WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджетний процес - Курсова робота

Бюджетний процес - Курсова робота

за нецільовим використанням бюджетних коштів встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет на 2004 рік, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису.
4. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" від 28 лютого 2002 р. N 228 п. 1 Постанови визначає поняття кошторису бюджетних установ, бюджетного призначення, складові кошторису, форму кошторису та порядок його затвердження.
п. 7 визначає поділ на головних розпорядників коштів бюджету та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
п. 8 визначає одержувачів бюджетних коштів.
п. 3 Постанови визначає, що установа незалежно від того, чи веде вона облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією).
п. 5 визначає, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань.
п. 10 та визначає органи, що доводять до головних розпорядників відомості про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.
п. 14 визначає, що проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки.
п. 22 визначає, що всі показники видатків, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обгрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації.
п. 10 - 25 визначає та регулює порядок складання проектів кошторисів.
п. 26 - 42 визначає та регулює порядок розгляду і затвердження кошторисів (терміни, відповідальність тощо).
п. 42 - 52 визначає та регулює порядок розгляду і затвердження кошторисів.
п. 47 визначає умови, за яких може бути внесено зміни до кошторису і плану асигнувань.
п. 49 визначає Державне Казначейство України як основний орган за використанням бюджетних коштів.
п. 52 визначає порядок надання звітів про виконання кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів, які подаються у порядку та за формами, встановленими Державним казначейством.
5. Лист Головного Контрольно - Ревізійного Управління України від 26. 08. 2003 N 12-14/356 Щодо фінансування бюджетною установою вищестоящої установи (Витяг) Визначається, що фінансово-господарська діяльність будь-якої бюджетної установи здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету на підставі єдиного кошторису доходів і видатків, який кладається відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28. 02. 2002 р. N 228. Дається роз'яснення щодо понять "кошторису" та його складових.
Визначається, що під час визначення видатків у проектах кошторисів установи має забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи.
РОЗДІЛ 2.
Організація та проблеми планування і виконання бюджету в сучасних умовах
Соціальна сфера в Україні та її фінансування
Соціальна сфера - одна з найважливіших, у житті суспільства, в якій реалізуються соціальні інтереси всіх верств, населення,, відносини суспільства та особи, умовив/праці, і побуту, охорони здоров'я, відпочинку.
Соціальна сфера - це сукупність галузей і видів діяльності, підприємств, закладів та установ, які мають забезпечити задоволення потреб людей у матеріальних благах, послугах, відтворенні роду, створити умови для співіснування, і співпраці людей у суспільстві згідно з чинними законами і загальноприйнятими правилами з метою створення мегаполісів, розвитку масових комунікацій, зміцнення держави. До соціальної сфери належить також діяльність з розвитку в людей духовності, виховання совісті, здатності розрізняти добро і зло, оцінювати свої вчинки, формулювати для себе моральні приписи і вимагати їх виконання.
Соціальна сфера розвивається згідно з соціальною політикою, яку формує держава відповідно до умов національного, культурного і духовного життя. Суть сучасної політики в Україні полягає в тому, що в країні будується соціальне спрямована економіка, яка дасть людині все необхідне для нормального, життя за європейськими стандартами; утворюється новий тип солідарності різних соціальних верств населення, свідомої коаліції людей, що обрали шлях розбудови вільної демократичної, держави. Ця політика має сприяти створенню достатньої кількості робочих місць, умов для одержання нових професій, підвищення .кваліфікації, сприяти оздоровленню умов праці, поліпшенню медичного, обслуговування і профілактичного контролю. Соціальна політика держави виходить з необхідності надання конкретної допомоги злиденним верствам і прошаркам населення: самотнім громадянам похилого віку, тим, які втратили здатність до самообслуговування, хворим, дітям та ін. Поряд з цим проголошується життєздатність поєднання свободи громадян з їхньою відповідальністю: кожного перед суспільством і суспільства за кожного громадянина держави, Згідно з положеннями соціальної політики громадянам країни мають бути дані рівні стартові можливості - зрозумілі і справедливі; тільки соціальна справедливість сприяє солідарності громадян у суспільстві, створює передумови до соціального консенсусу, взаємодії та гармонії у повсякденному житті.
Соціальна справедливість - міра рівності (нерівності) життєвого становища людей, класів і соціальних груп, що об'єктивно зумовлюється рівнем матеріального та духовного розвитку суспільства. Міра рівності виражається в матеріальних і духовних благах, які надходять у повне розпорядження людей. Ідеться не про зрівнялівку у споживанні, а про встановлення і дотримання для всіх чітко визначених критеріїв. Критеріями соціальної справедливості є вільний вибір господарської діяльності на основі визнання багатоманітності форм власності; створення однакових правил господарювання на засадах ринкової економіки. Це означає усунення різних цін на однакову продукцію і дію ринкової ціни, яка створює рівні умови реалізації продукції і послуг для всіх форм господарювання; рівне право одержувати винагороду за кількість і якість затраченої праці з урахуванням кінцевих результатів виробництва незалежно від соціального походження, статі, національності; гарантію безплатного медичного обслуговування в певних межах; рівні умови для розвитку здібностей, що проявляються в існуванні рівних можливостей для виховання дітей, отримання членами суспільства загальної освіти і професійної підготовки за їхнім бажанням іздібностями; відсутність привілеїв і елітних умов життя для певних груп працівників, окрім дітей і жінок-матерів; гарантію допомоги людям, які опинилися у надзвичайній ситуації; усунення істотних
Loading...

 
 

Цікаве