WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Державний бюджет: суть, структура, джерела формування, дефіцит, проблеми - Курсова робота

Державний бюджет: суть, структура, джерела формування, дефіцит, проблеми - Курсова робота

Узгодженість позиції уряду і парламентської більшості на відповідному етапі суспільно-економічного розвитку нашої держави підтвердило прийняття позитивного рішення про звіт Кабінету Міністрів України щодо виконання Державного бюджету України за 2003 рік. ./10, c.20/.
З метою упередження негативних наслідків у бюджетній політиці на кожній зі стадій бюджетного процесу, за підсумками проходження Державного бюджету України на відповідний рік, мають бути оцінені досягнуті результати прийнятих рішень відповідно до поставленої мети і визначених завдань на наступний бюджетний рік. При здійсненні сус-пільного вибору в бюджетному процесі необхідно дотримуватись таких принципів:
- досягнення рівноваги та спадкоємності у бюджетній політиці;
- забезпечення балансу попиту і пропозиції на публічні фінансові ресурси ;
- демократичності, прозорості і привабливості прийнятих рішень;
- дотримання законності і фінансової культури, відповідальності і поваги до закону при прийнятті бюджетних рішень. ./10, c.20/.
У період розвитку демократії і вдосконалення бюджетних рішень головним критерієм у здійсненні суспільного вибору, на нашу думку, має стати принцип рівноваги. Принцип рівноваги, роль якого у розвитку бюджетної політики Української держави недооцінюється, є стрижнем у суспільному виборі, навколо якого мають формуватись управлінські рішення та відбуватись затвердження Закону України "Про Державний бюджет України на відповідний рік". Рівновага у бюджетній політиці і в бюджетному процесі, зокрема для бюджету, означає перш за все баланс потреби і фінансової можливості держави та збалансування дохідної і видаткової частин бюджету. Принцип рівноваги у прийнятті бюджетних рішень, крім того, полягає у дотриманні і забезпеченні:
- балансу бюджетної та податкової політики у мобілізації податків та здійсненні державних видатків;
- мінімізації суб'єктивізму і досягнення реального балансування бюджету в досягненні суспільного вибору;
- рівних можливостей в одержанні суспільних благ і послуг;
- ефективності формування і використання бюджетних коштів, їхньої результативності в процесі відтворення суспільного продукту і ВВП. ./10, c.21/.
Фінансові можливості і відповідні ресурси в організації бюджетного процесу, на нашу думку, мають бути домінантою у бюджетній політиці щодо державних видатків і бути основою для визначення обсягу з надання суспільних благ. З цих позицій важливо зберегти рівновагу потреби і можливості держави в процесі розгляду та затвердження проекту Закону України "Про Державний бюджет України на відповідний рік", а особливо в процесі його виконання.
Суспільний вибір, зроблений Кабінетом Міністрів України, не завжди може бути підтверджений парламентською більшістю у визначенні пріоритетів бюджетної політики та формуванні доходів бюджету на відповідний рік. УРЯД ЗОБОВЯЗАНИЙ ПОДАТИ проект Державного бюджету України на наступний рік, показники якого мають бути реальними, а дохідна і видаткова частини бюджету збалансованими. Від того на скільки вдало уряд здійснить вибір пріоритетів у розподілі доходів на здійснення видатків за умов недостатнього їхнього обсягу, значною мірою залежатиме вибір у прийнятті рішень при затвердженні проекту закону. Зрозуміло, якщо парламентська більшість сформувала уряд, то в цьому випадку логічно виконувати ті зобов'язання, які були покладені в основу програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої парламентом, і певних політичних домовленостей у процесі її формування.
Положення основних напрямів бюджетної політики, які були схвалені парламентом, на сьогодні ще не стали однозначними у прийнятті рішень урядом у процесі підготовки і складання проекту Державного бюджету України на наступний рік. Це викликано, перш за все, тим, що основні напрями бюджетної політики, схвалені постановою Верховної Ради України, не є обов'язковими для виконання. Аналіз стану врахування положень постанови Верховної Ради України від 04.07.2002 р. "Про основні напрями бюджетної політики на 2003 рік" показує, що у поданому проекті Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 р." до Верховної Ради України із 42 пропозицій і доручень було повністю враховано 13, або 31% усіх пропозицій та доручень, частково - 7. Понад 60% усіх пропозицій і доручень не були враховані в поданому проекті Державного бюджету України на 2003 рік. Не випадково досить складно і з порушенням термінів відбулось прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на відповідний рік". ./10, c.22/.
На 2004 р. вперше за останні роки Кабінет Міністрів України до-строково (10 вересня 2003 р.) подав на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік". При цьому, при підготовці проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" пропозиції і доручення Верховної Ради України до основних напрямів бюджетної політики України на 2004 рік, затверджені постановою Верховної Ради України від 19.06.2003 №987, не були враховані повністю. При підготовці проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" із 114 пропозицій та доручень Верховної Ради України було враховано 64, відповідно 29 враховано частково і 21 не враховано.
Публічне засвідчення факту врахування положень вищезазначених нормативно-правових актів у проекті закону дає можливість парламенту визначитись у прийняттірішень. Тому основне завдання уряду на стадії подання і представлення проекту закону переконливо підтвердити, обгрунтувати зроблений вибір та засвідчити парламентську більшість ті/або більшість народних депутатів - членів усіх фракцій у реальності показників державного бюджету у доцільності проведеного розподілу коштів на здійснення видатків відповідно до визначених пріоритетів бюджетної політики на наступний рік. На цій відповідальній стадії в процесі підготовки основної думки - позиції парламенту щодо прийняття рішення і визначення суспільного вибору відбувається випробування політичних сил на зрілість і розуміння наслідків прийняття (неприйняття) проекту закону до розгляду Верховною радою України.
У разі прийняття позитивного рішення щодо проекту закону в пар-ламенті суб'єкти законодавчої ініціативи подають пропозиції щодо змісту та реальності показників бюджету, які опрацьовує Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на предмет їхньої ґрунтовності, доцільності, ефективності та готує висновки до них. Як засвідчує практика, більшість поданих пропозицій до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" стосується збільшення коштів на здійснення тих чи інших видатків. Так, із 1240 пропозицій до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" понад 1100 пропозицій (90%) передбачали збільшення видатків за окремими програмами розпорядників коштів. Загальна сума усіх пропозицій до цього проекту закону складала 9,6 млрд. грн., або 19,4% до затверджених видатків Державного бюджету України на 2002 рік.
При розгляді пропозицій до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" надійшло майже 1480 пропозицій, з яких 1310 пов'язані зі збільшенням видатків на
Loading...

 
 

Цікаве