WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансове забезпечення бюджетних установ (на прикладі виправної колонії №41 ) - Дипломна робота

Фінансове забезпечення бюджетних установ (на прикладі виправної колонії №41 ) - Дипломна робота

обговоренні та узгодженні помісячних обсягів.
Головні розпорядники за участю розпорядників нижчого рівня згідно з отриманими лімітними довідками уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань та подають відповідним структурним підрозділам фінансового органу зведені проекти цих документів для перевірки їх відповідності показникам лімітних довідок. З метою дотримання структури видатків, що забезпечує мінімально необхідний рівень функціонування головного розпорядника коштів, фінансовий орган перевіряє показники навідповідність бюджетному запиту. Структурні підрозділи фінансового органу відстежують підготовку головними розпорядниками матеріалів до розпису, забезпечують своєчасне подання головними розпорядниками цих матеріалів фінансовому органу, аналізують зазначені матеріали, вносять при необхідності до них корективи і подають структурному підрозділу фінансового органу з питань бюджету свої пропозиції щодо включення їх до розпису.[9; c.31]
Виконання розпису здійснюється наростаючим підсумком з початку року. Зведення, складання та подання звітності про виконання місцевого бюджету здійснюється фінансовими органами на основі звітів регіональних органів Державного казначейства України щодо надходження доходів та розрахунків за трансфертами з 1 липня поточного року за умови переведення місцевих бюджетів на казначейське обслуговування за видатками регіональними органами Державного казначейства України:
щодо доходів - ураховуючи розпис доходів , наростаючим підсумком із зазначенням відсотків виконання за рік та додатково по загальному фонду за відповідний період;
щодо фінансування - враховуючи розпис фінансування, наростаючим підсумком із зазначенням відсотків виконання за рік та додатково по зальному фонду за відповідний період.
.
2.3. Виконання кошторису за видатками.
Бюджетне призначення - це повноваження надане головному розпоряднику коштів бюджету законом про державний бюджет, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількість та часові обмеження. Воно дозволяє надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджетну та надає право розпоряднику коштів брати зобов'язання щодо виконання робіт чи надання послуг. Бюджетні призначення встановлюються виключно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному Кодексом (стаття 23).
У частині першій статті 23 Бюджетного кодексу наголошується, що будь-яке бюджетне зобов'язання можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Бюджетне зобов'язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього періоду або в майбутньому. Зобов'язання виникає внаслідок укладення договорів (угод, замовлень), згідно з якими розпорядок коштів бюджету як споживач товарів, робіт, послуг повинен сплатити належну суму виконавцю за умов виконання цих договорів. Зобов'язання обліковуються органами Державного казначейства України на позабалансових рахунках плану рахунків виконання державного та місцевих бюджетів. [7; c.18]
Зобов'язання розпорядника коштів сплатити кошти за надані товари (послуги) чи інші ідентичні операції розглядається як фінансове зобов'язання. Фінансові зобов'язання обліковуються розпорядниками коштів бюджету як кредиторська заборгованість і відображаються у звітності органів Державного казначейства.
Установи мають право брати зобов'язання щодо видатків загального фонду бюджету відповідно до плану асигнувань, виходячи з необхідності забезпечення виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов'язань минулих періодів.
Звіти про виконання кошторисів і планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів одержувачами подаються у порядку та за формою, встановленими Державним казначейством.[9; c.38]
Отже, кінцевий кошторис є розподілом розпису в межах однієї бюджетної установи. Кошторис затверджується на рівні розпорядника коштів і є головним плановим документом бюджетної установи. Іншими словами, кошторис є внутрішнім розподілом за статтями видатків, який надає повноваження на отримання доходів та фінансування видатків протягом бюджетного періоду. Кошторис виконує роль головного засобу контролю розпорядника коштів і встановлює сферу відповідальності для керівника, розпорядника, фінансового органу та казначейства. Відповідно до статті 51(3) казначейство здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису місцевого бюджету. Розпорядники коштів звітують про видатки згідно власних кошторисів органам казначейства, які звіряють ці звіти з розписами. Таким чином, видатки розпорядників регулярно звіряються з розписами (затвердженими планами) і контролюються з боку фінансового органу та казначейства.
Система зобов'язань є засобом, який використовується в багатьох країнах як для обліку, так і для контролю бюджету. Система обліку поділяє бюджет управління на дві категорії (1) не витрачені, але внесені до зобов'язань - сплачувати за дорученнями, які отримано, або на які, можливо, виписано рахунок і (2) доступні для здійснення видатків (не внесені до зобов'язань) (див. таблицю 4).
Кожного разу, коли бюджетний відділ затверджує замовлення на купівлю або контракт, відбувається перенесення коштів з колонки "не внесені до зобов'язань" до колонки "внесені до зобов'язань", з якої оплачується рахунок. Коли у "не внесених до зобов'язань" залишок нульовий, фінансування більше не підтверджується. Оскільки більшість комп'ютерних пакетів обліку включають цю функцію, юридичні процедури і організаційні системи в більшості випадків не створюють проблем при судових позовах. Незважаючи на технічні можливості і на перший погляд, організаційну простоту цього засобу контролю, деякі країни з перехідною економікою та ті, що розвиваються, надають перевагу системам на касовій основі і не включають зобов'язань. Це послаблює бюджетний контроль і, як правило, призводить до непередбаченого дефіциту.[9; c.39]
Слід здійснювати контроль як за видатками і за зобов'язаннями. Інакше може виникати незапланований дефіцит поточного бюджету. Двома головними категоріями видатків є: (1) оплата праці та (2) інші видатки. Розпорядники коштів здійснюють видатки за постійними статтями, такими як заробітна плата персоналу.
По-перше, витрати на персонал розраховуються в процесі формування бюджету як постійні витрати. В більшості випадків ці витрати відомі і фінансовані. Отже, бюджетні управління застосовують так званий "контроль посад", щоб не допустити створення несанкціонованих посад або виплат несанкціонованому персоналу. Обласні, районні та
Loading...

 
 

Цікаве