WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Аналіз фінансових результатів ЗАТ ВТШФ “Дана” - Курсова робота

Аналіз фінансових результатів ЗАТ ВТШФ “Дана” - Курсова робота

здійснюється перетворення стратегічних цілей у систему довгострокових і короткострокових цілей, через які намагатимуться впливати на рівень стійкості і фінансового стану підприємства. Тобто проводиться ланцюгова структуризація цілей: стратегічні цілі - тактичні цілі - оперативні цілі. Усі цілі оперативного рівня на цьому ж етапі слід структуризовати на підцілі оперативного горизонту.
Цілі мають будуватися за ієрархічними принципами, утворюючи ієрархію цілей, "цільовий каркас". Вони поділяються за рівнем ієрархії на цілі вищого і нижчого рівнів. Цілі нижчого рівня виступають як засоби досягнення цілей вищого рівня.
Загальну схему поставленої мети можна зобразити у такому вигляді.
Рис. 3.2.1 Схема поставленої мети.
Мета надає осмисленості будь-яким діям. Загальний ланцюг тут такий: мета - завдання - плани - завдання виконавцям - контроль за виконанням.
Отже, необхідність виділення цілей зумовлена ось чим: мета - вихідний момент будь якої управлінської дії; мета - основа вияву проблем і вироблення рішень.
Правильно сформульовані цілі мають задовольняти такі вимоги:
- конкретність - означає, що при визнанні мети необхідна точність відображення її змісту, обсягів і часу;
- вимірність - означає, що мета має бути представлено кількісно або яким-небудь іншим способом для оцінки ступеня її досягнення;
- досягненість - означає, що цілі мають бути реальними, не виходити за межі можливостей виконавців;
- узгодженість - означає, що цілі слід розглядати не ізольовано, а у взаємозв'язку;
- гнучкість - означає необхідність внесення коригувань відповідно до змін, що відбуваються у середовищі.
В умовах організаціїринкових форм господарювання перед підприємствами стоїть проблема зміцнення стійкості свого фінансового стану. Зміцнення рівня фінансової стійкості залежить від повноти досягнення тактичних цілей. В умах кризового стану підприємства, основними тактичними цілями є:
" Усунення неплатоспроможності підприємства.
" Відновлення фінансової стійкості підприємства.
" Зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного зростання.
Усунення неплатоспроможності підприємства можливе тільки за рахунок досягнення оперативних цілей, серед яких найважливішими є:
" Зменшення суми поточних зовнішніх фінансових зобов'язань підприємства.
" Зменшення суми поточних внутрішніх фінансових зобов'язань підприємства.
" Збільшення величини грошових активів, які забезпечують покриття поточних зобов'язань.
Відновлення фінансової стійкості підприємства можливе лише за умови досягнення таких оперативних цілей:
1) Збільшення обсягу позитивного грошового потоку.
2) Зниження обсягів споживання інвестиційних ресурсів підприємства у поточному періоді.
Зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного зростання підприємства залежить від досягнення таких оперативних цілей:
1) Збільшення темпів приросту обсягів реалізації продукції.
2) Перегляду окремих напрямків фінансової стратегії підприємства.
.Першим симптомом фінансової кризи на переважній більшості підприємств є зменшення рівня реалізації продукції. І навпаки, досягнення необхідного рівня реалізації продукції є головним критерієм успіху суб'єкта господарювання. У довгостроковому періоді збільшення виручки від реалізації і на цій основі досягнення прийнятного рівня прибутковості є головним завданням підприємства, оскільки всі короткострокові заходи щодо поліпшення фінансового стану підприємства втрачають сенс, якщо через дефіцити у сфері збуту продукції підприємство через деякий час знову стає фінансове неспроможним. Саме тому заходи щодо активізації збутової політики підприємства належать до числа найбільш пріоритетних. Коли йдеться про мобілізацію внутрішньовиробничих резервів, аналізуються всі наявні можливості збільшення виручки від реалізації продукції, виробництво і збут якої є предметом діяльності підприємства. Проте малоймовірно, щоб дії, спрямовані на збільшення виручки від основної реалізації, принесли відчутні результати в короткостроковому періоді.
Розмір виручки від реалізації залежить від двох основних факторів:
1. обсягу реалізованої продукції;
2. ціни одиниці такої продукції.
Щоб збільшити обсяги реалізації, слід максимально активізувати збутову політику підприємства. Стимулювати збут можна помірним збільшенням цін. Не існує єдиних для всіх підприємств рецептів збільшення обсягів реалізації. Успіх у цій справі залежить під безлічі факторів. Тип санаційних заходів у цій сфері залежить від конкретного підприємства та обраної ним стратегії маркетингу. У стратегічному плані менеджмент підприємства має прийняти рішення з трьох основних питань.
1. Яка номенклатура продукції та за якими цінами пропонуватиметься?
2. Якого обсягу реалізації за окремими періодами підприємство має намір досягти?
3. Якою частиною ринку необхідно заволодіти?
Відповіді на поставлені запитання залежать від підприємницької філософії суб'єкта господарювання, а також від того, як спрямована його діяльність - на задоволення певних потреб споживачів, на забезпечення зайнятості населення чи на максимізацію прибутковості.
Зрозуміло, що головним інструментом маркетингу є ціноутворення. Рішення про зміни цін слід приймати на підставі поглибленого аналізу наслідків цих змін.
Ця група санаційних заходів пов'язана зі зміною структури та складу активів балансу (досить часто ці зміни супроводжуються також змінами у складі та структурі пасивів). В рамках реструктуризації активів виокремлюють такі види санаційних заходів:
1. Мобілізація прихованих резервів. Приховані резерви - це частина капіталу підприємства, що ніяк не відбита в його балансі. Розмір прихованих резервів на активному боці балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об'єктів підприємства та їх реальною (вищою) вартістю. Приховані резерви мобілізуються такими заходами:
" реалізацією окремих об'єктів основних та оборотних засобів, які безпосередньо не пов'язані з процесом виробництва та реалізації продукції (будівлі й споруди невиробничого призначення, корпоративні права інших підприємств, боргові цінні папери, нематеріальні активи, понаднормові запаси сировини й матеріалів тощо);
" Індексацією балансової вартості майнових об'єктів, які не можна реалізувати без порушення нормального виробничого циклу (цей метод реструктуризації активів не пов'язаний із реальним підвищенням платоспроможності, проте може безпосередньо поліпшити кредитоспроможність підприємства). У разі індексації основних фондів змінюється структура пасивів (збільшується статті "Статутний капітал" чи "Додатковий капітал").
2. Використання зворотного
Loading...

 
 

Цікаве