WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Капітальні інвестиції підприємства - Курсова робота

Капітальні інвестиції підприємства - Курсова робота

суттєвих змін у регуляторній політиці в напрямку сприяння інвестиціям не відбудеться, інвестиційний клімат за цим показником не покращиться.
Проте перспективи на покращення інвестиційного клімату в Україні залежать не тільки від дій влади, але й від наполегливості потенційних інвесторів у справлянні впливу на владу. Так чи інакше, але капітал має здатність накопичуватись і вимагає вкладення. Рано чи пізно баланс інтересів між владою і капіталом встановиться, і процес покращення інвестиційного клімату набуде незворотного характеру.
Розділ 2. Оцінка та аналіз капітальних інвестицій.
2.1. Загальна характеристика та види інвестицій.
Перш ніж почати дослідження про капітальні інвестиції підприємствах, варто з'ясувати, що ж таке інвестиції.
У найбільш загальній формі інвестиції являють собою вкладення вільних коштів у різні форми фінансового й матеріального багатства. Власник коштів, що безпосередньо інвестує (вкладає) їх у матеріальні або фінансові об'єкти називається інвестором. Так, якщо людина або підприємства вкладають свої кошти в ті або інші об'єкти, вони є інвесторами.
Фізичні особи, що вкладають кошти в матеріальні або фінансові об'єкти, називаються індивідуальними інвесторами. Якщо власники коштів, що інвестуються є юридичні особи, то їх називають інституціональними інвесторами.
Основними джерелами інвестицій є заощадження населення. Вони діляться на наступні групи: поточні, на покупку товарів тривалого користування, на непередбачені випадки й старість, інвестиційні заощадження.
Поточні заощадження утворяться в чинність того, що поточний доход населення витрачається не відразу, а поступово. Такі заощадження короткострокові за своїм характером і накопичуються, як правило, або в готівці, або акумулюються населенням на поточних рахунках у банках.
Заощадження на покупку товарів тривалого користування утворяться в тих випадках, коли вартість планованої закупівлі перевищує поточний доход потенційного покупця, у зв'язку із чим покупець повинен нагромадити необхідну суму зі свого доходу. Більшість заощаджень цього виду накопичуються на ощадних рахунках у банківських установах протягом тривалого часу.
Заощадження на непередбачений випадок і старість довгострокові за своїм характером й їхнє використання припускає настання особливого випадку. На строк, протягом якого заощадження накопичуються, вони можуть бути вкладені в довгострокові фінансові активи, наприклад, акції й облігації.
Інвестиційні заощадження це особливий вид заощаджень, не призначений на споживчі потреби. Головна їх ціль - інвестування в активи, що приносять доход. Більшість інвестиційних заощаджень вкладається в різні види цінних паперів, у тому числі акції.
Заощадження населення, за винятком призначених на поточне споживання, в основному стають інвестиційними ресурсами, але по-різному. Інвестиційні заощадження перетворюються в інвестиційні ресурси безпосередньо, оскільки вони витрачаються на покупку цінних паперів - боргових (облігації, казначейські зобов'язання) і інвестиційних (акції).
Заощадження на покупку товарів тривалого користування, на непередбачений випадок і старість перетворюються в інвестиційні ресурси через посередників, у якості яких виступають банки, страхові компанії, пенсійні фонди.
Ризикові інвестиції: або венчурний капітал, - це термін, що застосовується для позначення ризикованого капіталовкладення. Венчурний капітал являє собою інвестиції у формі випуску нових акцій, вироблені в нових сферах діяльності, пов'язаних з більшим ризиком. Венчурний капітал інвестується в не зв'язані між собою проекти розраховуючи на швидку окупність вкладених коштів. Капіталовкладення, як правило, здійснюються шляхом придбання частини акцій підприємства-клієнта або надання йому позичок, у тому числі із правом конверсії останніх в акції. Ризикове вкладення капіталу обумовлене необхідністю фінансування дрібних інноваційних фірм в областях нових технологій. Ризиковий капітал сполучає в собі різні форми додатка капіталу: позичкового, акціонерного, підприємницького. Він виступає посередником у засновництві стартових наукомістких фірм, так званих венчурів.
За кордоном, як правило, створюються незалежні компанії ризикового капіталу, які залучають кошти інших інвесторів і створюють фонд венчурного капіталу. Цей фонд має форму партнерства, у якій фірма-організатор виступає як головний партнер, вносить, як правило, 1% капіталу, але несе повну відповідальність управління фондом. Зібравши цільову суму, фірма венчурного капіталу закриває підписку на фонд, перехід до його інвестування. Розмістивши один фонд, фірма звичайно пропонує підписку на другий. В основному фірми управляють декількома фондами, що перебувають на різних стадіях розвитку. Це дозволяє існувати, по-перше, акумуляції фінансових ресурсів, по-друге, реалізації основного принципу ризикового інвестування - дозволу й розподілу ризику.
Спеціалізуючись на фінансуванні проектів з високим ступенем невизначеності результату, фірми венчурного капіталу надають інвестиції не у формі позички, а в обмін на більшу частину акціонерного капіталу створюваного венчура. Цим визначена й основна форма доходу на венчурний капітал - засновницький прибуток, реалізований і засновниками стартових компаній, і їхніми фондами-партнерами, що фінансують, лише через 5 років, коли акції венчура почнуть котуватися на фондовому ринку. Із установленого періоду (звичайно 10 років) фонд розпускається. Акції компаній, що вийшли на фондовий ринок, розподіляються між партнерами.
2.2. Аналіз та поняття капіталу.
Інвестиційний капітал - це кошти, вкладені на тривалий строк у виробництво товарів, робіт або послуг для одержання прибутку.
Матеріальні активи: безпосередні інвестиції в матеріальні об'єкти (земельні ділянки, засоби виробництва, устаткування, виробничі запаси). Розрізняють наступні види матеріальних інвестицій:
Прямі інвестиції: являють собою вкладення в статутний капітал господарюючого суб'єкта з метою отримання доходу й одержання прав на участь у керуванні даним господарюючим суб'єктом.
Нетто-інвестиції: інвестиційні ресурси, що направляють на розширення процесу виробництва у формі нового будівництва, розширення, технічного переозброєння або реконструкції діючого підприємства. Джерелом нетто-інвестицій є прибуток підприємства або позикові кошти (кредити банків, емісія боргових цінних паперів).
Трансферні інвестиції: вкладення коштів у ті або інші об'єкти припускає зміну власника вже існуючих цілісних майнових комплексів.
Фінансові активи:здійснюються у виробництві товарів, послуг або робіт. Здійснюються в сферу виробництва прибавочної вартості як безпосередньо власником коштів (у формі покупки акцій або інших цінних паперів, видачі активного кредиту, частки в первісному капіталі іншого підприємства), так і за допомогою посередників (банки, страхові компанії, інвестиційні фонди, трасти).
Портфельні інвестиції: пов'язані з формування портфеля і являють собою придбання цінних паперів й інших активів. Економісти використовують концептуальне поняття для позначення сукупності активів, що становлять
Loading...

 
 

Цікаве