WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Міжбюджетні відносини: стан і проблеми удосконалення. Порядок касового виконання бюджетів за доходами - Контрольна робота

Міжбюджетні відносини: стан і проблеми удосконалення. Порядок касового виконання бюджетів за доходами - Контрольна робота

метою ефективного управління бюджетними ресурсами Державним казначейством України встановлено денний ліміт коштів на обласному рівні, який має забезпечити реальну потребу управлінь Державного казначейства у ресурсах на наступний день. Залишок коштів за день, який перевищує ліміт, перераховується щоденно після завершення операційного дня на рахунок Державного казначействаУкраїни.
У таких умовах Державне казначейство виважено підійшло до вибору моделі функціонування Єдиного казначейського рахунка. Ще в 1999 р. розглядалися два можливі варіанти відкриття кореспондентського рахунка (Єдиного казначейського рахунка) Державного казначейства в Національному банку України:
1) усім територіальним управлінням Державного казначейства України - в обласних управліннях Національного банку;
2) Державному казначейству України - на центральному рівні. Ураховуючи реальні можливості та стан здобутків Державного казначейства, в 1999 р. було прийнято рішення про відкриття 28 кореспондентських рахунків - відкриття Єдиного казначейського рахунка в кожному з обласних управлінь Державного казначейства України та на центральному рівні. При цьому Державне казначейство прийняло виважене рішення щодо скорочення функцій на рівні районних відділень. Це дало змогу зосередити виконання складних процесів на обласному рівні, обмеживши функціональність районних відділень. Інформацію про здійснені операції Державне казначейство України отримує шляхом її консолідації в автоматизованому режимі.
Сьогодні всі бюджетні грошові надходження Уряду автоматично спрямовуються на центральний кореспондентський рахунок за доходами, а платежі за видатками здійснюються через 28 кореспондентських рахунків у Національному банку України: один - для центрального казначейства і один - для кожного з обласних управлінь казначейства. При цьому всі ці рахунки містяться в єдиній системі електронних платежів, і тому Державне казначейство має до них прямий доступ. Управління цими рахунками здійснюється центральним казначейством.
Таким чином були створені передумови для завершального кроку з упровадження Єдиного казначейського рахунка на центральному рівні казначейства - відкриття кореспондентського рахунка на центральному рівні шляхом технічного злиття 28 діючих кореспондентських рахунків казначейства в НБУ у консолідований Єдиний казначейський рахунок з субкореспондентськи-ми рахунками для кожного обласного управління Державного казначейства України та з доступом до СЕП НБУ через розрахункові палати НБУ на обласному і центральному рівнях. При цьому управління Єдиним казначейським рахунком здійснюється центральним апаратом Державного казначейства.
ВИСНОВКИ
З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:
Питання, пов'язані зі стабілізацією нашої економіки, повинні розв'язуватись із урахуванням діючих фінансових механізмів, одним з яких є механізм міжбюджетних відносин.
Механізм міжбюджетних відносин є певною системою принципів, інструментів та методів управління господарськими зв'язками, в які вступають суб'єкти цих відносин.До структури такої системи входять три блоки:
принципи управління, які визначають певну ідеологію підходу до міжбюджетних відносин. Розрізняють два головних принципи міжбюджетного співробітництва: централізм та повна фіскальна децентралізація. В реальному житті ці принципи частіше застосовуються зараз у комбінованому вигляді, включаючому окремі елементи першого та другого підходів;
сукупність конкретних методів та інструментів регулювання. До цього блоку належать, наприклад, дотації, субвенції, бюджетні позички тощо;
інституційно-правові структури. Цю підсистему механізму складають різні правові норми, правила й угоди, які регламентують порядок здійснення міжбюджетного співробітництва.
В умовах, коли закріплених і регульованих доходів недостатньо, збалансування міжбюджетних відносин проводиться за допомогою трансфертів. В Україні законодавством передбачається застосування трьох видів трансфертів: дотацій, субсидій та субвенцій. Перевага серед видів трансфертних ресурсів останнім часом надається дотаціям, покликаним збалансувати дохідні і витратні частини місцевих бюджетів. Зростання питомої ваги трансфертів у дохідних джерелах місцевих бюджетів зокрема обумовлене тенденцією зростання числа дотаційних областей. У 2003 році дотуванню підлягають усі регіони України. За такими кроками центрального уряду простежується його намагання до вилучення і централізованого розподілу ресурсів.
Диференціація регіонів України обумовлена їх різним рівнем економічного розвитку, передусім у промисловому плані. Більшість першої групи - менш дотаційних областей -- складають адміністративно-територіальні одиниці Сходу України. На Східний економічний макрорайон припадає 65 % виробництва промислової та 33 % сільськогосподарської продукції, 51,8 % експорту України.
Таким чином, загальний висновок нашого дослідження такий: проблему міжбюджетних відносин слід розглядати з точки зору окремого фінансового механізму, що має власні принципи, інструменти, методи, правові нормативні акти, що регулюють його діяльність. Це забезпечить систематизоване бачення внутрішніх проблем бюджетної системи, що виникатимуть при її побудові, і надасть необхідні рекомендації щодо їх вирішення. В свою чергу, впорядкування процесу міжбюджетного регулювання сприятиме досягненню стану макроекономічної стабілізації і поступовому переходу національної економіки у фазу економічного зростання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бюджетний кодекс України. - К.: "АрТек",2001.
2. Бюджетний і податковий огляд. Четвертий квартал 2004 р. Річний звіт 2004 Аналітичні статті, коментарі, таблиці. - К., 2005. - С. 69 - 78.
3. Василенко О.Д. Державні фінанси України К., Вища школа 1997р.
4. Василик О. "Проблеми вдосконалення бюджетної та банківської систем Україні". "Банківська справа". №3,1998. С.44-50
5. Горленко І. О., Тарангул Л. Л. Економічні райони України: Посібн. - К., 1999. - С. 60.
6. Демченков В. С. Регулирование местных бюджетов: распределение доходов между бюджетами. - М.: Финансы, 1975. - С. 19-21, 28.
7. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. "Основи економіки". Київ, 1997. - 543 с.
8. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. - К.: Наукова думка, 1997.
9. Кравченко В. І. Місцеві фінанси Украни: Навч. посіб. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - С. 249 - 254.
10. Кравченко В. І. Місцеві фінанси Украни: Навч. посіб. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - С. 266 - 269.
11. Крупка М.І. "Фінанси і підприємництво в Україні на межі тисячоліть". Діалог, 1998.
12. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. - К.: НІОС, 1998.
13. Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навчальний посібник. - Черкаси: Відлуння. - 1999.
14. Юрій С.І. Бюджетна система України.: навчальний посібник. - К.: НІОС, 2000.
Loading...

 
 

Цікаве