WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Визначення кредитного рейтингу підприємств - Реферат

Визначення кредитного рейтингу підприємств - Реферат


Реферат на тему:
Визначення кредитного рейтингу підприємств
Аналіз кредитоспроможності полягає у визначенні здатності й готовності позичальника повернути позику відповідно до умов кредитного договору. Виходячи з рівня кредитоспроможності позичальника банк визначає ступінь ризику щодо цієї операції (а отже, розмір резервів), а також умови надання кредиту. Окрім визнання кредитного ризику щодо конкретної кредитної операції, банк має на меті коригувати результати своєї кредитної політики загалом для підвищення ліквідності банку, захисту інтересів своїх акціонерів і клієнтів.
Німецькі банки аналізують майнову структуру, структуру капіталу, стан ліквідності, рівень прибутків, фінансові плани позичальників, а також надані під кредит гарантії. Світовий банк, розглядаючи кредитну заявку, керується так званим правилом "5", що передбачає визначення:
1) бажання позичальника погасити позику;
2) здатності позичальника погасити позику (на основі аналізу грошових потоків з урахуванням усіх джерел надходження та всієї заборгованості клієнта);
3) платоспроможності клієнта - достатності капіталу, ліквідності коштів;
4) наявності гарантій, застави (з укладанням переліку активів, які вільні від іншої застави);
5) економічних умов діяльності клієнта.
Комерційні банки України вдаються до різних узагальнюючих критеріїв оцінки кредитоспроможності своїх потенційних позичальників. Такі критерії банки визначають на свій розсуд, керуючись "Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями", затвердженим постановою НБУ від 6 липня 2000 р. № 279 зі змінами від 24 жовтня 2000 р. № 418. Підприємства також зацікавлені в неупередженій самооцінці своєї кредитоспроможності, від якої залежать не лише умови кредитування, а й можливість стати позичальником. З огляду на предметну спрямованість дисципліни "Сучасні технології фінансового аналізу" основну увагу приділимо методикам визначення кредитоспроможності, що базуються на узагальнюючих оцінках фінансового стану позичальників.
Останніми роками набула поширення так звана бальна оцінка кредитоспроможності з подальшим зарахуванням позичальника до відповідного класу. При цьому використовуються напівформалізовані моделі. Досить цікавою є вітчизняна методика визначення кредитоспроможності з одночасним використанням неформалізованих і стохастичних моделей, а також методики моделювання рівня кредитоспроможності із застосуванням методів кореляційно-регресійного аналізу та індексного методу. Різноманіття методичних підходів свідчить про розвиток і збагачення сучасних технологій фінансового аналізу кредитоспроможності. Розглянемо названі вище методичні підходи до фінансового аналізу.
Бальна оцінка класу позичальника
Методика використовується одним з найбільших комерційних банків України.
За результатами оцінки фінансового стану позичальника зараховують до відповідного класу. Якщо рівень забезпечення за окремою кредитною операцією не відповідає умовам певного класу, то позичальника слід зарахувати до нижчого класу, а якщо забезпечення першокласне, то клас позичальника можна підвищити.
Клас А. Позичальники надійні (неризикові) - понад 670 балів.
Клас Б. Позичальники з мінімальним ризиком - 530-670 балів.
Клас В. Позичальники із середнім ризиком - 370-530 балів.
Клас Г. Позичальники з високим ризиком - 140-370 балів.
Клас Д. Позичальники з повним ризиком - менше 140 балів.
Бальна оцінка багатокритеріальна, ураховуються результати по 12 групах показників.
1. Оцінка платоспроможності за значеннями коефіцієнтів миттєвої, поточної та загальної ліквідності.
2. Оцінка фінансової стійкості за значеннями коефіцієнтів фінансової незалежності та маневреності власних коштів.
3. Аналіз обсягу реалізації. Оцінюються: а) динаміка виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); б) співвідношення суми укладених контрактів на реалізацію продукції та обсягу кредиту; в) структура обсягу реалізації продукції (частки на експорт, частки по бартеру); г) структура обсягу реалізації продукції за ознакою форм оплати (попередня оплата, наявність безвідкличного акредитива). Для підприємств торгівлі та сфери обслуговування населення додатково враховується наявність постійної виручки готівкою, яка здається до кас установ цього банку.
4. Аналіз оборотів за рахунками позичальника. Оцінюються: а) співвідношення надходжень на всі поточні рахунки позичальника у цьому банку й загальної суми заборгованості за кредитом, отриманим у цьому банку, та відсотками; б) наявність рахунків у національній та іноземній валютах; в) наявність спеціального режиму розрахунків для погашення кредиту (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України).
5. Аналіз складу та динаміки дебіторської й кредиторської заборгованості: а) наявність і розмір простроченої дебіторської й кредиторської заборгованості; б) динаміка заборгованості; в) наявність простроченої заборгованості перед бюджетом.
6. Наявність прибутків і збитків за результатами діяльності за поточний і за два минулих роки.
7. Аналіз рентабельності: рентабельність виробництва, активів, продажу та динаміка цих показників.
8. Кредитна історія клієнта за останні три роки з урахуванням: а) терміну існування підприємства, б) дисципліни позичальника щодо погашення кредиту та сплати відсотків; в) наявності опрацьованої схеми погашення кредиту, за якою попередній кредит погашено своєчасно; г) наявності простроченої кредитної заборгованості іншим банкам на цей час.
9. Ефективність управління позичальника. Оцінюються: а) наявність перспективного бізнес-плану (ТЕО); б) питома вага власних коштів підприємства у вартості кредитного проекту.
10. Вплив географічних і галузевих факторів. Ураховуються такі дані: а) чи є позичальник резидентом України; б) рівень ризику галузі позичальника; в) чи йдеться про сезонний характер виробництва.
11.
Loading...

 
 

Цікаве