WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Доходи державного бюджету України - Курсова робота

Доходи державного бюджету України - Курсова робота

ваги у податковій політиці з фіскальної функції на функцію регулювання економіки, економічне стимулювання підприємств, використання світових досягнень науково-технічного прогресу, призупинення на цій основі падіння виробництва.
Податки треба намагатися будувати таким чином, щоб вони по можливості, не пригноблювали ділової активності, а також враховували вимоги соціальноїсправедливості. У цьому плані структура податків у розвинутих країнах набагато досконаліша від української: найвагомішими податками є помірно прогресивний індивідуальний прибутковий податок (що враховує особисті обставини платників: розмір доходу, склад родини, наявність утриманців, витрати на підтримку здоров'я, тощо) і технічно досконалі податки на товари і послуги (що також, у кінцевому рахунку, сплачуються громадянами, але частина яких збирається - як у випадку з податком на додану вартість - поступово, на окремих етапах виробництва й реалізації товарів), а податок на прибуток корпорацій складає незначну питому вагу у бюджетних доходах. Так, він склав у США 9, у Німеччині - 5, у Франції - 5, у Швеції - 4 відсотки від загальної суми податків (що включає обов'язкові відрахування на соціальне страхування і забезпечення).
Буде доцільно зберегти чинний порядок обкладання податками, які становлять основу податкової системи України, - ПДВ та податок на прибуток підприємств. Протягом найближчих років має залишитися незмінною й орієнтація на формування дохідної частини бюджетів усіх рівнів переважно на основі непрямих податків.
Податки треба намагатися будувати таким чином, щоб вони по можливості, не пригноблювали ділової активності, а також враховували вимоги соціальної справедливості. У цьому плані структура податків у розвинутих країнах набагато досконаліша від української: найвагомішими податками є помірно прогресивний індивідуальний прибутковий податок (що враховує особисті обставини платників: розмір доходу, склад родини, наявність утриманців, витрати на підтримку здоров'я, тощо) і технічно досконалі податки на товари і послуги (що також, у кінцевому рахунку, сплачуються громадянами, але частина яких збирається - як у випадку з податком на додану вартість - поступово, на окремих етапах виробництва й реалізації товарів), а податок на прибуток корпорацій складає незначну питому вагу у бюджетних доходах. Так, він склав у США 9, у Німеччині - 5, у Франції - 5, у Швеції - 4 відсотки від загальної суми податків (що включає обов'язкові відрахування на соціальне страхування і забезпечення).
Проаналізувавши практику побудови податкових систем у ряді країн Західної Європи і ознайомившись з науковими розробками з цієї проблеми, головні принципи податкової системи можна сформулювати так:
- сума сплаченого податку завжди має дорівнювати вартості отримуваних від держави благ і послуг; усі податки повинні мати цільове призначення, тобто конкретний вид витрат у бюджеті, куди вони будуть направлені; знеособлений податок зумовлює його непродуктивне використання з боку уряду;
- платники податків мають бути поінформовані урядом, куди використано кожну копійку сплачених ними податків; нові податки вводяться тільки для покриття відповідних витрат, а не для ліквідації бюджетного дефіциту;
- об'єктом оподаткування може бути тільки доход, а не його джерело і не розмір витрат; податок має бути пропорційним доходові; прогресія оподаткування залежно від зростання доходу не повинна перевищувати розумного оптимуму, що дорівнює третині доходу;
- умови оподаткування мають бути простими і зрозумілими платникові; податок слід стягувати в зручний для платника час і прийнятним для нього методом; при цьому слід ураховувати дешевизну стягування податків.
Деякі зміни, що на мою думку і думку інших, покращили б сучасну податкову систему:
1) зниження частки податків, зборів та інших обов'язкових платежів у ВВП. Характерно, що в різних варіантах концепції ця частка змінювалася від 40% до 30% від ВВП [2], що свідчить про її довільне визначення.
2) скорочення (з 35 до 23) загальної кількості податків, зборів та інших обов'язкових платежів;
3) розширення кола платників податків шляхом скасування значної кількості податкових пільг та винятків. Справді, проблема податкових пільг для України є особливо болючою. Однак варто уникати спрощеного підходу до її розв'язання.
Висновок
Підбиваючи висновки треба сказати, що на даний час в Україні становище доходів до бюджету змушує бажати кращого. Як звичайно, на дуже високому рівні збирається податок на прибуток підприємств - за підсумками трьох кварталів зібрано 4,14 млрд. грн., що складає 88,1% річного плану. Судячи по цьому податку знову буде серйозне перевиповнення "соцобов'язків". Також дуже висока збираємість податку з громадян (77,5%), а також ще один рекордний збір - НДС. За станом на 1 жовтня було зібрано 5,8 млрд. грн. даного податку або ж 70,5%. Такий високий рівень збору НДС лише тому, що держава не відшкодовує позитивного сальдо по податку суб'єктам господарювання. Усі інші загальнодержавні податки, в тому числі і такі, що служать індикаторами здоров'я економіки, поступали в Державний бюджет України занадто погано, що свідчить про патологічну неспроможність депутатів та уряду навіть до середньостроковому прогнозуванню.
Загальне становище економічної активності в країні як не можна краще характеризує рівень надходжень від продажі на підприємницьку діяльність. При річному плані 964 млн. грн. за 9 місяців "наторгували" на 194,4 млн. грн.. Це свідчить як про загальне затухання ділового життя, так і про визначні успіхи окремих держвідомств на ниві по боротьбі з "буржуями". Треба виділити цифру імпортного мита. Його по 1 жовтня 1999 року змогли зібрати 585 млн. грн., а річний план - 1587 млн. грн..
З неподаткових надходжень Державного бюджету України виділяють прямо-таки смішні надходження від ренти за нафту та газ власного видобутку. За нафту в Державний бюджет України надійшло трохи менше ніж, 2млн. грн. (при плані 30 млн. грн.), а за газ - 9 млн. грн. (план - 303 млн. грн.), а ось приватизація не "підкачала", ФГІ торгувало держмайном бадьоро і забезпечило до 1 жовтня 536,6% млн. грн. - 74,5% плану. На жаль, майже виконується план надходжень за статтею "штрафи та фінансові санкції". Незрозуміло, як же таке можна планувати, а тим більше виконувати. Тим самим із запланованих на рік 146,7 млн. грн. у суб'єктів господарювання вже встигли відібрати 96,4 млн. грн. Останні директиви збільшують плани збору податків і суми штрафів з тих хто ухиляється.
Список використаної літератури
1. "Державний бюджет України" Юрій С. І., Бескид Й. М., Плішко І. В.
2. "Бюджет і фінансова політика України" Єпіфанов А. О., Сало І. В.
3. "Державні фінанси України" Василик О. Д.
4. "Финансы.", Дробозіна Л. А., 1999 рік.
5. "Вісник національного банку України", №2, 1999 рік.
Loading...

 
 

Цікаве