WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фiнанси ФРН - Реферат

Фiнанси ФРН - Реферат

або 48,9 вiдсотка вiд загального обсягу витрат за цiєю категорiєю. На другому мiсцi були земельнi уряди - 10,3 мiльярда ? (32,8 вiдсотка вiд загальної суми), а мiсцевi органи влади (12,8 вiдсотка) та СФ (5,5 вiдсотка) посiли, вiдповiдно, третє i четверте мiсця. Якщо ж не враховувати оборону, то на перше мiсце виходять землi (39,6 вiдсотка), а федеральний уряд опиняється на другому мiсцi, але з незначним вiдставанням, оскiльки розмiр його частки сягав до 38,4 вiдсотка.
Забезпечення лiкарняних та рекреацiйних послуг, так само як полiпшення санiтарного стану, належить, безперечно, до функцiй суто мiсцевого рiвня. Утримання унiверситетiв, житлового фонду та забезпечення громадської безпеки покладається, головним чином, на земельний рiвень, в той час як нацiональна безпека є очевидною статтею витрат федерального рiвня. Певно, що не всi види товарiв та послуг мають єдине джерело фiнансування.
Наприклад, утримання шляхiв та допомога нужденним фiнансуються на всiх державних рiвнях. Видатки на утримання громадського транспорту, енерго- й водопостачання розподiляються мiж землями та Федерацiєю, а земельний та мiсцевий рiвнi подiляють вiдповiдальнiсть за фiнансування культурної сфери. Джерела державних надходжень
*************
В Нiмеччинi надходження до державного бюджету йдуть з чотирьох найважливiших джерел: податкiв, зборiв i рiзного роду платежiв, надходжень вiд економiчної дiяльностi i внутрiшньоурядових перемiщень коштiв (субсидiй).
Для всiх територiальних рiвнiв влади податки становлять головне джерело надходжень, хоча окремi з них можуть мати рiзне значення для рiзних ланок державної влади.
На долю доходiв з податкiв у 2005 роцi припадало 92 вiдсотки вiд усiєї суми прибуткiв федерального уряду, проте для мiсцевих урядiв ця стаття надходжень становила тiльки 36,5 вiдсотка вiд загальної суми.
Органи мiсцевого врядування значно бiльше покладаються на мiжурядовi субсидiї, а також на збори та платежi, нiж уряди земельного, чи федерального рiвнiв.
Характерною рисою нiмецької податкової системи, як це зазначалося ранiше, є змiшане фiнансування: чiткий розподiл джерел податкiв мiж Федерацiєю, землями та мiсцевим рiвнем (Trennsystem) поєднується iз спiльним користуванням певною частиною податкових надходжень (Verbundsystem).
Згiдно з даними, податковий фонд становить головне джерело податкових надходжень для всiх трьох рiвнiв державного управлiння. З нього федеральний уряд отримав 77,4 вiдсотка вiд усiєї суми надходжень (за винятком частки надходжень вiд податку ЄС та додаткових субсидiй землям ), i лише 22,6 вiдсотка - iз своїх "власних" (не спiльних) джерел податкiв. Серед останнiх як головних коштiв можна видiлити податки на тютюновi вироби та паливо. У 2005 роцi вони становили 51,3 вiдсотка та, вiдповiдно, 27,6 вiдсотка вiд загальної суми надходжень вiд "власних" федеральних податкiв. Щодо земельного та мiсцевого рiвнiв, то їхнi прибутки знаходяться ще в бiльшiй залежностi вiд спiльного податкового фонду, нiж федеральний уряд.
