WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками (на матеріалах Коломийського відділення Державного казначейства) - Дипломна робота

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками (на матеріалах Коломийського відділення Державного казначейства) - Дипломна робота

дипломної роботи надзвичайно актуальна, адже завжди казначейському виконанню місцевих бюджетів за видатками щоденно можна отримати інформацію про виконання місцевих бюджетів за видатками.
Метою написання дипломної роботи є дослідити і узагальнити процес казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками.
Предметом дослідження є економічні відносини між органами Державного казначейства і розпорядниками коштів бюджету.
Об'єктом дослідження є видатки місцевих бюджетів.
При написанні дипломної роботи використано практичні матеріали Коломийського відділення Державного казначейства.
Завданням дипломної роботи є:
- розкрити сутність казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками;
- показати механізм взаємодії органів Державного казначейства з розпорядниками бюджету;
- провести аналіз виконання місцевих бюджетів за видатками.
Методологічною і науковою основою роботи є Закони України, інструктивні матеріали, праці українських та зарубіжних вчених-економістів.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СУТНОСТІ КАЗНАЧЕЙСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ЗА ВИДАТКАМИ
1.1. Історичні аспекти та розвиток Державного казначейства України
Держава виконує свої функції за допомогою формування і використання бюджетних коштів. Від уряду насамперед залежить створення такої системи виконання бюджетів усіх рівнів, яка б давала змогу контролювати відповідність державних доходів і видатків прийнятому закону про бюджет та рішень про місцеві бюджети на поточний бюджетний період та забезпечувати рівномірний розподіл надходжень і витрат.
Треба зазначити, що перерозподіл бюджетних коштів - досить поширений спосіб розподілу фінансових ресурсів у країнах із перехідною економікою.
Залежно від своїх історичних і національних особливостей кожна країна використовує банківську, казначейську або змішану системи касового виконання бюджетів.
Більшість країн має банківську систему касового виконання бюджету, за якої банки на чолі з Центральним (національним) вирішують широкий спектр питань, пов'язаних із касовим виконанням бюджету. В основу цієї системи покладено принцип єдності каси, за якого всі бюджетні кошти надходять на єдиний рахунок Міністерства фінансів або казначейства до Центрального банку, з якого здійснюються всі витрати держави.
Однак використання такої системи за умов здійснення ринкових реформ спричинило зростання інфляційних процесів у багатьох країнах. Така практика управління фінансовими ресурсами держави виявилася неефективною через притаманні їй хиби. Касове виконання бюджетів усіх рівнів через Центральний і комерційні банки опинилося без належного контролю з боку держави. У банках було відкрито безліч поточних рахунків
бюджетних установ, що не давало змоги застосовувати механізм
попереднього контролю за витрачанням коштів. За умов гострого дефіциту державного бюджету на поточних рахунках бюджетних установ зберігалися значні залишки вільних коштів унаслідок несвоєчасного перерахування міністерствами й відомствами отриманих із бюджету грошових ресурсів на рахунки підвідомчих установ. Це генерувало ризик їхньої втрати внаслідок неефективного використання або інфляційних процесів в економіці. А відсутність жорстких правил гри створювала певні труднощі у довгостроковому плануванні державного розподілу грошових ресурсів між учасниками бюджетного процесу.
Наявний перерозподіл бюджетних коштів у різних державах свідчив про несумісність бюджетної та економічної політики, оскільки економічна політика держави певною мірою несумісна з економічною діяльністю суб'єктів господарювання. Зокрема, витрати на оплату кредитів для фінансування поточної діяльності окремих господарств, установ, організацій, як правило, значно перевищували проценти, отримані від розміщення ними вільних залишків коштів на банківських рахунках [20, с.56].
Зменшити ці негативні прояви можна лише за допомогою оптимізації грошового обігу шляхом ефективного управління грошовими потоками. З переходом національних господарств до ринкових методів ведення економіки та відмови від єдиної державної форми власності перед багатьма державами постала необхідність захисту своїх фінансових інтересів, оперативного маневрування обмеженими державними коштами, спрямування їх на першочергові соціально-економічні потреби. За таких умов дуже актуальним стало створення спеціальних органів, здатних забезпечити реалізацію вимог держави щодо управління державними фінансами.
Світовий досвід переконує, що найефективнішим є формування і використання бюджетних коштів шляхом створення нової фінансової структури з підлагодженим механізмом виконання державного та місцевих бюджетів у вигляді казначейства. Головним призначенням національних казначейств є сприяння оптимальному управлінню державними фінансами
шляхом забезпечення своєчасного і повного формування дохідної частини національних бюджетів усіх рівнів та цільового використання бюджетних коштів при одночасному зменшенні видатків на державне фінансування. При цьому роль казначейства у виконанні бюджету може бути як пасивною (коли казначейство лише виділяє ресурси бюджетним установам для виконання їх програм), так і активною (коли казначейство має право встановлювати обмеження на зобов'язання або оплату урядових видатків).
Загалом структура і роль казначейства, принципи його організації в окремих країнах визначаються історичними і культурними особливостями, а також економічною ситуацією і розподілом повноважень між різними органами державної влади. У різних країнах на казначейство покладені свої характерні функції.
Для аналізу економічних процесів, які відбуваються у національній економіці, першочергове значення має теорія розширеного відтворення. Одним із головних елементів цієї теорії є інвестиційний процес. Саме від обсягу та якості інвестиційного фонду держави залежать темпи економічною розвитку, стан економічного процесу тощо [21, с.3].
Для розв'язання широкого спектра проблем подолання економічної скрути в Україні, для забезпечення національного піднесення треба насамперед забезпечити матеріальну базу економічних реформ як на рівні окремих підприємств, компаній, так і на рівні країни в цілому. На нашу думку, саме в цьому полягає глибинний сенс тих процесів, які відбувалися в господарстві країни протягом 90-х років. Зростання, яке спостерігаємо останніми роками в Україні засвідчує, що на мікро- і макрорівнях сформована певна фінансова база, яка дає змогу здійснити просування у напрямку застосування новітніх технологій, нових підходів до менеджменту. Така робота дасть можливість українським підприємствам вийти на досягнутий в інших країнах рівень результатів виробництва та виробничих відносин. При цьому рух уперед буде тимдинамічнішим, чим ширшим буде фронт перетворень виробничих процесів як в організаційно-економічному,
так і у техніко-технологічному плані.
Велика частка національного продукту у вартісному вираженні прибирає форми бюджетних ресурсів, окремі складові яких суттєво вирізняються з точки зору їхньої інвестиційно-регулювальної ролі у
Loading...

 
 

Цікаве