WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Міжбюджетні відносини: стан і проблеми удосконалення. Порядок касового виконання бюджетів за доходами - Контрольна робота

Міжбюджетні відносини: стан і проблеми удосконалення. Порядок касового виконання бюджетів за доходами - Контрольна робота

казначейського рахунка, відкритого в Національному банку.
Система фінансування через органи Державного казначейства принципово відрізняється від відомчої системи фінансування, коли бюджетні кошти передаються у користування розпорядникам коштів. Для цього були закритіпоточні бюджетні рахунки в комерційних банках і замість них відкриті особові (реєстраційні) рахунки в органах Державного казначейства. З цих рахунків здійснюються оплата рахунків за певні послуги чи виконані роботи, які були надані розпорядникові коштів, та видача готівки безпосередньо розпорядникові коштів. Перерахування коштів бюджетним установам здійснюється через територіальні органи Державного казначейства.
З 1 квітня 1997 р. в Україні запроваджена казначейська система касового виконання Державного бюджету за видатками, яка передбачає відкриття рахунків розпорядникам коштів у системі органів Державного казначейства України. При цьому казначейські рахунки відкриваються в таких банківських установах - Національному банку України, Державному експортно-імпортному банку України, Акціонерно-комерційному агропромисловому банку "Україна", Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", Українському акціонерному промислово-інвестиційному банку "Промінвестбанк", Акціонерному поштово-пенсійному банку "Аваль", Ощадному банку України. На кінець 1997 р. через органи Державного казначейства здійснювалося близько 45 % операцій з виконання Державного бюджету. Рахунки для виконання місцевих бюджетів відкриваються в установах тих банків, з якими укладають договори відповідні Ради. Ці рахунки можуть відкриватися і в установах банків, де розміщені казначейські рахунки.
1998 р. - рік завершення переведення на казначейську систему виконання видаткової частини Державного бюджету майже всіх міністерств і відомств. Одночасно здійснювалася підготовча робота з переведення на казначейське обслуговування силових міністерств і відомств, які мали свої особливості, що вимагало від них структурної перебудови у галузевій фінансовій системі. Так, наприклад, Міністерству оборони України необхідно було скоротити підпорядкованість розпорядників коштів з п'яти ланок до трьох. Ця робота була завершена у 1999 р. Крім того, у 1998 р. було запроваджено нову бюджетну класифікацію та План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.
З 1999 р. Державне казначейство України стає центральним органом виконавчої влади, діяльність якого регламентується Міністром фінансів. Основною подією 1999 р. було переведення на казначейське обслуговування позабюджетних коштів бюджетних установ та організацій. Тим самим були створені необхідні передумови для включення цих коштів до Державного бюджету.
У 2000 р. позабюджетні кошти розпорядників стали складовою Державного бюджету - увійшли до спеціального фонду державного бюджету. Бюджет держави став складатись із двох частин: загального фонду; спеціального фонду. У цьому ж році відбулися ще дві важливі події: у порядку експерименту в двох областях (Дніпропетровська, Чернігівська) запроваджено касове обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства; прийнято рішення про вдосконалення управління коштами державного бюджету наданням Державному казначейству статусу учасника Системи електронних платежів Національного банку України.
2001 р. став роком прийняття Бюджетного кодексу України, в якому вперше на законодавчому рівні було легалізовано казначейське обслуговування бюджетів та розпорядників бюджетних коштів. Крім того, Кодекс підтверджує його пріоритетність відносно всіх інших законодавчих актів, пов'язаних з бюджетним процесом, та дає можливість органам Державного казначейства проводити єдину політику в процесі виконання бюджетів.
2000-2002 рр. стали для Державного казначейства України роками оптимізації процесу управління бюджетними ресурсами шляхом удосконалення функцій з виконання дохідної та видаткової частин бюджету.
Першим кроком, зробленим Державним казначейством у 2000 р. у напрямі досягнення поставленої мети, стало переведення рахунків, через які здійснюються видатки Державного бюджету, з установ комерційних банків до Національного банку України. Консолідація всіх коштів державного бюджету на рахунках Державного казначейства у Національному банку України дала змогу розпочати виконання однієї з основних функцій казначейства - управління загальним залишком грошових ресурсів і створила передумови для розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку. Слід зазначити, що при цьому органи Державного казначейства залишалися клієнтами Національного банку України.
Крім досягнення ліквідності, ефект від такого кроку досягнутий не був. Залишалися не вирішеними проблеми, пов'язані з отриманням в оперативному режимі інформації і складанням фінансової звітності. Робота системи органів Державного казначейства була непрозорою та закритою.
2001 р. став роком зміни статусу Державного казначейства: із клієнта банку Казначейство стало учасником Системи електронних платежів Національного банку України (СЕН НБУ). З одного боку, це не викликало змін структури органів Державного казначейства, а з іншого - змінило їх статус. Завдяки тому, що в основу функціонування Системи електронних платежів покладено бухгалтерську модель, учасники цієї системи мають можливість здійснювати багатоступеневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях та рівнях розрахунків, отримувати в автоматизованому режимі щоденну інформацію у форматі затвердженого бюджету.
Однією з основних вимог переходу Державного казначейства в статус учасника Системи електронних платежів була необхідність розроблення нової системи бухгалтерського обліку та звітності, особливістю якої є, з одного боку, відповідність вимогам Національного банку щодо побудови структури рахунків, а з іншого - відповідність функціональності Державного казначейства і цілям бюджетного процесу. Такий план рахунків був розроблений і впроваджений по всій системі органів Державного казначейства та фінансових органів країни.
Суть переходу в СЕН НБУ полягала в тому, що будь-яка операція (чи то платіж, чи зіставлення планових показників) в автоматичному режимі відображається бухгалтерськими проведеннями в системі у розгорнутому вигляді. Цьому передує попередня методологічна робота з відображення у певній послідовності операцій чи їх складових і обов'язкове проведення необхідного контролю, що в майбутньому виключає втручання в роботу системи її користувачів та гарантує єдність підходу і достовірність відображення операцій з виконання бюджету. Особливістю роботи в СЕП НБУ є автоматичне формування інформації щодо виконання бюджету в розрахункових палатах Державного казначейства, яка за відповідними алгоритмами трансформується в необхідну звітність.
При цьому необхідно зазначити такі можливості СЕП НБУ: отримувати інформацію про здійснені операції в режимі реального часу; проводити міжбанківські платежі між усіма
Loading...

 
 

Цікаве