WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Аналіз тенденцій розвитку фондового ринку облігацій у світі та Україні - Реферат

Аналіз тенденцій розвитку фондового ринку облігацій у світі та Україні - Реферат


Реферат на тему:
АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ ОБЛІГАЦІЙ У СВІТІ ТА УКРАЇНІ
Сьогодні українська економіка перебуває в стадії стабільного зростання. Це, у свою чергу, вимагає активізації механізмів ринку цінних паперів у питаннях забезпечення потреб економічного росту інвестиційними ресурсами. Фондовий ринок України є структурною частиною всієї економіки та одним з додаткових джерел одержання прибутку. Однак на сьогодні можливості українського фондового ринку не відповідають потребам економіки і не виконують основну його функцію - одержання інвестицій. Назрілі проблеми фондового ринку стримують розвиток цієї важливої складової економічної структури, негативно впливають на функціонування інших її структурних елементів і, в результаті, на добробут громадян. Саме тому вивчення стану фондових ринків у світі є актуальним питанням, у контексті якого реалізація системного підходу в організації ринку цінних паперів в Україні, розробка нових економіко-математичних моделей і алгоритмів, націлених на збільшення обсягу інвестицій і на підвищення значимості фондового ринку в загальній інфраструктурі економіки України набувають особливого практичного значення.
Теоретичний доробок у розв'язання цієї проблеми включає чималу кількість праць, що аналізують різні фактори розвитку фондового ринку та наслідки їх впливу за тих чи інших економічних умов. Так, на думку Костіної Н.І. та Марахової К.С. [7], держава повинна активізувати продаж контрольних пакетів акцій великих підприємств із залученням висококваліфікованих фахівців в галузі інвестиційного менеджменту. Це надасть нового імпульсу для розвитку національного фондового ринку. Ковальов А. і Путінцев А. вбачають перспективу розвитку фондового ринку в Україні в державному регулюванні або саморегулюванні шляхом передавання більшої частини повноважень об'єднанням професійних учасників ринку цінних паперів [8]. Проблеми розвитку фондового ринку в Донецькому регіоні розглядають Віленчук Р., Котельников В. [3]. Автори пропонують використовувати механізми фондового ринку для залучення внутрішніх інвесторів до участі у фінансуванні економіки регіону. На їхню думку, у Донецькому регіоні існує великий внутрішній потенціал для розвитку фондового ринку в особі окремих емітентів. Проблема полягає в тому, щоб забезпечити необхідну надійність на фондовому ринку і переконати в ній учасників. Для цього необхідно створити позитивний прецедент, який показує, що механізми фондового ринку можуть бути ефективними в принципі. За рахунок коштів, отриманих за випуск цінних паперів, може бути створене виробництво, що приносить прибуток самому підприємству і тим, хто придбав його цінні папери.
Метою статті є аналіз стану сучасного фондових ринків у світі та Україні і виявлення основних тенденцій його розвитку.
Цінні папери відіграють важливу роль в інвестиційному процесі. Ринок цінних паперів, за своїм обсягом в середньому втричі перевищує грошовий і кредитний ринки і є багатоаспектною соціально-економічною системою, найбільш ефективною формою обміну фінансових ресурсів.
Дослідження різних ринків, організованих біржами-членами Міжнародної федерації фондових бірж, показують, що їхня активність концентрується переважно на традиційних продуктах - акціях і облігаціях. 98% бірж формують ринки акцій, 82% - ринки облігацій [6, с.127].
На сьогодні у всіх країнах фондові ринки зіштовхуються з новими випробуваннями, зокрема такими, як посилення конкуренції з боку інших ринків, включаючи торгові системи й Інтернет. Цей зовнішній тиск змушує фондові біржі адаптувати свою внутрішню структуру до мінливих впливів.
Фондові ринки світу вступили в період, що характеризується створенням альянсів, об'єднань, ростом електронних торгових систем. Лідерами цього процесу стали американські та західноєвропейські компанії [3, с.14].
