринковий шлях економічного росту, стало формування сучасної ринкової інфраструктури, створення і розвиток фондового ринку, а також організація ефективного інвестиційного процесу.
На фондовому ринку України діють акції, державні і муніципальні облігації внутрішньої позики, облігації підприємницьких структур, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, державні і компенсаційні сертифікати, житлові чеки, інвестиційні сертифікати, облігації зовнішньої позики.
У період створення фондового ринку України виходять закони: "Про цінні папери і фондову біржу", "Про приватизаційні папери", "Про банки і банківську діяльність" [2]. У цей же час з'являються перші українські акції і перші торговці цінними паперами. Затверджується постановою Кабінету Міністрів України "Концепція функціонування і розвитку фондового ринку в Україні" (№ 277 від 29 квітня 1994 р.).
Починає розвиватися і регіональна інфраструктура фондового ринку: створюються Донецька фондова біржа, Київська міжнародна фондова біржа, а також асоціації, що об'єднують учасників ринку, українські асоціації інвестиційного бізнесу, позабіржова фондова торгова система, Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв. Для депозитарно-клірингового обслуговування операторів ринку створений Міжрегіональний фондовий союз. На ринку цінних паперів з'являються облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
Пожвавлення законодавчої діяльності у сфері цінних паперів відбулося після прийняття Указу Президента України "Про державну комісію з цінних паперів і фондового ринку" від 12 червня 1996 р. № 446/5 і постанови Верховної Ради України від 22 вересня 1995 р. "Про концепцію функціонування і розвитку фондового ринку України". 30 жовтня 1996 року було прийнято закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів України", 9 липня 1996 р. - закон "Про внесення змін і доповнень до закону України "Про цінні папери і фондову біржу".
Аналізуючи закони створення фондового ринку, можна зробити висновок, що основними принципами його функціонування в Україні є: 1) соціальна справедливість; 2) надійність захисту інвесторів; 3) врегульованість; 4) контрольованість; 5) ефективність, 6) правова упорядкованість; 7) відкритість; 8) конкурентність.
Хоч і повільно, але фондовий ринок продовжує розвиватися в Україні. Це простежується протягом останніх років. Так, у 1997 році в Україні стала активно розвиватися Позабіржова фондова торгова система (ПФТС). Якщо повний обсяг торгів у ПФТС по всіх цінних паперах у 1997 році склав 250 млн дол. США, з них 70% припадало на акції, 15,3% - на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), 13% - на компенсаційні сертифікати, 1,7% - на векселі [8, с. 329], то загальний обсяг торгів ПФТС у 2003 році - 3,22 млрд грн (91,2% загального обсягу торгів організованого фондового ринку України). У 1997 році почався приплив іноземних інвестицій, що забезпечив розвиток вторинного ринку акцій в Україні.
У 1997 році Міжнародна фінансова корпорація (IFC) оголосила про включення України в систему індексів IFC. Індекс ПФТС на сьогодні визнаний IMC як єдиний для використання цією організацією при моніторингу внутрішнього стану українського фондового ринку. Він увібрав у себе найкращі риси відомих у світі фондових індексів і прагне стати сучасним, динамічним показником на українському ринку цінних паперів [5, с. 36]. За роки становлення фондового ринку в ПФТС відбулися якісні зміни, активізувалася торгівля цінними паперами, змінилася інформаційно-аналітична база. За цей час зросли основні показники обсягів торгів. Якщо загальний обсяг торгів ПФТС у 2000 р. складав 1,463 млрд грн при кількості проданих цінних паперів - 2,06 млрд грн [7, с. 139] , то вже у 2003 році він склав 3,22 млрд грн.
Розвиток фондового ринку можна спостерігати в цілому по всій Україні. Так, у 2001 році в Україні вже діяло 6 бірж і 2 торгово-інформаційні системи (ТІС). 2002 рік став роком домінування ПФТС і УМВБ.Їхня частина - майже 98,11% всіх угод, укладених на організованому ринку. Інші торгові сектори поділили між собою ринок таким чином: Українська фондова біржа (УФБ) - 0,81%, Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ) - 0,73%, Придніпровська фондова біржа (ПФБ) - 0,04%, Донецька фондова біржа (ДФБ) - 0,03%, Українська міжбанківська фондова біржа (УМФБ) - 0,24%, Кримська фондова біржа (КФБ) - 0,04% [1].
Фондовий ринок України можна віднести до ринків, що розвиваються, оскільки всі цінні папери, які обертаються на ньому, мають низьку ліквідність. Про це свідчить значний розрив між котуванням покупки і продажем фондових активів. У середньому він складає за групою найбільш популярних паперів 20% - 25%. Для порівняння: у Росії цей показник не перевищує 1,5 - 2,0%. Про низьку ліквідність фондового ринку говорить також такий факт: якщо в 1997 році в лістингу ПФТС присутні 150 емітентів, а угоди відбувалися тільки з 87, і на перший десяток найбільш ліквідних емітентів припадало 67,9% загального обсягу зроблених угод [8, с. 332], то вже в 2003 році близько 12000 угод на 130 емітентів облігацій (480, якщо вважати серії). Кількість угод з цінними паперами, укладених в 2003 році, - 17389 (у 2002 році - 18662): практично залишилася на існуючому рівні.
Необхідно також відзначити, що для українського фондового ринку характерний низький рівень ринкової капіталізації. За 2003 рік він складає менш 4 млрд дол., або менш 10% валового внутрішнього продукту. Низький рівень капіталізації українського фондового ринку пояснюється низькою рентабельністю підприємств, великою їхньою заборгованістю, нестабільністю соціально-економічного життя країни, нерозвиненістю інфраструктури ринку цінних паперів.
Основними факторами, що стримують розвиток фондового ринку України, є [12, с. 18]:
існуюча податкова нормативна база;
відсутність активного
Loading...

 
 

Цікаве