WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Приховане та фіктивне банкрутство, фінансова санація на ухвалу арбітражного суду, санація шляхом реорганізації (реструктуризації") - Реферат

Приховане та фіктивне банкрутство, фінансова санація на ухвалу арбітражного суду, санація шляхом реорганізації (реструктуризації") - Реферат


Приховане та фіктивне банкрутство
Навмисне приховання факту стійкої фінансової неспроможності через подання недостовірних даних, якщо це завдало матеріальних збитків кредиторам карається позбавленням волі на строк до 2 років або штрафними санкціями до 300 мінімальних розмірів зарплати з позбавленням права займатися певною діяльністю протягом 5 років.
Об'єктивно факт приховання банкрутства визначається такими трьома ознаками:
o надання кредитору неправдивих даних про фінансовий стан неплатоспроможного боржника;
o причинний зв'язок між подачею таких даних та збитками, що їх зазнав кредитор.
Мотиви та цілі приховання банкрутства:
o надія на поліпшення фінансового стану або на виконання фінансових зобов'язань особами, які, у свою чергу, є боржниками даної особи,
o спроба одержати банківський кредит для покриття фінансової заборгованості або для привласнення одержаних коштів з наступною ліквідацією підприємства і т.д.
Суб'єкти прихованого банкрутства:
o засновники підприємства,
o власники,
o посадові особи.
Мінімальне стягнення застосовується:
o якщо банкрутство є наслідком банкрутства іншої юридичної особи,
o унаслідок порушення іншими підприємствами законодавства (монополізація ринку цін, недобросовісна конкуренція, махінації з фінансовими ресурсами).
Максимальні санкції застосовуються, якщо банкрутство сталося внаслідок невміння вести ефективну фінансово-господарську діяльність, браку належної кваліфікації керівництва, прорахунків в оцінці ринків збуту і т.д.
Фіктивне банкрутство. Явно неправдива заява громадянина - засновника або власника підприємства, а також посадової особи даного підприємства про фінансову неспроможність виконання зобов'язань перед кредиторами та бюджетом карається штрафом від 300 до 500 мінімальних зарплат з позбавленням права займатися даною діяльністю до 5 років.
Ті самі дії, якщо вони завдали великого матеріального збитку кредиторам або державі, караються позбавленням волі до 3 років з конфіскацією майна.
Великий матеріальний збиток - це збиток, який перевищує в 50 і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму. Збиток виникає внаслідок неповернення боргів, несплати відсотків та податків.
Цілі повідомлення неправдивої інформації можуть бути різними:
o порушення справи про банкрутство чи санація підприємства в рамках провадження справи про банкрутство,
o приховання незаконного витрачання коштів,
o ліквідація, реорганізація чи приватизація підприємства з метою зміни форми власності,
o уведення в оману незалежного аудитора з метою одержання необ'єктивного висновку про фінансовий стан підприємства.
На ці та інші фактори й обставини слід звертати увагу фінансовим службам підприємства під час ведення фінансово-господарської діяльності.
Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду
Одна із функцій закону про банкрутство полягає в тім, що він повинен сприяти пошуку санаторів та бути інструментом реабілітації підприємств, які опинилися у фінансовій скруті, однак мають значні резерви для успішної фінансово-господарської діяльності в майбутньому. Така реабілітація передбачає фінансову санацію чи реорганізацію юридичної особи.
Можливість прийняття рішення про проведення фінансової санації підприємства в процесі провадження справи про банкрутство передбачена законами про банкрутство в переважній більшості розвинутих країн. Так, американське та японське законодавство спрямоване на те, щоб допомогти підприємству, яке опинилося у складному фінансовому стані, повернути колишню стійкість та платоспроможність. Польський закон про банкрутство 1934 року, який є чинним нині, близький за своєю суттю до американської та японської моделей. Основна його ідея полягає не в негайній ліквідації "хворого" підприємства, а в пошуку механізмів його фінансової санації.
