WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Визначення ставки дисконту: систематизація сучасних підходів - Реферат

Визначення ставки дисконту: систематизація сучасних підходів - Реферат


Реферат на тему:
ВИЗНАЧЕННЯ СТАВКИ ДИСКОНТУ: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ
Сучасна фінансова діяльність підприємства вимагає застосування ставки дисконту до майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу або одиниці, яка генерує грошові потоки щонайменше при:
- визначенні суми очікуваного відшкодування (Recoverable Amount) у разі наявності ознак щодо зменшення корисності активів згідно з МСБО 36 [1] і П(С)БО 28 [2] при оцінці за вартістю при використанні (Value in Use);
- щорічній перевірці щодо зменшення корисності нематеріальних активів із невизначеним строком корисного використання або нематеріальних активів, ще не придбаних для використання шляхом зіставлення їх балансової вартості з сумою очікуваного відшкодування;
- щорічній перевірці щодо зменшення корисності гудвілу, придбаного в результаті об'єднання бізнесу;
- застосуванні методу дисконтованих грошових потоків (Discounted Cash Flow Valuation (DCFV)) до оцінки бізнесу [3].
При цьому розрахунок вартості базується на одному з фундаментальних принципів фінансової теорії: теперішня вартість активів дорівнює скоригованій поточній вартості грошових потоків, які активи ґенеруватимуть протягом їх економічного життя. Теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу визначається застосуванням відповідної ставки дисконту до майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу та його продажу (списання) наприкінці строку корисного використання (експлуатації) [2]. Щодо визначення вартості компанії за методом дисконтування грошових потоків: вартість компанії сьогодні дорівнює сумі її майбутніх грошових потоків, дисконтованих за ставкою, що відповідає ризикам діяльності цієї компанії.
Таким чином, у зазначених випадках використання двох основних фінансових концепцій: вартості грошей у часі і зв'язку ризику із прибутковістю, - дозволяє визначити очікування інвестора як теперішній (дисконтований) майбутній грошовий потік. З цього випливає, що для визначення вартості потребують достовірної оцінки майбутні грошові потоки і ставка дисконту. Обґрунтовуючи важливість визначення ставки дисконту при оцінюванні, Р. Томас (Rawly Thomas) доводить, що зміна вартості капіталу на 1% спричиняє зміну вартості компанії на 20%.
Метою статті є аналіз і систематизація сучасних методів визначення ставки дисконту для застосування у зазначених випадках. При цьому ставка дисконтування (discount rate) розглядається з трьох позицій: з позиції активу балансу - ставка дисконту використовується для дисконтування очікуваних у майбутньому грошових потоків до поточної вартості; з позиції пасиву балансу - ставка дисконту характеризує витрати на залучення капіталу, за допомогою якої інвестори (постачальники капіталу) аналізують і порівнюють існуючі можливості, що забезпечують одержання прибутку; з позиції інвестора - ставка дисконту характеризує рівень очікуваної прибутковості від інвестицій у залучений і власний капітал.
Ставка дисконту характеризує норму доходу на інвестований капітал та норму його повернення в післяпрогнозний період з урахуванням компенсації всіх ризиків, пов'язаних з інвестуванням. У економічному сенсі це необхідна ставка прибутковості, яку вимагали б інвестори по наявних альтернативних варіантах інвестицій із еквівалентним рівнем ризику на дату оцінки. Як мінімум ставка дисконту не повинна бути нижчою за альтернативну норму доходу (opportunity cost), яка може бути одержана від інвестування з еквівалентним ризиком.
Для визначення вартості при використанні активу ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства [2], акції якого котируються на фондовій біржі та яке має один актив (або портфель активів), подібний за експлуатаційним потенціалом та ризиками до розглядуваного активу. Якщо ставку дисконту, характерну для активу, неможливо отримати безпосередньо за даними ризику, підприємство застосовує її замінники [1]. При цьому відправною точкою для визначення ставки дисконту можуть бути методи, що вже мають історію використання при оцінюванні вартості бізнесу.
Так, методика визначення ставки дисконту залежить від обраної моделі грошового потоку. Традиційно для дисконтування грошових потоків на власний капітал розраховують ціну власного капіталу з застосуванням таких моделей:
моделі ціноутворення на капітальні активи (Capital Asset Pricing Model (CAMP));
модель Гордона (dividend-growth model);
моделі кумулятивної побудови;
експертно-евристичні методи [4].
У разі обрання моделі грошового потоку для всього інвестованого капіталу для визначення ставки дисконту використовують модель середньозваженої вартості капіталу і визначають відповідний показник - WACC [5,6]. У цьому випадку ставка дисконту характеризує вартість залучення капіталу підприємства з різних джерел. При цьому під капіталом акціонерного товариства розуміється вся балансова вартість пасивів акціонерного товариства, включаючи короткострокову кредиторську заборгованість.
За модифікованою моделлю ціноутворення на капітальні активи (Capital Asset Pricing Model (CAMP) ціна власного капіталу визначається за формулою 1.1:
(1.1)
або
re = rf + ?e * (rm - rf ) + S1 +S2 + C,
де re - ставка доходу на власний капітал, яка влаштовує інвестора;
rf - безризикова ставка доходності (risk-free rate of return); у світовій практиці може бути отримана за даними аналітичних видань Ibbotson Associstes, Inc., Stocks, Bonds, Bills, Inflation Yearbook.
?e- коефіцієнт бета (вимірює систематичний ризик зовнішнього середовища), визначається за даними статистичних досліджень та пропонується різними інформаційно-аналітичними агентствами, наприклад, Value Line, Disclosure/ Wordlscope, Standard & Poor's, Moody's, фінською консультаційною фірмою Barra;
rm - загальна доходність ринку в цілому, вимірюється поточною ставкою доходності високодиверсифікованого портфеля акцій;
(rm - rf ) - премія за ризик, що потребує ринок (Risk Premium),
S1 - премія для малих підприємств;
S2 - премія за ризик для окремої компанії (alfa ризик), характеризує несистематичний ризик;
C - ризик, притаманний країні.
Модель була розроблена В. Шарпом (William F. Sharpe, 1964) [10] і Дж. Лінтнером (John Lintner) [11] на базі попередніх досліджень Г. Марковіца (Harry Markowitz) [12] та Дж. Тобіна (James Tobin) [13]. Слід зазначити, що модель CAPM використовується переважно для відкритих акціонерних товариств [14] і побудована на припущеннях [15,16]:
всі інвестори - приймають рішення у одному періоді, прагнуть максимізувати їх очікуваний прибуток кінцевого добробуту і, чий вибір альтернативи серед портфелів залежать від очікуваної доходності ісереднього квадратичного відхилення розподілу вірогідності очікуваних повернень;
всі інвестори орієнтуються на ідентичні оцінки як щодо очікуваної доходності, так і середнього квадратичного відхилення всіх активів, а також щодо коваріації доходності між усіма парами активів;
всі інвестори можуть позичити необмежену кількість грошової маси за безризиковою ставкою;
відсутні податки;
всі інвестиції є цілком подільними, можуть бути купленими або проданими без затримки або труднощів, і можуть бути купленими або проданими без операційних витрат;
жодні інвестори не тримають досить великого портфеля, щоб індивідуально впливати на ціни інвестицій, купуючи або продаючи;
кількість усіх інвестицій є фіксованою.
Ряд авторів (наприклад, Kwon, 1985) доводять, що модель CAPM може бути побудована і при значно меншій кількості припущень [17].
Сучасні
Loading...

 
 

Цікаве