WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Консолідована фінансова звітність. Показники, що визначають положення корпорації на фондовому ринку - Реферат

Консолідована фінансова звітність. Показники, що визначають положення корпорації на фондовому ринку - Реферат

зручність і наочність оцінки за одним показником сприяє поширенню серед різних користувачів - комерційних банків (для оцінки кредитоспроможності позичальника), потенційних інвесторів (для визначення інвестиційної привабливості підприємства), державних регулюючих органів (Фонд державного майна, ДКЦПФР).
Зокрема, Фонд державного майна України встановив, що у звіті, який подає представник, уповноважений управляти державними корпоративними правами, розраховується коефіцієнт вірогідності банкрутства. Цей показник є не що інше, як п'ятифакторна Z-модель Альтмана:
частка оборотних активів в активах ВАТ;
- коефіцієнт рентабельності активів, обчислений за нерозподіленим прибутком;
- коефіцієнт рентабельності активів;
відношення
ринкової вартості акціонерного капіталу до боргових зобов'язань ВАТ за балансовою вартістю;
- коефіцієнт фондовіддачі (або оборотність активів).
Застосування підходу Е. Альтмана загалом цілком правомірне. Але Е. Альтман розраховував свою кореляційну модель на основі статистичного аналізу показників американських компаній. Для вітчизняних умов потрібно розраховувати модель виходячи з даних українських підприємств. Приклад побудови двофакторної Z-моделі на основі реальних даних українських металургійних підприємств вже відомий.
Аналіз фінансових коефіцієнтів використовують такі основні групи користувачів:
o менеджери компанії;
o аналітики кредитних відділів банків або інших організацій, що надають позики;
o аналітики з цінних паперів, що цікавляться ефективністю діяльності та перспективами компанії.
Найціннішими є показники, подані в історичному аспекті, тобто чим довші динамічні ряди, тим точніші висновки аналітика.
Показники компанії порівнюють як із середніми показниками у відповідній галузі, так і з показниками кількох провідних компаній цієї самої галузі. Такий аналіз називається бенчмаркінгом, а компанії, показники яких є критерієм порівняння - компаніями "бенчмарк".
Бенчмаркінг дає змогу визначити місце компанії серед кращих компаній і відповідно її конкурентоспроможність.
За допомогою аналізу фінансової звітності вдається з'ясувати, чому компанія досягає успіху: по-перше, фінансово стійкі фірми мають інші значення коефіцієнтів, ніж ті, яким загрожує банкрутство, по-друге, фінансові коефіцієнти дають змогу отримати цінну інформацію щодо ринкового ризику компанії, нових випусків корпоративних облігацій, визначення індексів конкурентоспроможності корпорації тощо.
Проте існує кілька проблем, пов'язаних з використанням даних фінансової звітності. І в жодній країні світу вони не вирішені. По-перше, фінансові аналітики змушені використовувати бухгалтерські дані, балансову (історичну) вартість активів, оскільки неможливо отримати достовірну ринкову інформацію. По-друге, хоча діють стандарти з бухгалтерського обліку, компанії все одно користуються значною свободою при розрахунку прибутку і визначенні балансових показників. Тому аналізуючи фінансові коефіцієнти, слід звертати увагу на те, яка облікова політика і бухгалтерські рішення стоять за тим чи іншим показником. Наведемо кілька прикладів того, що слід враховувати при інтерпретації фінансових коефіцієнтів (на прикладі американських компаній).
У звіті про прибуток компанія відобразила чисті витрати з виплати відсотків за вирахуванням доходів у вигляді отриманих відсотків (замість того, щоб показати отримані та сплачені відсотки). Тут немає порушення, але це слід ураховувати при порівнянні з витратами на сплату відсотків інших компаній.
