WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Особливості використання систем електронних платежів державним казначейством України - Реферат

Особливості використання систем електронних платежів державним казначейством України - Реферат

для стандартних платежів, за винятком використання замість стандартного АРМ-3 спеціалізованого АРМ СТП, що формує й обробляє спеціальні файли різного призначення, використовувані в системі СТП. Основне ноу-хау НБУ зосереджене на ділянці Т5. Воно основано на тому, що пакет відразу направляється з АРМ-2 на АРМ СТП або АРМ-3 (у залежності від статусу в СТП) банку одержувача, з паралельним наступним списуванням коштів з коррахунку банку відправника і зарахуванням на коррахунок банку-одержувача (рис 3).
Створюється враження, що запропоноване НБУ нововведення дає змогу значно заощаджувати час. Однак це не зовсім так.
Для роботи з усіма видами платежів НБУ застосовує наймогутніший сучасний і високоефективний (визнаний одним із кращих у Європі) програмний комплекс "Барс" вітчизняного виробництва, аналогічний використовуваному Держказначейством України.
Рис. 3. Ділянка РРП НБУ при роботі в СТП.
Дані операції здійснюються автоматично, майже одночасно. Максимум що заощаджує СТП на даній ділянці - 2-5 хвилин. Далі шлях платежу в СТП повторює шлях звичайного електронного платежу, займаючи той же час на здійснення, що і звичайний платіж.
Таким чином, заявлений для СТП час проходження платежу по Україні в 15 хвилин, при стабільній роботі каналів зв'язку і ділянок СЕП, СТП, технічно досяжний, якщо не брати до уваги час витрачений час, на ділянках Т1 і Т7.
Об'єктивно таке нововведення малоцікаве як клієнтам, так і Держказначейству, що виступає в ролі банківської структури. Їх цілком влаштовує існуюча швидкість проходження платежів. Зацікавленою особою в поширенні СТП є НБУ. Дана система дає змогу знизити навантаження, що досягають останнім часом максимуму, на існуючі канали зв'язку і сервера РП НБУ, що обробляють дані потоки.
Якщо в стандартному СЕП після прийому АРМ-2 платежів потрібно в максимально короткий термін здійснити операцію списання коштів з коррахунку УДКУ і зарахування їх на коррахунок банку-одержувача, і лише потім відправити даний платіж на АРМ-3 банку-одержувача через АРМ-2, то в СТП відразу здійснюється транзит платежу через АРМ-2, а на операцію зарахування - списання в РРП НБУ ліміт часу збільшується на кілька годин.
Таким чином, у НБУ з'являється можливість відстрочити досить значні витрати на введення в лад нових більш могутніх серверів на якийсь час. Однак, крім проблем, з неможливістю відстеження оперативного стану коррахунків, і внаслідок цього різних порушень встановлених правил, виникають труднощі з проведенням багатоступінчастих бухгалтерських операцій, коли неможливо без закінчення однієї проводки почати наступну. Типовим прикладом може служити видача казначейством наявних коштів бюджетним установам через рахунки в уповноважених комерційних банках.
На основі аналізу двох систем електронних платежів вважаємо більш раціональним створення і введення в експлуатацію системи електронних платежів змішаного типу (СЕПЗТ), яка поєднує в собі переваги двох описаних вище систем.
Технічно це буде виглядати таким чином: на ділянці РП НБУ (Т5) усі вхідні платежі після їхньої обробки на ділянці АРМ-2 підрозділяються на термінові і стандартні платежі. Платежі, що не потрапляють у категорію термінових (стандартні - складають основну масу навантаження), - обробляються РП НБУ за схемою СТП - протягом декількох годин, але не довше ніж до кінця даного банківського дня СЕП, платежі, що потрапляють до категорії термінових, - обробляються в першочерговому порядку - чим швидше - тим краще (рис 4).
Рис. 4. Ділянка РРП НБУ при роботі в СЕПЗТ.
