WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Складові частини грошового ринку. Регулювання діяльності учасників ринку цінних паперів. Механізм здійснення операцій на валютних ринках. Акції та їх - Реферат

Складові частини грошового ринку. Регулювання діяльності учасників ринку цінних паперів. Механізм здійснення операцій на валютних ринках. Акції та їх - Реферат

участі в ринковій взаємодії з цінними паперами.
" 5) клірингово-розрахункові установи - інститути, які спеціалізуються на виконанні таких функцій, як здійснення розрахунків, включаючи проведення взаємозаліку за угодами купівлі-продажу цінних паперів; проведення перевірки на-явності на рахунках учасників коштів та цінних паперів; видача виписок із грошових рахунків клієнтів установи; надання інформації інститутам, які ведуть книги реєстрації іменних цінних паперів. Як правило, цю діяльність виконують спеціальніклірингові підрозділи фондових бірж, а на позабіржовому ринку спеціалізовані клірингово-розрахункові установи. В Україні деякі клірингові функції виконує де-позитарій Н БУ.
" 6) торговці інформацією про ринок цінних паперів - інсти-тути, які спеціалізуються на наданні послуг з обробки та по-ширення ринкової інформації про цінні папери, поточні курси тощо, а також на складанні аналітичних оглядів подій і тен-денцій на ринку цінних паперів, звітів емітентів. Вони, як пра-вило, представлені інформаційними компаніями.
У кожній країні коло учасників ринку цінних паперів, а також умови для такої участі визначаються державою з урахуванням економічного і фінансового етапу. На первинному ринку діють емітент та інвестор. У ролі емітентів в Україні можуть виступати тільки юридичні особи, а також держава, органи місцевого самоврядування. Інвестором може бути як фізична, так і юридична особа. Найчастіше в їхній ролі у нашій країні виступають інвестиційні фонди, довірчі товариства, пенсійні фонди, страхові компанії. Їхня мета - отримання доходу від вкладання коштів або збільшення ринкової вартості.
3. Механізм здійснення операцій на валютних ринках.
Валютний ринок - це система економічних та правових відно-син між споживачами, продавцями валюти та державою з приводу купівлі-продажу іноземних валют, банківських металів, платіж документів та цінних паперів в іноземних валютах, а також здійснення кредитно-депозитних та інших операцій з валютою.
Основними операціями, що проводяться суб'єктами ринку з валютними цінностями, є обмінні (конверсійні) операції, кредитно-депозитні операції, інвестиції в цінні папери, пономіновані в іноземних валютах, інші інвестиції. Обмінні операції тісно пов'язані з іншими операціями, що проводяться учасниками валютного ринку і часто викликані необхідністю залучати валютні ресурси або здійснювати інвестиції в валюті. Крім того, обмінні операції часто пов'язані з виконанням зобов'язань перед нерезидентами щодо оплати товарів і послуг та іншими розрахунками. Іншими словами, обмінні операції пов'язані з обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності підприємницьких структур та розрахунками у валюті, що здійснюються фізичними особами - резидентами.
Для резидентів країн з вільно конвертованою валютою більшість операцій, що проводяться на валютному ринку, відрізняються від звичайних операцій на кредитному чи фондовому ринках наявністю валютного ризику і потребують для проведення знання інфраструк-тури валютного ринку та механізму проведення спекулятивних опе-рацій з валютою. Такі операції здійснюються через фінансових по-середників і не пов'язані з численними законодавчими обмеженнями. Для проведення кредитно-депозитних операцій та інвестиційної діяльності на міжнародному ринку необхідні знання та використання основних законів і механізмів функціонування кредитного, фон-дового ринку, основ інвестиційної діяльності та механізму управлін-ня валютним та кредитним ризиками.
Валютні ринки залежно від обсягу, характеру валютних операцій і набору валют, що використовуються в обігу, поділяють на міжнародний та національні ринки. Чим вищий ступінь конвертації національної валюти, тим більшою мірою національний валютний ринок інтегрується в міжнародний.
Основними учасниками валютних ринків є великі комерційні банки, брокерські фірми, інші фінансові інститути, найбільші корпорації та центральні банки країн. Безпосередніми учасниками при укладанні угод з валютою виступають комерційні банки, спеціалізовані брокерські контори та інші фінансові інститути, що мають право укладати угоди з валютою. Ці суб'єкти валютного ринку здійснюють операції з валютою від свого імені за свій рахунок або за рахунок клієнтів. До 85-95% валютних угод, що здійснюються на валютних ринках, припадає на банки та брокерські фірми. Тому валютний ринок часто називають міжбанківським.
Валютний ринок є дуже конкурентним позабіржовим ринком. Ринок переважно організований як оптовий, на якому сотні дилерів-банків купують-продають валюту, що фактично являє собою купівлю-продаж депозитів, пономінованих в іноземних валютах. Юридичні та фізичні особи купують валюту у дилерів валютного ринку на роздрібному ринку за роздрібними цінами, які вищі від оптових.
У ряді країн функціонують валютні біржі, до функцій яких вхо-дить здійснення обміну валют для суб'єктів ринку і формування ринкового валютного курсу. Встановлений на біржових торгах курс називають офіційним валютним курсом.
Угоди з валютою учасники ринку укладають як на біржовому, так і на позабіржовому валютних ринках. Основна частина угод з валютою укладається на позабіржовому міжбанківському ринку. Більшість валютних операцій, що проводяться на ринку, мають спекулятивний характер. Одні торговці валютою безперервно протягом дня купують-продають валюту з метою отримання прибутку від незначних коливань курсів. Інші вибирають надійніші позиції і утримують їх протягом більш тривалого часу.
Обсяги торгів на зовнішньому ринку кратні мільйонам доларів. Щоденні обсяги угод на міжнародному валютному ринку вимірюються в трильйонах доларів. Більша частина угод укладається в доларах США та євро. Близько 40% - це угоди з іншими валютами, які також часто укладаються при посередництві долара чи євро. Наприклад, у разі потреби продати німецькі марки і купити єни спочатку обмінюють марки на долари, потім за долари купують єни.
Чим більш ліквідний ринок, тим менший розрив між курсами попиту та пропозиції. Причому на початку дня розрив між курсами, як правило, менший, ліквідність ринку вища. Межі коливань курсів валют на євроринку становлять 2-6% (для більшості валют - близько 2%, для нових валют - до 6%).
За територіальною ознакою валютний ринок поділяють на пів-нічноамериканський, європейський та далекосхідний ринки. Най-більшими міжнародними валютно-фінансовими центрами на євро-пейському ринку виступають Лондон, Цюріх, Франкфурт-на-Майні, Париж; у Північній Америці - Нью-Йорк, Бостон, Чикаго, Сан-Франциско; в Азії - Токіо, Сінгапур, Гонконг.
Валютні ринки функціонують цілодобово. Свою роботу вони починають на Далекому Сході в Новій Зеландії, потім проходять по-слідовно годинні пояси - в Сіднеї, Токіо,
Loading...

 
 

Цікаве