WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансові аспекти організації і реорганізації акціонерних товариств - Реферат

Фінансові аспекти організації і реорганізації акціонерних товариств - Реферат


Реферат на тему:
Фінансові аспекти організації і реорганізації акціонерних товариств
Найпоширенішою формою організації підприємств є товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Різновидом цієї організаційно-правової форми є AT, або корпорація.
Акціонерним є товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями лише майном товариства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями AT у межах акцій, які мають. За кордоном синонімами поняття "акціонерне товариство" є "акціонерна компанія" та "корпорація".
Акціонерні товариства виникли в період первісного нагромадження капіталу. Першими акціонерними компаніями були дві ост-індські компанії - голландська і англійська, засновані відповідно в 1600 і 1602 р. Першою російською акціонерною компанією вважається Російська в Константинополі торговельна компанія, заснована в 1757 р. Капітал цієї компанії складався з 200 акцій номінальною вартістю 500 рублів кожна. Одна половина акцій розподілялася між засновниками, а інша була виставлена на відкриту підписку для всіх бажаючих. За таким самим принципом згодом створювалися й інші російські AT.
Поява корпорацій була зумовлена розвитком великого промислового виробництва, що потребувало нових методів організації, управління і фінансування.
На американському континенті AT почали виникати наприкінці XVIII ст. Ця форма підприємництва була запозичена з Англії. У XIX ст. корпорації у США дуже поширились. Компанію "Stan-dart Oil" було створено в 1870 р. Засновниками її були брати Джон та Уільям Рокфеллери і ще три бізнесмени. На той час частка компанії Рокфеллерів не перевищувала 10 % у нафтопереробній промисловості країни, але вже в 1879 р. вона контролювала 90-95 % ринку, а її капітал збільшився з одного до 70 млн дол. США. У 1882 р. нафтова компанія "Standart Oil" стала першою монополією у промисловості й першою сучасною великою корпорацією. Діяльність цієї монополії спричинилася до необхідності розробки і прийняття у США антитрестівського закону. У 1990 р. корпорації у США виробляли 60 % національної промислової продукції.
Порядок створення і основні принципи функціонування корпорацій у США визначаються на рівні штатів. Корпорації поділяються на відкриті та закриті (акції останніх не можуть продаватися на відкритому ринку). Федеральна податкова система передбачає сплату податку на прибуток корпорації. Проте невеликі корпорації звільняються від цього податку, а їх прибуток розподіляється між акціонерами і зараховується до оподатковуваного доходу акціонерів. Статус невеликої корпорації надається за таких умов:
o якщо корпорація є американською;
o акціонерів щонайбільше 35;
o акціонерами, як правило, є приватні особи;
o акціонери - виключно резиденти США;
o корпорація випускає один вид акцій.
У Великій Британії до AT вживають термін "компанія". Британські компанії створюються відповідно до законів про компанії 1948, 1967 та 1976 р. Зареєстровуються компанії в бюро реєстрації компаній. У Великій Британії існують приватні та публічні компанії. Приватне AT аналогічне закритому і хоча й передбачає випуск акцій, проте без вільної підписки на них. Кількість учасників компанії - від двох до 50. Публічне AT аналогічне відкритому, кількість акціонерів у ньому не може бути меншою семи.
У Німеччині у формі публічних AT функціонують переважно великі підприємства, що потребують залучення акціонерного капіталу.
Більшість юридичних осіб зареєстровано як ТОВ, оскільки процедура їх заснування і державне регулювання діяльності більш спрощені, ніж для AT. Для заснування AT необхідно як мінімум 5 акціонерів і мінімальний статутний фонд 100 тис. марок (для ТОВ - 50 тис. марок).
У Франції існують дві основні форми комерційних підприємств (товариств) - з обмеженою відповідальністю і так звані анонімні. У ТОВ не повинно входити більш як 50 учасників, тому таку форму мають невеликі й середні підприємства з мінімальним статутним фондом 50 тис. франків. Анонімне товариство (аналогічне відкритому AT) обирається для створення великих підприємств; його мінімальний статутний фонд - 250 тис. франків, мінімальна кількість акціонерів - 7.
В Італії до основних форм підприємств належать також ТОВ з мінімальним статутним фондом 20 мли лір і AT з мінімальним статутним фондом 200 млн лір.
Отже, у більшості країн світу невеликі підприємства мають здебільшого форму ТОВ, великі - AT.
До переваг акціонерного типу організації підприємницької діяльності, що дедалі більшою мірою поширюються у світі, належать такі:
o корпоративна форма, що дає змогу мобілізувати великі кошти шляхом реалізації акцій;
o забезпечення швидкого передання окремих інтересів власності, оскільки акції можна легко продати іншим особам;
o покладання відповідальності на акціонера лише в межах вкладеного ним капіталу;
o можливість використання коштів, отриманих завдяки продажу акцій, на будь-які потреби розвитку корпорації;
o публічна інформація про емітента може бути своєрідною рекламою продукції AT, що забезпечуватиме збільшення обсягів реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг);
o можливість ВАТ додатково стимулювати персонал, пропонуючи купівлю акцій на пільгових умовах або даючи менеджерам акції у вигляді премії; у такий спосіб підвищується зацікавленість службовців у поліпшенні фінансових результатів корпорації.
Поступово корпоративна форма господарювання стає провідною і в Україні: нині з існуючих 237 тис. господарських товариств різних форм 198 тис. - це ТОВ, а 35,3 тис. - AT, з них закритих - 66,4 %, відкритих - 33,6%. У промисловості AT становлять 70,7 % кількості підприємств недержавного сектора; вони виробляють понад 50 % загального обсягу продукції галузі. Проте аналіз ситуації, що склалася в Україні, засвідчує: перетворення державних підприємств у процесі приватизації на ВАТ і утворення в такий спосіб малих товариств з кількістю акціонерів менш як 100 фізичних осіб не завжди виправдані. Таких ВАТ нині налічується близько 25 %. Слід уникати крайнощів: недооцінювання акціонерної форми господарювання та її абсолютизації, перетворення її впровадження на модну кампанію. Що ж до суспільного аспекту, то створення ВАТ і ринку акцій має значення, найімовірніше, як засіб перерозподілу національного багатства у країні і переливання капіталу з галузі в галузь, ніж як засіб нагромадження капіталу. Адже досвід зарубіжних країн свідчить про те, що за рахунок емісії
Loading...

 
 

Цікаве