WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Статистика грошового обігу - Реферат

Статистика грошового обігу - Реферат


Реферат на тему:
Статистика грошового обігу
Поняття і соціально-економічне значення грошового обігу
Важливу роль у забезпеченні процесу розширеного відтворення відіграють гроші. На їх використанні ґрунтується більшість економічних інструментів господарювання: ціноутворення, оплата праці, комерційний розрахунок, податки, розрахунково-платіжні відносини, інвестиційна діяльність тощо. З урахуванням закономірностей функціонування грошей формується економічна політика держави, відбувається ринкове регулювання всіх сфер економічного життя суспільства.
За допомогою грошей можна кількісно виразити економічні процеси і явища у процесі розвитку суспільного відтворення. Так, за допомогою грошей підприємство визначає витрати і доходи від реалізації продукції, рівень прибутковості виробництва. На макроекономічному рівні за допомогою грошей визначають такі показники розвитку економіки, як обсяг валового національного продукту, національного доходу, інвестицій, фінансових і кредитних ресурсів, без яких неможливе свідоме регулювання соціально-економічного життя суспільства.
Управління грошовим обігом передбачає формування такої державної соціально-економічної політики, яка б ураховувала закономірності та забезпечувала збалансованість грошового обігу, стабільність грошової одиниці, подолання інфляційних процесів, створення сприятливого інвестиційного клімату, сприяла економічному розвитку країни.
Мета управління - забезпечувати платіжну дисципліну між суб'єктами економіки, збалансованість зовнішнього платіжного балансу, нормальне функціонування секторів економіки і на цій основі забезпечувати необхідну масу грошей в обігу і швидкість її обігу.
Шляхи досягнення зазначеної мети управління такі:
o встановлення державою податкових ставок, які сприятимуть розвитку діяльності суб'єктів економіки;
o регулювання НБУ емісії грошей;
o встановлення ставок рефінансування НБУ для комерційних банків;
o виявлення і аналіз окремих складових грошових агрегатів;
o встановлення комерційними банками відсоткових ставок за кредитами, які сприяють економічному розвитку країни;
o визначення рівня інфляції і впливу на неї обсягу грошової маси, що перебуває в обігу;
o визначення інвестиційного клімату у країні та виявлення закономірностей динаміки обсягів інвестицій і обсягів грошової маси.
Система показників грошового обігу
Кількісний аспект грошового обігу виражається у показниках грошової маси і швидкості обігу грошей.
Грошовий обіг - це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків і через обіг готівки; це сукупність усіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.
Під масою грошей в обігу розуміють кількість грошей, які фактично є в розпорядженні суб'єктів економіки, призначені для здійснення покупок і визначають їх платоспроможний попит на ринках. Суб'єктами економіки є приватні особи, підприємства, громадські організації, господарські об'єднання, держава та ін.
Грошова маса має певне кількісне вираження (обсяг у грошових одиницях), складну структуру і динаміку руху. З огляду на якісну характеристику грошової маси важливе значення має її структура, а щодо практики її регулювання - обсяг і динаміка руху, а також; структурна характеристика.
Щодо структури грошову масу можна розподілити за кількома критеріями:
o ступенем "готовності" окремих елементів до обіговості, тобто за ступенем їх ліквідності;
o формою грошових засобів (готівкові, депозитні);
o розміщенням у суб'єктів грошового обігу;
o територіальним розміщенням.
За ступенем ліквідності зарубіжна наука і практика вирізняє кілька грошових агрегатів, комбінацією яких можна визначити різні за складом і обсягом грошові маси (грошові агрегати) залежно від цілей їх аналізу.
Національним банком України визначено чотири агрегати:
Мо - готівка в обігу;
М1 = Мо плюс залишки грошових вкладів на банківських рахунках до запитання;
Мі = Мі плюс залишки грошових вкладів на банківських строкових рахунках;
Ms = М2 плюс кошти клієнтів за трастовими операціями банків.
Крім названих грошових агрегатів НБУ визначає показник, який називається "грошова база". До його складу входять агрегат Мо, готівка у сейфах і касах банків та резерви комерційних банків на їх рахунках в НБУ (обов'язкові резерви). Ці гроші не беруть участі у кредитному банківському обороті і не збільшують масу грошей в обігу, а є тільки базою для її збільшення.
Кожний агрегат має певне призначення у практиці управління грошовим обігом, а всі разом вони дають цілісну картину структури та динаміки грошової маси і грошового обігу.
Грошові агрегати різняться не тільки кількісно, а й якісно. Так, агрегат Мо виражає масу грошей, яка перебуває безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу і платежу. Вона найтісніше пов'язана з товарною масою, що проходить процес обміну, і безпосередньо впливає на ринкову кон'юнктуру. Саме тому цей агрегат повинен бути об'єктом найактивнішого регулювання.
В інших грошових агрегатах ураховуються також нагромадження грошей у різних організованих формах. Ці гроші тимчасово вийшли з обігу, виконуючи функцію нагромадження вартості. Залежно від строків та форми цих нагромаджень вони належать до різних грошових агрегатів.
На обсяг грошової маси в кожному агрегаті впливають різні чинники. Так, обсяг агрегату Мо передусім залежить від обсягу товарообороту і швидкості обігу грошей. Обсяги інших агрегатів - М1,М2, М3 - визначаються, крім того, розвитком кредитних відносин, рівнем капіталізації грошових доходів суб'єктів обігу тощо. Ці відмінності необхідно враховувати при використанні того чи іншого агрегату у практиці регулювання грошового обігу.
Що менша частка Мо у загальній грошовій масі, то ефективнішою та розвиненішою вважається національна грошова система. Найвагомішими причинами збільшення частки готівки в обігу є намагання багатьох суб'єктів господарювання здійснювати розрахунки готівкою з метою уникнення податків; низький рівень довіри юридичних фізичних осіб до комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ.
Збільшення готівки в загальній грошовій масі ускладнює стан з розрахунками в народному господарстві, зменшує грошові надходження на розрахункові рахунки підприємств, знижує ліквідність послаблює кредитний потенціал комерційних банків.
Щодо другої складової - швидкості грошового обігу, то вона визначається як кількість обертів, що їх робить грошовий агрегат (наприклад, Мз) з метою забезпечення певного рівня економічної діяльності, який приблизно дорівнює номінальному ВВП. Зміна швидкості обігу відбиває зміну реального грошового попиту.
Найважливішими макроекономічними індикаторами, які об'єктивно відображають ефективність і стабільність функціонування грошового обороту, є збалансованість бюджету, рівень інфляції, станфінансів секторів економіки, стабільність національної валюти, обсяг державного внутрішнього та зовнішнього боргу, стан розрахунків і своєчасність усіх видів платежів, структура і якість грошової маси, відповідність грошового і матеріально-вартісного економічних оборотів, раціональність податкової системи.
У процесі статистичного
Loading...

 
 

Цікаве