WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → формування системи перерозподілу в економіці україни - Реферат

формування системи перерозподілу в економіці україни - Реферат


Реферат на тему:
формування системи перерозподілу в економіці україни
?
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПЕРЕРОЗПОДІЛУ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ - ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
1.1. АНАЛІЗ МОДЕЛІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОТОКІВ ДОХОДІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ
У ході дослідження створеної тенденції кругообігу грошових потоків у економіці України розроблена та проаналізована модель трансформації потоків доходів під час переходу України до ринкового типу господарювання .
Отже, тут подані три основні суб'єкти економіки: держава, суб' єкти господарювання (фірми) і населення (як кінцевий суб'єкт розподілу грошових потоків).
Держава. Головним джерелом формування державного бюджету є налогові платежі. На перших етапах розвитку грошово-кредитної системи України дефіцит державного бюджету погашався шляхом грошової емісії. Однак після переходу НБУ до жорсткої монетарної політики це джерело надходжень обмежилось. В цей же час реальний дефіцит бюджету постійно перевищував плановий. Таке становище зробило мультиплікаційний вплив на усіх рівнях, що створило платіжну кризу, яка, у свою чергу, також обмежувала надходження у державний бюджет. Виходом для уряду стали внутрішні та зовнішні запозичення у вигляді прямих запозичень, продажу ОВДЗ (початок розміщення - 1995 рік) і євробондів (початок розміщення - 1998 рік). Тим самим уряд поставив фінансову систему держави у залежність від кон' юнктури ринків цих цінних паперів. По-перше, необхідним елементом політики стримання відтоку капіталів з ринку ОВДП є постійне підтримання ставки рефінансування НБУ на 5-7 п.п. вищою від облікової ставки ЦБР; по-друге, коливання на цих ринках призводять до циклічного відтоку з України капіталів нерезидентів (втрати НБУ міжнародних резервів) та, як наслідок, чергової девальвації гривні.
Суб'єкти господарювання. Структура народногосподарчого комплексу України, сформована в умовах планової економіки, виявилась неефективною в теперішніх економічних умовах. У результаті її стихійної перебудови багато підприємств прийшло до стану банкрутства. "Оздоровлюючий" вплив подала на них приватизація з можливою реструктуризацією у процесі пошуку свого місця на ринку. Велика кількість суб' єктів господарювання змогла таким чином притягти на себе грошові потоки та продовжити діяльність. Однак платіжна криза та "податковий прес" загальмовують їх розвиток. Як наслідок, багато "проквітаючих" фірм переводять свою діяльність у "тіньовий" сектор економіки; а підприємства, чия діяльність пов' язана з фінансуванням із державного бюджету або потребуює значних інвестицій ледве зводять кінці з кінцями.
Населення. Платіжна криза та тяжке фінансове становище суб' єктів господарювання створили умови, коли держава та приватні роботодавці місяцями не сплачують заробітну платню своїм робітникам - розвивається процес "скритого" безробіття. Це призвело до того, що для більшої частини населення основним або дотатковим джерелом доходу став "тіньовий" сектор економіки.
Які ж наслідки цієї трансформації?
Такі методи залучення доходів, як державні позики та розвиток "тіньової" економіки в теперішніх умовах являють собою "міни сповільненої дії". Адже здійснення державних позик, коли ріст у легальному секторі економіки не спостерігаеться, а продовжується лише ріст реального дефіциту державного бюджету, приймає вид фінансової піраміди, до того ж з переважною залежністю від іноземних кредиторів. Перехід же суб'єктів господарювання та населення в "тіньовий" сектор економіки приводить до формування "асиметрії" грошової сфери (притаманної економіці слаборозвинутих країн), коли відбувається переміщення грошової маси із сфери виробництва у сферу обігу, яка фактично недосяжна для централізованого впливу. Про це свідчать постійний ріст готівкової грошової маси, динаміка співвідношення грошової маси у населення та підприємств, структура розподілу заощаджень населення .
Таким чином, в Україні створені умови для перерозподілу грошової маси у сфері обігу в "тіньовому" секторі,обходячи державний бюджет, з переважною доларизацією готівкової грошової маси. Так, продовжується зростання питомої ваги заощаджень населення у готівковій інвалюті, до того ж з перевищенням її придбання над продажем (за 1995-1997 рр. цей показник склав відповідно 104%-80%)1). Виникла парадоксальна ситуація, коли під час гострої нестачі фінансування промисловості та скорочення індуцированих інвестицій є велика кількість вільних грошових коштів, які вивозяться за кордон, обертаються в спекулятивних операціях чи резервуються в банках. У результаті в економіці України рівняння "витікання - ін'єкції" постіно деформується в бік перших (перевагає як імпорт так і відтік капіталу), тобто
S+T+M>I+G+X,
а приведення його до необхідного вигляду відбувається шляхом позик уряду та валютних інтервенцій НБУ, покриваючих "витечені" кошти. Така тенденція створює умови для перетворення України в регіон дешевої робочої сили, до втрати ринків збуту та посилення економічної залежності.
Який вихід може бути в такій ситаціі? Це ефективна політика стимулювання обертання вільних коштів у інвестиції.
1.2 МОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУРИ ПЕРЕРОЗПОДІЛУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ, ЗДАТНОЇ ВІДТВОРИТИ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ.
Проаналізуємо, які кошти могли б стати джерелами інвестиційного потенціалу держави . Розглянемо реальність, напрями використання та перспективність цих джерел.
1.2.1 Можливості та напрямки прямого залучення коштів
Почнемо з власних коштів суб' єктів економіки.
Амортизаційні відрахунки. Як відомо, саме амортизаційні відрахунки повинні спрямовуватись на відновлення основних виробничих фондів (ОВФ). Але за період розвитку ринкової економіки відбувалось порушення процесу простого відновлення ОВФ, таким чином діючи ОВФ досягли такого рівня зношення (у середньому у машинному парку будівельних організацій у 1995 році нараховувалось 25% машин із закінченим строком використання проти 21,4% - у 1990 році [51]), що амортизаційного фонду ледве вистачає на поточний та капітальний ремонт.
Прибуток. Тому саме прибуток стає головним джерелом власних інвестиційних вкладень. За даними Держкомстату України балансовий прибуток підприємств та організацій (крім спільних, малих, сільськогосподарських підприємств та кооперативів) у січні-травні 1998 року становив 4545,8 млн. грн. і збільшивсяпроти відповідноготперіоду 1997 року в 1,2 раза. Майже половина приросту прибутку одержана за рахунок збільшення цін. На промисловість припадає 43,6% балансового прибутку, який створено практично у чотирьох галузях - електроенергетиці, паливній, харчовій промисловості, машинобудуванні та металообробці. Зберігається тенденція збільшення кількості збиткових підприємств. Протягом січня-травня поточного року збитково працювали більше половини (51%) підприємств, що на 6 % більше ніж в аналогічному периоді минулого року. Найбільше таких підприємств і організацій у матеріально-технічному постачанні та збуті (64%), транспорті та зв' язку(58%), заготівлях(54%).
Таким чином, тільки незначна частина підприємств України може спрямовувати свій прибуток у інвестиції. У першому півріччі 1998 року 101 із 9,7 тисяч обстежених підприємств проводили комплексну механізацію та автоматизацію виробничих процесів. В той же час дещо активізувалась робота по
Loading...

 
 

Цікаве