WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Номінальні та реальні валютні курси. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції - Реферат

Номінальні та реальні валютні курси. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції - Реферат

показує, що за рівня цін P1, підприємства вироблятимуть обсяг національного продукту Y1. За рівня цін Р1 покупці хочуть придбати обсяг продукції Y2, що показує крива сукупного попиту.
Конкуренція між покупцями за наявний реальний обсяг продукції Y1, підвищить рівень цін до Рe. Зростання рівня цін з Р1, до Рe стимулюватиме виробників збільшити обсяг продукції з Y1, до Ye і водночас змушує по-купців зменшити свої закупівлі з Y2 до Ye. Коли вироблений реальний продукт дорівнює купленому обсягові продукції, як це має місце за рівня цін Рe, національна економіка досягла рівноваги. На положення кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції, як нам уже відомо, впливає низка неціновихчинників. На кейнсіанському відрізку, де крива сукупної пропозиції майже положиста, зміна сукупного попиту головно впливає на обсяг національного виробництва, а рівень цін відносно сталий. На класичному відрізку крива АS стає крутою, і зміна сукупного попиту, наприклад його розширення, спричинятиме зростання цін, а реальний ВВП майже не змінюватиметься. З коливанням цін на проміжному відрізку змінюватимуться і реальний обсяг виробництва, і рівень цін.
У реальній економіці діє ще один надзвичайно важливий чинник, який ускладнює ситуацію на класичному і проміжному відрізках. Річ у тім, шо багато цін на товари й ресурси є негнучкими щодо зниження. Деякі економісти вбачають у такій властивості ефект храповика (храповик - механізм, який дає змогу крутити колесо тільки вперед). Дію ефекту такого механізму показано на рисунку 8.6.
Коли сукупний попит розширюється з АD1, до AD2, то рівновага переміщується з точки E1, до Е2. Проте ціни не знижуються з такою легкістю, як підвищуються. Тому якщо сукупний попит зменшиться з АD2 до AD1, то економіка не повернеться до свого первинного рівноважного стану в точці Е1. Скоріше збережеться новий, вищий рівень цін Р2, і скорочення сукупного попиту перемістить економіку до стану
рівноваги в точці Е3 Вищий рівень цін найімовірніше збережеться - ціни "заклинило" на рівні Р2, а реальний обсяг національного продукту зменшиться до Y3, (крива АS переміститься вліво).
У довгостроковому періоді рівновага сукупних попиту й пропозиції досягається в точці перетину вертикальної кривої АS і спадної кривої АD (рис. 8.7).
Застосування моделі АS - АD
Застосуємо модель сукупного попиту та сукупної пропозиції для аналізу окремих макро-економічних явищ, що спостерігалися в недалекому минулому. З 70-х років економіку розвинутих країн спіткала нова хвороба - збурення пропозиції. Таке .. явище виникає за умов раптової зміни у витратах виробництва, що різко переміщує криву сукупної пропозиції. Особливої сили збурення пропозиції набрало в 1973 р., який увійшов в історію як "рік семи лих". Цей рік позначився неврожаєм у сільському господарстві, зміщеннями океанічних потоків, що викликали цунамі й торнадо та великі руйнування, небувалими спекуляціями на світових товарних ринках, хаосом на світових валютних ринках, черговою арабо-ізраїльською війною та зростанням учетверо цін на нафту. Ціни сировинних матеріалів і палива зросли з 1972 по 1973 р. на більшу величину, ніж з часу закінчення Другої світової війни до 1972 р.
Одразу ж після першого нафтошоку темпи інфляції різко зросли, а обсяг національного продукту зменшився в усіх розвинутих країнах. Виникло небувале раніше в національній економіці поєднання спаду з інфляцією. Для позначення цього феномена в аналітичну економію було впроваджене нове поняття - стагфляція. Воно означає, що затримка в розвитку виробництва, або стагнація, поєдналася зі зростанням цін, тобто інфляцією.
Упродовж двох попередніх століть розвитку ринкової економіки спади виробництва завжди супроводжувалися зниженням цін, і поєднання спаду, безробіття та інфляції було неможливим. З 1970-х років воно стало реальним. Щоб глибше зрозуміти це нове явище, застосуємо модель сукупного попиту та сукупної пропозиції. Раптове зростання витрат на сировинні матеріали та енергоносії становить основу збурення пропозиції. Такий випадок графічно можна зобразити як різке переміщення вгору кривої сукупної пропозиції з А5} до А52 (рис. 8.8). Це означає, що фірми постачатимуть попередній обсяг продукту лише за значно вищими цінами.
Збурення пропозиції, під яким розуміють різке і несподіване пе-реміщення вгору короткострокової кривої А8, має своїм наслідком
зростання цін і супроводжується падінням обсягу національного ви-робництва. Загалом збурення пропозиції веде до погіршення умов досягнення основних цілей макроекономічної політики.
Особливого розмаху збурення пропозиції набрало в економіці України в 1993 р. Російські постачальники значно підвищили ціни на нафту й газ, які Україна імпортує. Це позначилося на всій національній економіці та призвело до зростання витрат на виробництво всіх вітчизняних виробів. Як наслідок, крива короткострокової сукупної пропозиції різко перемістилася вгору.
У країнах з ринковою економікою нерідко виникають і збурення в сукупному попиті. Зменшення податків, зростання державних видатків, відповідна політика центрального банку можуть збільшити сукупний попит. Тоді крива сукупного попиту переміщується з положення AD1, у AD2 (рис. 8.9). Рівновага переміститься з E1, до Е2. Коли економіка виходить за межі природного обсягу виробництва, то національний продукт та зайнятість зростають повільно, а ціни - дуже швидко. Економіку, що вийшла за природний рівень виробництва, називають "перегрітою". У такій економіці високі рівні виробництва та зайнятості поєднуються з високими темпами інфляції, яка починає згубно позначатися на ефективності економіки та рівні життя. Це змушує уряд уживати заходів для стримування інфляції, що відомі під назвою політики "дорогих грошей", яка супроводжується економічними спадами та збільшенням масштабів безробіття.
У ринковій економіці обсяг реального ВВП, реальні доходи та зайнятість то зростають, то спадають. Такі зміни в національному обсязі виробництва, зайнятості й доходах називають економічними коливаннями. Вони пов'язані з неоднаковим рівнем ділової активності в різні періоди. Тому для характеристики економічних коливань уживають поняття "діловий цикл", яке відбиває рівень ділової активності впродовж кількох чи кільканадцяти
Loading...

 
 

Цікаве