Прибуток, який компанія відобразила у фінансовій звітності, перевищує прибуток, показаний з метою оподаткування. Це пояснюється тим, що при складанні фінансової звітності було застосовано метод прямого рівномірного нарахування амортизації, а при розрахунку оподаткованого прибутку американські компанії мають право використовувати прискорену амортизацію.
У статті балансу "Інші довгострокові активи" компанія відобразила вартість ділової репутації фірми (гудвіл). Це різниця між ціною,
яку корпорація сплатила при купівлі кількох компаній, і балансовою вартістю їх активів; оскільки гудвіл амортизується, корпорація щорічно нараховує 2,5 % його вартості, тим самим зменшуючи свій прибуток. Це означає, що важко порівнювати показники фірм, ділова репутація яких відображена в балансі за високою вартістю, з показниками фірм, вартість ділової репутації яких не висвітлена в балансі. З цього приводу серед економістів навіть дискутується питання, чи слід вважати гудвіл активом.
По-третє, не існує об'єктивних критеріїв значущості тих чи інших коефіцієнтів, які аналізують і використовують у фінансовому управлінні фірмами. Не можна з упевненістю стверджувати, які коефіцієнти є найважливішими і якими можуть бути високі та низькі їх значення.
Щоб визначити коефіцієнт, спочатку слід порівняти значення того чи іншого показника компанії за поточний рік з його значенням за попередні роки. Іншими словами, важливо слідкувати за динамікою фінансових коефіцієнтів, щоб своєчасно помітити негативну тенденцію.
Потім потрібно порівняти значення показника компанії з аналогічними показниками інших компаній. Проте компанії різних галузей об'єктивно не можуть мати однакові показники. Тому слід обмежити порівняння діяльності різних компаній в одній галузі, але вибір базових компаній для порівняння є суб'єктивним, оскільки не існує цілком ідентичних компаній.
Операційна діяльність багатьох великих корпорацій пов'язана з кількома різними галузями. У таких випадках важко здійснити порівняльний аналіз фінансових коефіцієнтів з якимись середніми показниками або знайти схожі компанії для порівняння. Томупорівняльний аналіз доцільніше застосовувати для невеликих вузькоспеціалізованих компаній, ніж для великих розгалужених ВАТ.
Список використаної літератури
1. Мозговий О. Фондовий ринок нарощує м'язи // Уряд, кур'єр. - 2000. - № 9. - С 4.
2. Мозговий О. Фондовий ринок України: сучасний стан // Уряд, кур'єр. - 2000.-№ 140. - С 5.
3. Муравйов А., Савулькін Л. Корпоративне управління та його вплив на поведінку приватизованих підприємств // Про приватизацію: Держ. інформ.бюл. - 1999. - № 1.-С 51-56.
4. Нарский В., Краев А., Коньков И. Американские депозитарные расписки - средство привлечения зарубежных инвестиций // Фин. бизнес. - 1999.-№ П.-С. 44-47.
5. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси: Пер. з англ. - К.: Вік; Глобус, 1992.
6. Основы корпоративных финансов: Пер. с англ. / С. Росс и др. - М.: Лаборатория базовых знаний, 2000.
7. Павлова Л. П. Финансы предприятий. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.
8. Петруня Ю. Є. Індивідуальні інвестори на ринку акцій України: мотиви діяльності // Фінанси України. - 1999. - № 5. - С. 11-15.
9. Пишпек С И. Корпоративные отношения в экономике Украины: концентрация собственности и эффективное управление // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 1999. -№ 12. - С. 65-66.
10. Попов В. М., Романишш В. О. Ринок цінних паперів у відтворювально-му процесі перехідної економіки // Фінанси України. - 1998. - № 8. - С 119.
11. Ромашко О. Ю., Бурмака М. О. Контроль за дотриманням законодавства про цінні папери як чинник поліпшення інвестиційного клімату в Україні // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 2000. - № 6. - С 51-56.
12. Савин В. Корпоративные облигации как средство привлечения капитала // Финансист. - 1999. - № 7. - С. 28-34.
13. Савчук В. П., Скрипник Р. А. Порівняльний аналіз підходів до оцінки вартості акціонерного капіталу та можливості їх застосування // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 2000. - № 2. - С. 54-57.
Loading...

 
 

Цікаве