WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Основи кошторисного планування - Реферат

Основи кошторисного планування - Реферат

показники характерні для діючої системи бюджетних установ і повною мірою визначають весь обсяг її (установи) діяльності.
Оперативно-сітьові показники можна розділити на основні й похідні. Основні показники характеризують функціональне призначення установи, а похідні - деталізують функції реалізації її діяльності. Так, для дошкільних установ основним показником є кількість дітей, а похідним - кількість груп за строком перебування в них дітей. Для загальноосвітніх середніх шкіл основний показник - кількість учнів, а похідний показник першого порядку планах економічного і соціального розвитку показники мережі навчальних закладів і контингентів учнів та студентів затверджуються на кінець планового року. Для вищих і професійно-технічних навчальних закладів установлюється показник прийняття і випуску. А тому в процесі складання кошторису видатків на утримання окремих типів установ освіти дуже важливо правильно визначити перехідний і попереднього року контингенти учнів та студентів. Пояснюється це тим, що найбільші суми витрат у плановому році припадають на утримання перехідного контингенту, оскільки він, як правило, значно перевищує приріст контингенту в плановому році. Перехідний на початок планового року контингент учнів та студентів визначається на підставі даних статистичних і фінансових звітів.
Приріст контингентів навчальних закладів та інших установ, як правило, відбувається не одночасно з початком бюджетного року. До нового навчального року діє зазвичай перехідний на плановий рік контингент, а потім до кінця бюджетного року - розширений контингент. Цим викликана необхідність подвійного розрахунку усіх видатків - на перехідний контингент до моменту його розширення і на новий - до кінця року. Тому кошторисні розрахунки ведуться на середньорічні контингенти, які визначаються за такою формулою:
де Кс - середньорічний контингент;
КІ - контингент на початок планового року;
МІ - число місяців функціонування перехідного контингенту;
К2 - контингент після розширення (або скорочення);
М2 - число місяців функціонування нового контингенту.
Середньорічний показник може бути розрахований також за такою формулою:
Оперативно-сітьові показники установ охорони здоров'я відбивають: кількість лікарняних ліжок, число лікарських відвідувань, кількість ліжко-днів, число лікарських посад.
Для всіх видів лікарняних установ (стаціонарних установ), до яких належать лікарні, санаторії, будинки дитини тощо, показником для планування є кількість ліжок та ліжко-днів в установі. Для визначення суми видатків на утримання лікарень розраховується середньорічна кількість ліжок (Кс), яку встановлюють за такою формулою:
де М1 - число місяців функціонування ліжок, що виводяться з експлуатації;
К1 - перехідна кількість ліжок на початок планового року;
З - кількість нових ліжок, які вводяться в дію в плановому році;
В - кількість ліжок, які виводяться з експлуатації в плановому році;
М - число місяців функціонування нових ліжок.
В амбулаторно-поліклінічних та інших установах, де здійснюються лікарські прийоми хворих (самостійні амбулаторії, поліклініки, станції швидкої медичної допомоги тощо), а також у бюро судово-медичної експертизи показником для формування видатків є число лікарських посад та лікарських відвідувань, річна завантаженість лікаря.
Важливим елементом механізму кошторисних розрахунків є бюджетне нормування видатків. Норми і нормативи є економічними важелями забезпечення обґрунтованого рівня видатків за окремими видами, створення рівних фінансових умов функціонування однотипних установ, задоволення їхніх потреб. За допомогою нормування раціоналізується техніка розрахунків видатків, досягається єдність методів аналізу кошторисів установ та оцінка їхньої діяльності, полегшується контроль за якістю складання і виконання кошторисів, значно скорочуються планові розрахунки.
Зміст нормування полягає у створенні науково обґрунтованої системи норм і нормативів, яка повинна забезпечити якісний рівень планових розрахунків. Слід зазначити, що створення такої системи стримується недостатнім розробленням теорії нормування та її методологічних основ. Крім того, в економічній літературі немає чіткого визначення понять норм і нормативів.
Норми і нормативи є показниками кількісного вираження матеріальних, трудових чи грошових витрат на виробництво матеріальних і нематеріальних благ певної розрахункової одиниці (на одного хворого, на одного студента тощо).
Норма відрізняється від нормативу тим, що вона слугує тільки основою для визначення розміру (величини) необхідних матеріальних і нематеріальних благ, тоді як норматив має додаткове призначення - державне регулювання тих чи інших розподільних відносин. Тому характерною ознакою нормативу є його затвердження вищим органом, тоді як норми може затвердити керівник будь-якої бюджетної організації.
Отже, норматив і норма є інструментами розподілу на всіх стадіях суспільного відтворення, тобто вони регулюють трудові, матеріальні і фінансові витрати як на виробничі, так і на споживчі цілі. Але нормативу притаманна вища роль - регулювання ззовні, тобто з боку держави. Нарешті, норматив відрізняється ще й тим, що він іноді виражає загальну потребу в матеріальних або грошових ресурсах, що зовсім не притаманне нормі.
Розрахунковою одиницею для розробленнянорм слугує основний виробничий показник, прийнятий у плані економічного і соціального розвитку для відповідних установ і заходів (клас, ліжко та ін.). Норматив, на відміну від норми, не пов'язаний безпосередньо з одиницею нормування (наприклад, ставки заробітної плати, штатні нормативи, тарифи внесків на соціальне страхування та ін.). Основою практичного нормування можуть бути загальні соціальні нормативи, передбачені окремими законодавчими актами.
Норми і нормативи можна класифікувати за такими ознаками: за характером установлення і формою вираження.
За характером установлення норми і нормативи поділяються на обов'язкові і факультативні. Обов'язкові встановлюються Урядом або ж за його дорученням міністерствами та відомствами і не можуть бути змінені, наприклад ставки заробітної плати, норми видатків на харчування в лікарнях та інших установах, а факультативні визначаються фінансовими органами або відомствами і погоджуються з фінансовими органами. Вони характеризують середні витрати ресурсів на розрахункову одиницю і відображають конкретні умови роботи установи.
За формою вираження норми можуть бути як матеріальні, так і фінансові; нормативи поділяються на абсолютні показники (матеріальні, трудові, фінансові) та відносні показники (процентні).
Список використаної літератури
1. Бюджетний кодекс України. - К.: "АрТек",2001.
2. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. - К.: Наукова думка, 1997.
3. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика).- К.: НІОС, 2000.
4. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навчальний посібник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999.
5. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. - К.: НІОС, 1998.
6. Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навчальний посібник. - Черкаси: Відлуння. - 1999.
Loading...

 
 

Цікаве