На земельному рiвнi iз спiльних джерел отримано 85,7 вiдсотка податкових надходжень; 12,9 вiдсотка - за рахунок земельних податкiв (найважливiшi з них - податок на власникiв автомобiлiв (36 вiдсоткiв) та податок на майно (24,5 вiдсотка)). Решта, 1,4 вiдсотка, надiйшли вiд федеральних додаткових субсидiй, що обчислюються на базi податку обороту. На мiсцевому рiвнi 86,6 вiдсотка податкових надходжень одержано iз спiльних джерел. З них приблизно половина надiйшла за рахунок спiльних податкiв на прибуток. Другу половину складали кошти вiд податку на пiдприємцiв, збирання яких належить виключно до функцiй мiсцевих органiв влади, з яких, однак, їм залишається всього бiля 85 вiдсоткiв.
Другим за значенням для мiсцевих органiв влади є податок на нерухомiсть, який у 2005 роцi становив 12 вiдсоткiв вiд загальної суми податкових надходжень на мiсцевому рiвнi. Така сильна залежнiсть всiх трьох рiвнiв державного управлiння вiд цього типу податкiв свiдчить про те, що у Нiмеччинi, на вiдмiну вiд Сполучених Штатiв, з їхньою системою чiткого розмежування джерел податкових надходжень, переважає система спiльного користування певними джерелами податкiв (Verbundsystem).
Вище вже зазначалось, що прагнення до виконання конституцiйної норми щодо пiдтримання на територiї країни однакового життєвого рiвня, i, у такий спосiб, зведення до мiнiмуму рiзницi мiж фiнансовими можливостями окремих земель, мало наслiдком утворення складної системи фiнансових вiдносин мiж владними структурами рiзних рiвнiв, яка поєднує спiльне користування деякими джерелами доходiв, а також горизонтальнi та вертикальнi перемiщення коштiв.
Важливим iнструментом зменшення нерiвностi фiнансових можливостей є Landerfinanzausgleich (LAF) - формула прямої передачi коштiв вiд багатих земель бiдним. У 2005 роцi обсяги LAF становили 3 360 мiльйонiв ?.
Загалом, заходи, пов'язанi з вертикальним перемiщенням коштiв для вирiвнювання фiнансових можливостей, набувають рiзноманiтних форм вiд федеральних (пайових) субсидiй для виконання спiльних задач (Gemeinschaftsaufgaben) до субсидiй на здiйснення структурного розвитку та додаткових субсидiй (Erganzungszuweisungen).
У 1992 роцi на три програми спiльної дiяльностi було надано приблизно 1,6 мiльярдiв ?, тобто, майже 6,3 вiдсотка федерального та земельних бюджетiв разом. Федеральний уряд надав 0,86 мiльярда ?, або приблизно 54 вiдсотки всiх коштiв. Майже половина всiх наданих коштiв пiшла на виконання програми економiчного розвитку окремих регiонiв. Тут головними реципiєнтами коштiв були новi схiднi землi. На розвиток сiльського господарства та збереження прибережних екосистем було використано трохи менше однiєї третини всiх фондiв, а решта 20 пiшли на роозширення вже iснуючих та створення нових вищих навчальних закладiв. В
Метою федеральних додаткових субсидiй (Erganzungszuweisungen) є пiдвищення фiнансових моживостей бiднiших земель. У 2004 роцi землями, якi через бiднiсть отримували федеральнi кошти були: Нижня Саксонiя (155 мiльонiв ?), Рейнланд-Пфальц (67 мiльонiв ?), Шлєзвiг- Гольштейн (60 мiльони ?) та Саар (40 мiльони ?). Баварiя належала до цiєї групи до 1988 року. Бремен став одержувати кошти з 1986 року (28 мiльонiв ? у 1991 роцi), а Пiвнiчний Рейн-Вестфалiя (ПРВ) - з 1987 до 1990 року. Протягом 1974- 1987 рокiв обсяги додаткових субсидiй становили 1,5 вiдсотка надходжень вiд податку з обороту; у 1988 роцi розмiр цiєї частки було доведено до двох вiдсоткiв, плюс 50 мiльйонiв на потреби Бремена, що загалом у 1991 роцi становило 0,35 мiльярда ? (40). Мiсцевий рiвень влади найбiльше залежить вiд вертикальних перемiщень
Loading...

 
 

Цікаве