Запропонована система дає змогу максимально знизити навантаження на ділянках РП НБУ, не порушуючи інтереси інших учасників СЕП. Технічно дану схему можливо ввести з мінімальними витратами, використовуючи існуючі схеми й устаткування СЕП, здійснюючи відповідні зміни в чергові відновлення спеціалізованого банківського програмного забезпечення, що розсилається періодично всім учасникам СЕП. Бажано, щоб дана система функціонувала паралельно вже існуючим СЕП і СТП, і підключення до неї здійснювалося на добровільних принципах. Природно, введення запропонованої системи вимагає внесення відповідних змін у нормативні документи з метою пом'якшення деяких параметрів для учасників системи СЕПЗТ. Бажаним є замість імперативних методів застосування з боку НБУ більш гнучкої політики пільгових розцінок для учасників запропонованої системи, а також поява перспективи для них в інших галузях банківського бізнесу.
На вищеописаних умовах є велика імовірність того, що учасниками СЕПЗТ з великим бажанням стануть і численні комерційні банки. Тому що їхня сумарна частка в навантаженні на РП НБУ, за рахунок здійснюваних платежів, значно вища, ніж у казначейства.
Першим прикладом для інших учасників СЕП щодо впровадження запропонованої системи може стати Державне казначейство України. Будучи, як і НБУ, державною структурою, воно покликане піклуватися в першу чергу про інтереси держави, у даному випадку - про його фінансові інтереси. Як учасник СЕП, - зацікавлене в стабільному функціонуванні запропонованої системи, що дає змогу йому і надалі ефективно виконувати свої обов'язки щодо обслуговування довіреного йому сегмента державних фінансів України.
Ще однією причиною можна назвати необхідність налагодження більш тісних - партнерських відносин для рішення завдань, що викликають інтерес безпосередньо для самого казначейства. Наприклад, розробка і впровадження механізму розміщення вільних бюджетних коштів на ринку короткострокових банківських кредитів при участі НБУ - з метою створення нового додаткового джерела наповнення дохідної частини державного і місцевого бюджетів, і лише потім, як інструменту підтримки ліквідності комерційних банків на необхідному рівні. При цьому доцільно розробити нові або використовувати старі ідеї і методи, наприклад, методику кредитних аукціонів, що застосовується Центробанком Росії.
Отже, викладений матеріал свідчить про необхідність удосконалення системи електронних платежів казначейства України. В умовах зростання обсягів оброблюваної інформації необхідно створити і ввести у експлуатацію систему електронних платежів змішаного типу - СЕПЗТ, яка поєднує у собі переваги існуючих сьогодні систем
ЛІТЕРАТУРА:
1. "Система строкових платежів" Електронний лист НБУ № 24-112/798 від 03.06.2004 р.
2. "Про зміни в інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні". Електронний лист НБУ №25-211/74 від 21.01.2004 р.
3. "Описання пакетного інтерфейсу між системою автоматизації банку (САБ) і системою електронних платежів НБУ (СЕП) та системою терміновихпереказів НБУ (СТП)" Електронний лист НБУ № 24-112/256 від 26.02.2004 р.
4. "Про перехід до промислової експлуатації СТП" Електронний лист НБУ № 24-112/598-4041 від 23.04.2004 р.
5. "Система електронних міжбанківських переказів" Електронний лист НБУ № 24-112/736 від 21.05.2004 р.
6. "Про затвердження інструкції про міжбанківський переказ грошів в Україні в національній валюті" Постанова НБУ №110 від 17.03.2004 р.
7. "Про затвердження змін до деяких переліків і тарифів операцій (послуг), що здійснюються Національним банком України, його територіальними управліннями й установами щодо операцій (послуг), пов'язаних з діяльністю клієнтів і банків-кореспондентів Національного банку України". Постанова НБУ № 120 від 2004 р.
Loading...

 
 

Цікаве