WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансовий ринок України - Реферат

Фінансовий ринок України - Реферат

неплатоспроможність емітента. Реєстраційна діяльність виявилася низькорентабельної, а часом збиткової. Адже для підприємства, що повинне проводити модернізацію виробництва, нелегко виплатити заробітну плату робітником, тому навіть невелика плата за реєстраційні послуги стала реальною проблемою. У цих умовах лише великі реєстратори зуміли забезпечити прибутковість і вижити в непростій ситуації. Наявність же дрібних реєстраторів найчастіше веде лише до криміналізації цієї сфери діяльності і падінню довіри до всього приватизаційного процесу в цілому.
5. Проблеми на ринку ЦП
Аналіз сьогоднішнього стану ринку цінних паперів України дозволяє побачити його перекоси і проблеми. До числа основних проблем варто віднести, у першу чергу, нерівномірність темпів розвитку ринку цінних паперів у різних регіонах.
Іншою своєрідною рисою українського фондового ринку з'явилася значна перевага позабіржової торгівлі цінними паперами над біржовою. У визначеній мері, це стало результатом української схеми приватизації, що надала великі, а можливо, навіть надмірні пільги трудовим колективам. Тому головною метою для багатьох брокерів був перепродаж акцій приватизованих підприємств у руки ефективних інвесторів. Відбувся поділ сфер діяльності: на позабіржовому ринку зосередилася боротьба за контрольні пакети акцій, а на біржах проводилася торгівля нереалізованими пакетами акцій і приватизаційних сертифікатів. Основною задачею ринку цінних паперів України стало на цьому етапі зведення на ньому тих, хто має потребу в додатковому капіталі, з тими, хто цей капітал здатний надати.
На жаль, до 1998 р. не було організоване звертання в Україні цінних паперів іноземного походження. Звертання таких паперів має важливе значення, оскільки від цього залежить інтеграція українського фондового ринку не тільки в європейський, але й у світовий фондовий ринок. Його треба вирішувати, насамперед, на законодавчому рівні з метою визначення порядку звертання і котирування в Україні іноземних цінних паперів. Одночасно також необхідно визначитися з поруч технічних питань, а саме: з перевезенням (перекладом) цінних паперів через границю, валютою розрахунків і схемою конвертації, механізмом сплати дивідендів. Необхідно також вирішити комплекс питань, зв'язаних з виходом українських компаній на світові ринки цінних паперів. У цій області ще має бути створення законодавчої бази.
З якими ж проблемами зіштовхуються сьогодні учасники українського фондового ринку? Мабуть, головною проблемою динамічного розвитку фондового ринку України є уповільнений і суперечливий розвиток законодавчої бази функціонування фондового ринку, що не встигає за розвитком реальних процесів в економіці.
Крім того, подальший розвиток фондового ринку гальмують:
? нерозвиненість первинного ринку;
? відсутність гарантій при операціях з цінними паперами;
? нестимулююче оподатковування операцій з цінний папір
мі;
? психологічна непідготовленість керівників підприємств
до операцій на фондовому ринку;
? наявність юридичних протиріч у регулюванні ринку цінних паперів, що до того ж не приведено у відповідність із потребами міжнародних стандартів;
? відсутність платоспроможного попиту населення.
Як відомо, основу нормального функціонування фондового ринку, як і будь-якого іншого ринку, складає довіра учасників, у нашому випадку - інвесторів. Від того, наскільки успішно вдається зберегти ця довіра, залежить сама доля цього ринку і, отже, можливість підприємств акумулювати для цих цілей вільний капітал. На жаль, можна затверджувати, що через велике число невиконаних обіцянок, часом необ'єктивної інформації і несумлінної реклами, ступінь довіри інвесторів дуже мала. Безсумнівно, має бути прикласти багато зусиль учасникам і законодавцям фондового ринку до підвищення рівня довіри до всіх механізмів його функціонування. Рішенню цієї проблеми, безумовно, буде сприяти ріст вірогідності інформації про емітент, що намагається здійснити емісію своїх паперів. В умовах же українського фондового ринку часто достовірну інформацію про емітент одержати майже чи неможливо ж нею користається вузьке коло облич у своїх інтересах, що також підриває довіру до фондового ринку в цілому.
6. Регулювання ринку ЦП
Не можна не відзначити нерозвиненість інфраструктури фондового ринку України, що порозумівається труднощами початкового періоду, а також зв'язано з недоліком засобів для розвитку сучасних систем торгівлі цінними паперами, упровадження розрахунково-клірингових систем, раціонального порядку реєстрації, збереження й обліку цінних паперів. На прискорений розвиток інфраструктури українського фондового ринку повинні звернути увагу не тільки законодавці, державні інститути, що регулюють ринок цінних паперів, але і самі його учасники. Адже фондовий ринок - дуже важливий компонент усієї ринкової системи. Для ринкової економіки характерні три види регулювання:
? державне;
? ринкове;
? саморегулювання.
Одну з важливих функцій державного регулювання ринку цінних паперів в Україні виконує Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР). Її головною задачею являється формування нормативної бази в області ринку цінних паперів, правового полючи й інституціональної структури фондового ринку. Комісія має контролюючі функції. Саме вона уповноважена забезпечити створення необхідної інфраструктури фондового ринку, що була б зрозуміла всім учасникам операцій з цінними паперами, включаючи іноземних інвесторів, заклопотаних пошуками по усьому світі сфер вигідних вкладень своїх капіталів.
З іншого боку, об'єктивні обставини вимагають прискорення створення в Україні могутніх саморегулюючих організацій (МСО), утворення яких в ідеалі повинне бути ініційовано самими учасниками ринку. Задачею цих організацій повинна стати вироблення типових вимогдо своїх членів і, особливо, до стандартів операцій по купівлі і продажу акцій, а також вимог до розрахунків, етичним нормам поводження. Переваги використання у регулюванні ринку ЦП полягають у наступному:
? ця модель регулювання ринку самими його учасниками обходиться державі в багато разів дешевше, ніж формування нового бюрократичного апарату;
? розробка загальних норм і стандартів по операціях з коштовними паперами самими учасниками, як показує світова практика,
дозволяє краще врахувати всі деталі і реалії бізнесу;
? учасники ринку цінних паперів часто набагато більше зацікавлені в справедливому регулюванні ринку, чим урядові чиновники, що створюють тяганину і бар'єри. Досвід становлення
різних національних ринків цінних паперів доводить, що взаємний контроль серед комерційних структур набагато більш вимогливий і твердий, чим контроль з боку чиновників;
? через правові норми набагато сутужніше ввести в ділову практику
фондового ринку високі етичні вимоги до учасників ринку.
До позитивних сторін саморегулювання фондового ринку варто віднести і те, що 8ДО виникають з ініціативи знизу й охоплюють усі напрямки функціонування фондового ринку, включаючи діяльність торговців ЦП, реєстраторів, депозитарії.
Життя підказує доцільність застосування різних методів регулювання фондового ринку. У той же час необхідно скоординувати області їхнього застосування і визначити їхнє співвідношення. Розумному використанню кожного з видів регулювання, як правило, заважають або відомчі інтереси, або різні дискримінаційні дії монопольних структур, що перешкоджають рівному доступу на ринок його учасників. Саморегулювання і конкуренція були введені у формальні рамки фондового ринку зі
Loading...

 
 

Цікаве