З уведенням євро розширилося поняття "національних" інвестицій. Тепер воно охоплює всі країни Європейського валютного союзу. До 2000 року всі європейські біржі перейшли на електронну систему ведення торгів і практично цілком відмовилися від голосових. У вересні 2000 р. відбулося об'єднання Празької, Амстердамської і Брюссельської бірж. Замість трьох національних бірж з вересня 2000 р. діє одна міжнаціональна, Euronext.
Величезний вплив на механізм торгівлі цінними паперами вніс Інтернет. На американських біржах ще на початку 2000 р. третина всього обороту припадада на угоди, укладені через Інтернет [11, с. 40]. Система Інтернет-торгівлі в Росії на ММВБ (Московській міжбанківській валютній біржі) використовує для підключення спеціальний електронний шлюз. До кінця 2000 р. до шлюзу підключилося близько 90 брокерських компаній. Сумарний обсяг угод, укладених через Інтернет, виріс із січня по грудень 2000 р. у 67 разів, досягши 27 млрд руб. на місяць. Система Інтернет-торгівлі зробила фондовий ринок у Росії доступним для тисяч фізичних осіб, забезпечила їхню участь в інвестиційному процесі.
Однак слід зазначити, що країни з ринками, що нині формуються, у фінансуванні економіки більше спираються на банківський кредит, ніж на ринки цінних паперів. Окрім того, у ряді мусульманських держав (а це приблизно 700 млн чоловік населення світу), де є ринки акцій, ринки облігацій відсутні або слабкорозвинені в зв'язку з тим, що Коран забороняє процентні платежі.
У 1999-2000 рр. на ринку облігацій позначилася важлива структурна тенденція: підвищилася активність приватних позичальників і зменшилася - державних. У результаті оздоровлення державних фінансів практично у всіх розвинутих країнах, за винятком Японії, відбулося зниження обсягів урядових позик. У 1999 р. сталося рекордне зростання облігаційних позик приватними кампаніями як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку. У 2000 р. обсяг приватних нетто-емісій трохи зменшився, але все одно виявився значно вищим, ніж в інші роки [11, с. 44].
Окрім того, позики емітентів з розвинутих країн скоротилися, а активність емітентів із країн з ринками, що формуються, збереглися на колишньому рівні. При цьому велика частина емісій припала на латиноамериканські країни: Аргентину, Мексику, Бразилію. Емітенти з країн Азії, Східної Європи і СНД залишалися відносно малоактивними, займаючись в основному викупом або рефінансуванням боргу.
Таким чином, аналіз діяльності зарубіжних фондових ринків показав, що посилення конкуренції спричиняє їх динамічний розвиток. Це виражається в об'єднанні, створенні альянсів, рості електронних торгових систем, поглинанні, створенні Інтернет-торгівлі, у залученні нового капіталу.
Слід зазначити, що в Росії активно продовжується створення фінансової інфраструктури ринку, адекватної новим умовам. Це є одним з пріоритетних завдань у прийнятій урядом стратегії розвитку до 2010 року. Важлива складова частина цієї інфраструктури - створення фондового ринку, що має стати дієвим механізмом мобілізації інвестицій у найбільш перспективні сектори економіки [9, с. 14]. У Росії в 90-і роки була створена сучаснаінфраструктура фондового ринку, що дозволила перерозподіляти довгострокові інвестиції задля модернізації російських підприємств. Разом з тим у діяльності емітентів на фондовому ринку проявилися і негативні фактори [9, с.16]:
1. Ринок цінних паперів не став джерелом фінансових ресурсів. Тільки в 1999 р. були здійснені перші великі емісії облігаційних позик для залучення інвестиційних ресурсів.
2. На організованому ринку оберталося близько 100 акцій найбільших російських компаній, і угоди з 4-6 видами акцій складали приблизно 85-90% обігу ринку.
3. Фондовий ринок не відбивав реальний стан прав власності в реальному секторі, тому що на ньому спотворювалися ціни фондових активів.
4. Значна частина підприємств через причини макро- і мікроекономічного характеру були мало зацікавлені в інвестиціях і модернізації, штучно були збиткові й масово не сплачували дивіденди. Багато підприємств не мали серйозних стимулів
Loading...

 
 

Цікаве