WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджетний процес - Курсова робота

Бюджетний процес - Курсова робота

стало можливим завдяки перевиконанню спеціального фонду держбюджету. При цьому по загальному фонду держбюджет не був виконаний. Головною причиною цього Порошенко назвав невиконання прогнозних макропоказників економічного розвитку України. Голова бюджетного комітету зазначив, що тільки показник ВВП не був виконаний на 20 млрд. грн.
Дефіцитний Державний бюджет-2002 як головний чинник інфляції та девальвації гривні
Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, вважає, що дефіцитний Державний бюджет-2002 є головним чинником інфляції та девальвації гривні. Урядова концепція формування дефіцитного бюджету в 2002 р. була підтримана Верховною Радою. Як вважає Олег Соскін, це означає, що вище керівництво країни свідомо заклало підвалини для інфляції та девальвації національної валюти в 2002 р. На думку п. Олега обвал курсу гривні станеться через відсутність коштів для покриття дефіциту бюджету. Додаткових джерел покриття дефіциту бюджету держава не має. А це означає, що правлячий режим знову буде змушений вдатися до грошової емісії, а простіше кажучи, запустити станок для друкування грошей.
На думку п. Олега невиправдано велике фінансування окремих галузей та відомств. Це, по-перше, вугільна промисловість, куди заплановано додатково спрямувати 1,6 млрд. грн. Не потрібно пояснювати, що дотації збитковим шахтам не є найоптимальнішим способом використання державних коштів. По-друге, збільшені видатки на ЗСУ, МВС, систему освіти та охорони здоров'я. Звичайно, додаткове фінансування двох останніх сфер є критично необхідним для подальшого розвитку держави, населення якої за останні 10 років скоротилося на 2,5 млн. чол. і яка за рівнем людського розвитку катастрофічно відстала від провідних країн світу. Проте виділення додаткових коштів на силові відомства за існуючого в них рівня корупції та бюрократії навряд чи призведе до посилення обороноздатності країни та встановлення внутрішнього порядку. Це суто паразитичні витрати, що ніколи не будуть компенсовані народу України.
Аналізуючи доходну частину держбюджету, можна помітити, що значні кошти виділяються на так звану інвестиційну діяльність. На думку п. Олега, існує реальна можливість використати ці гроші зовсім не на загальнодержавні цілі, а, наприклад, на передвиборну кампанію правлячих кланово-фінансових груп.
Закон "Про Державний бюджет на 2002 рік" містить безліч нісенітниць. Це можна пояснити або тотальною відсутністю професіоналів-фінансистів у Міністерстві фінансів, або свідомим та цілеспрямованим порушенням головних принципів формування Державного бюджету, прийнятих у всіх цивілізованих країнах, - принципів прозорості, простоти та можливості виконання. Тож прийнятий бюджет можна розглядати як інструмент не для підтримання економічного зростання, а для продовження безкарного розграбування України та експлуатації її громадян.
Як висновок. У разі затвердження дефіциту Державного бюджету (4 277 957,8 тис. грн.), Україну очікуватиме значне падіння курсу національної валюти та зростання цін, що призведе до: 1). краху великої кількості підприємств, які за останні два роки тільки-но почали здійматися на ноги; 2). посилення реальної загрози розпродажу українських земель за безцінь іноземним структурам та переходу України до неоколоніальної залежності; 3). знецінення вкладів населення в банках та гривневих заощаджень "у панчохах", остаточної зневіри простих громадян та руйнації банківської системи в Україні; 4). відкладення на далеке майбутнє інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО.
Аналіз проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2003 рік Коментар народного депутата Валерія Сушкевича до Закону "Про Державний бюджет України на 2003 рік".
ДОХОДИ БЮДЖЕТУ
1. Не цілком послідовними та обґрунтованими видаються пропоновані урядом напрями політики на 2003 у сфері доходів держбюджету. Так, вкотре проголошуючи бажання вирішити проблему відшкодування ПДВ та правильно вказуючи на позитивні наслідки такого вирішення ("відновлення обігових коштів підприємств"), Кабмін пропонує хибний шлях розрубування цього "гордієвого вузлу" української економіки - проведення відшкодування шляхом заліку реструктуризованої податкової заборгованості або простроченої заборгованості за гарантовані державою кредити. Не вдаючись до пояснення шкідливості залікових схем у розрахунках, у т.ч. з бюджетом, зазначимо, що кліринг (зарахування) взаємних зобов'язань у взаємовідносинах між бюджетом та економічними агентами не може бути співставним із застосуванням подібного механізму в цивільних правовідносинах. Це пояснюється в основному нерівноправністю суб'єктів у першому виді відносин та добровільністю таких схем у другому. До того ж, невідомо, яким чином мають збільшитись обігові кошти підприємств, якщо зобов'язання держави з повернення сплаченого ПДВ будуть виконані лише на папері. Цілком логічний висновок про відсутність чіткого бачення шляхів вирішення однієї з важливих проблем країни у податковій сфері та вибірковість у застосуванні прогресивних принципів бюджетної політики (наприклад, такого, як виключно грошовий характер розрахунків).
2. Відзначимо й продовження практики пошуку причин наявності податкових недоїмок у недобросовісності платників, звідси подальші наміри "закручування гайок", активізації діяльності органів стягнення. Повторимо численні коментарі стосовно державної політики боротьби з ухиленням від сплати податків у країні не шляхом нівелювання передумов такої дійсності, але за допомогою тиску на прозоро працюючі підприємства, і зазначимо - несплата (неповна сплата) обов'язкових платежів до бюджетів в умовах України є наслідком не загальної злочинності (як якості) бізнесу, а відсутності нормальних умов для ведення цього бізнесу чесно та відкрито. Тому уряд мав би бути послідовнішим у відстоюванні реформування податкового законодавства. Цілком вітаючи пропозиції Кабінету Міністрів до Верховної Ради здійснити "скасування податкових пільг, що надаються за галузевою та професійною ознакою", що має забезпечити "вирівнювання податкового навантаження різних сфер економічної діяльності", знову слід відзначити обмеженість та непослідовність подібних прагнень. Так, у Пояснювальній записці до проекту знаходимо лише окремі види діяльності, які мають бути позбавлені галузевих пільг, до того ж лише зі сплати ПДВ: спеціальний режимоподаткування операцій з продажу сільгосппродукції; продаж і ввезення лікарських засобів та виробів медичного призначення, імпорт сировини, матеріалів для окремих машинобудівних підприємств; виробництво спецтехніки; окремі наукові та конструкторські вироби. При цьому залишені без змін пільгові режими щодо інших галузей промисловості та видів діяльності (гірничо-металургійний комплекс, суднобудівна, бронетанкова, космічна галузі тощо), що й зумовлюють левову частину втрат бюджету.
Декларуючи необхідність зменшення податкових ставок та кількості податків Кабінет Міністрів пропонує, по-перше, зберегти у 2003 році додаткові збори на виплату пенсій (запроваджені восени 1998 року до "повного погашення заборгованості з виплати пенсій"), а,
Loading...

 
 

Цікаве