WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінанси малого підприємництва - Дипломна робота

Фінанси малого підприємництва - Дипломна робота

спрямованість системи оподаткування. Як свідчить світовий досвід, аналітичні дослідження та соціологічні опитування підприємців, абсолютна межа усіх фінансових платежів не повинна перевищувати критичний рівень 45-50% обороту (виручки) суб'єктів господарювання. При більш високих ставках починається масове уникнення від податків та інших платежів, у тому числі соціально важливих й суспільно необхідних. На практиці ж податкові вилучення, інші обов'язкові відрахування, в сукупності з необґрунтованими платежами до різноманітних фондів та оплатою послуг "кишенькових" фірм, доповнених фінансовими оборудками й специфічними діями окремих представників бюрократичного апарату, істотно перевищує критичний рівень. Для більшості СМП тягар фінансових вилучень став непомірним. У зв'язку з цим, малі підприємці нерідко змушені діяти на межі закону, а основним способом їх пристосування до ситуації стало перенесення значної частини бізнесу в тінь. Ці процеси супроводжуються фальсифікацією і перекручуванням фінансової звітності, спотворенням реальних масштабів господарської діяльності, поширенням псевдо- та фіктивних операцій тощо. Як наслідок, звужується база оподаткування, деформується свідомість і психологія самих підприємців, діяльність яких все більше спрямовується на пошук не стільки ефективних шляхів зростання бізнесу, скільки механізмів уникнення податкового тиску та жорсткого адміністрування податків. На макрорівні провокуються уповільнення темпів економічного розвитку, спад виробництва і соціальна напруженість, гальмується формування оптимальної інституційної структури системи господарювання з відповідною питомою вагою малого підприємництва.[36;66]
У цьому контексті показовою є динаміка питомої ваги МП у загальних показниках розвитку всіх підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності (табл. 2.1). Незважаючи на те, що упродовж 2000-2003 рр. мали місце окремі позитивні зрушення, тут виразно простежувалися елементи стагнації та за-грозливі тенденції. Так, питома вага діючих підприємств зупинилася на рівні 82-84%, а економічно активних МП - на рівні 78-81%. При цьому обидва показники в 2003 р. були нижчими за рівень 2001 р. (піковий протягом періоду, що аналізується). Аналогічні незначні коливання характерні і для загального показника фонду заробітної плати працівників МП - 9,2-10,6%. Відчутно вирізнялася лише динаміка частки МП в обсягах виробленої продукції (робіт, послуг) у діючих цінах, яка в 2002 р. була меншою, порівняно з 2000 р., в 1,6 раза.
Таблиця 2.1
Питома вага малих підприємств у загальних показниках розвитку підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності у 2000-2003 рр., %
Показник 2000 2001 2002 2003
Кількість діючих підприємств 82,2 84,2 82,8 83,6
Кількість економічно активних підприємств 79,8 81,1 78,6 79,4
Середньорічна чиселність працівників 12,9 14,1 15,1 17,1
Фонд заробітної плати 9,2 10,3 9,8 10,6
Співвідношення розмірів середньомісячної заробітної плати 71,8 73,5 64,9 62,2
Обсяг виробленої продукції у діючих цінах 11,3 11,1 6,9 7,3
співвідношення обсягів виробництва продукції на 1 працюючого 88,2 79 45,7 42,7
співвідношення витрат на одиницю виробленої продукції 95,7 98,9 102 107,2
Кількість промислових підприємств 73,4 76,2 77,7 79,5
частка у виробництві промислової продукції 4,5 5,1 3,3 3,3
Дебіторська заборгованітсь 8,9 10,8 15,6 9,5
Кредиторська заборгованість 8,2 10,5 15,3 10,2
Обсяг інвестиції в основний капітал 7,1 8,4
у промисловості 3,1 3,6
На тлі економічного занепаду та кризового стану багатьох колишніх дер-жавних підприємств, широкомасштабного вивільнення з них робочої сили, за-кономірними позитивними зрушеннями характеризувалася частка середньорічної чисельності працівників МП, сектор яких частково поглинув вільні трудові ресурси. У 2000 р. вона становила 13% загальної чисельності працівників усіх підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності, у 2003 р. - понад 17%. Спостерігалося збільшення частки промислових МП - відповідно з 73 до майже 80%. Зростала і питома вага МП в обсязі інвестицій в основний капітал, у тому числі у промисловості.
Натомість співвідношення окремих показників суттєво погіршилися. Так, у 2000 р. розмір середньомісячної заробітної плати зайнятих на МП становив 72% рівня відповідного показника працівників усіх підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності (включно з МП). У 2003 р. він знизився до 62%. Якщо ж із загальної кількості підприємств вилучити МП, то наведене спів-відношення для МП та всіх інших підприємств становило відповідно лише 69 та 58%.
У 2003 р. залишалася незначною частка обсягу виробленої на МП про-дукції (робіт, послуг) у загальному обсязі виробництва в економіці - лише 7,3% (у діючих цінах). Хоча вона зросла порівняно з попереднім роком на 0,4%, але не досягла рівня 2000-2001 рр. (понад 11%).
Особливе занепокоєння викликає динаміка співвідношень за такими якісними показниками, як продуктивність праці та витрати на одиницю виробленої продукції. Так, у 2000 р. обсяг виробництва продукції на одного працівника МП перевищував 88% аналогічного показника для всієї сукупності підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності, а в 2003 р. - не досягав 43%. Показник витрат на одиницю виробленої продукції становив відповідно 96 та понад 107%. Така динаміка однозначно свідчить про зменшення економічної потужності реального сектора МП та ефективності їх господарської діяльності.
Що стосується промислового виробництва, то тут спостерігалося дві протилежні тенденції. Перша характеризує зміни в абсолютній кількості підприємств і стале зростання частки промислових МП. Друга - за часткою МП у виробництві промислової продукції - свідчить про стагнацію на тлі несприятливої загальної динаміки. Так, у 2002-2003 рр. ця частка становила лише 3,3%, тоді як у 2000 р. - 4,5%, у 2001 р. - 5,1%. Такий рівень не є достатнім у порівнянні з аналогічними показниками інших держав,насамперед розвинутих. Так, питома вага МП у промисловості в середині 90-х років становила: у США, Кореї, Туреччині - 30-40%, Німеччині, Японії, Франції, Італії, Індії - 50-55%. Існуюча ситуація пов'язана, на нашу думку, не стільки з відчутним економічним пожвавленням великих підприємств, наприклад у металургії або літакобудуванні, скільки із суттєвим відставанням у насиченості МП (підряд і передусім субпідряд) таких галузей, як легка та харчова промисловість, автомобілебудування, електроніка, машинобудування тощо, відсутністю економічних стимулів для розширення діяльності МП у сфері ма-теріального виробництва в цілому.
Таким чином, на національному рівні розвиток малого підприємництва у 2000-2003 рр. характеризувався істотною суперечливістю. Випереджаюче аб-солютне та відносне зростання кількості ФО-СПД не зумовлювало та не стимулювало процеси становлення і функціонування МП. Скоріше навпаки, сектор ФО-СПД частково розвивався за рахунок сектора МП. У перспективі це може призвести до малоефективної та деформованої структури малого бізнесу, далекої від кращих світових зразків. Разом з тим наявні на сьогодні тенденції свідчать про великий
Loading...

 
 

Цікаве