Закон "Про боргову неспроможність підприємств" у Російській Федерації (1998) також передбачає можливість "лікування" підприємства перед оголошенням його банкрутом. Згідно з цим законом період санації може досягати 1,5 року, а якщо йдеться про санацію підприємства-міста (суто російська особливість), то цей період може тривати навіть і 10 років.
Україна щодо цього дотримується такого самого порядку. Наявність реальної можливості відновлення платоспроможності підприємства-боржника та наявність санатора є підставою для проведення санації на ухвалу арбітражного суду.
Як уже було сказано, арбітражний суд може винести ухвалу про проведення санації, якщо після опублікування в засобах масової інформації (офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України) оголошення про порушення справи про банкрутство підприємства поступили пропозиції від осіб, які бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника та виконати його зобов'язання перед бюджетом і цільовими фондами. Натомість указані особи мають право пропонувати свої умови санації чи реструктуризації боржника.
Фізичні та юридичні особи, які виявили бажання стати санато-рами, повинні (згідно зі статтею 10 Закону України "Про банкрутство") подати заяву до арбітражного суду з письмовим зобов'язанням узяти на себе борги особи, проти якої розпочато провадження справи про банкрутство. У цій же заяві мають бути викладені запропоновані умови санації боржника, а також дані про характер майнових відносин між боржником та потенційним санатором. Арбітражний суд залишає заяву без розгляду, якщо особа, котра бажає взяти участь у санації боржника, не запропонувала в заяві умов санації (форму реструктуризації, строки та послідовність виконання борго-вих зобов'язань). Для санатора мотивуючим стимулом може бути ефект синергізму, пов'язаний із новими можливостями внутрішньої кооперації, диверсифікації продукції або ринків збуту товарів, збереження надійного постачальника сировини та матеріалів чи споживача своєї продукції тощо.
Відповідно до статті 12 Закону "Про банкрутство" арбітражний суд спеціальною постановою затверджує умови санації підприємства-боржника, а саме:
1) угоду між боржником і санатором про переведення боргу;
2) умови та порядок санації (реорганізації) юридичної особи боржника;
3) механізм виплати санатором боргу кредиторам (строки, по-слідовність, форми тощо).
Щодо першого пункту слід зауважити, що переведення боргу можливе лише за згодою кредиторів. Рішення зборів кредиторів про переведення боргу вважається схваленим, якщо за нього проголосували кредитори, майнові вимоги яких становлять не менше двох третин загальної суми претензій. Згода кредиторів фіксується в протоколах зборів або комітету кредиторів.
Другою обов 'язковою передумовою переведення підприємства в режим санації є узгодження умов його оздоровлення чи реорганізації, якщо така планується. Суть реорганізації полягає в повній або частковій заміні власників корпоративних прав на користь санатора. Заміна власника, у свою чергу, зумовлює зміну організаційно-правової форми даної юридичної особи. Вибірнових організаційних форм підприємства залежить від цілей санації, власника статутного фонду, обсягів заборгованості та інших факторів.
У законодавстві не визначено критеріїв конкурсного відбору санаторів державних підприємств, що створює простір для вільного прийняття рішень у цій сфері. Зокрема, арбітражні суди допускають участь двох і більше санаторів, які діють на підставі взаємної угоди. Ця угода має містити зобов'язання санаторів задовольнити вимоги всіх кредиторів у погоджені з ними терміни, вказівки на тривалість санації, на розподіл відповідальності санаторів перед кредиторами. узгоджені умови реорганізації підприємства, що перебуває у фінансовій кризі. Розглянемо конкретний приклад з арбітражної практики. Арбітражний суд Черкаської області затвердив умови санації AT "Городищенський цукроворафінадний завод", згідно з якими:
1. Асоціація "Інтерагро" та торговий дім "Р"
Loading...

 
 

Цікаве