WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Аудиторський контроль - Реферат

Аудиторський контроль - Реферат


Реферат на тему:
Аудиторський контроль
На відміну від державного фінансового контролю, який здійснюють від імені держави різні контролюючі органи, аудиторський контроль здійснюють незалежні організації на договірних засадах.
Аудит у сучасному розумінні існує понад 200 років. Зародився він разом з виникненням розмежування інтересів між найманими менеджерами і власниками підприємства. З появою акціонерних товариств, де найяскравіше виявляється розмежування інтересів управлінців і власників (акціонерів) і кредиторів, аудитори стали громадськими контролерами зовнішньої звітності правління товариства для забезпечення її достовірності.
У розвинених країнах аудит став провідною формою фінансового контролю. Виокремились два основних напрямки аудиторської діяльності - обов'язковий аудит (або за іншими визначеннями -аудит за законом) та ініціативний (або добровільний, чи "приватний").
Обов'язковий аудит здійснюється у випадках, передбачених законодавством, з метою захисту інтересів засновників (акціонерів, пайовиків) і держави від навмисного викривлення показників фінансової звітності службовцями фірм.
Перелік суб'єктів господарювання, для яких аудиторська перевірка є обов'язковою, визначається законодавчо-нормативними актами конкретної країни залежно від певних економічних критеріїв - виду власності, організаційно-правової форми діяльності, обсягів виробництва і реалізації продукції, чисельності працюючих тощо.
Ініціативний аудит здійснюється на замовлення зацікавленої сторони (власників суб'єкта господарювання, партнерів у компанії) за приватною угодою незалежно від того, чи передбачена аудиторська перевірка законом.
Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам. Аудиторський контроль забезпечує можливість отримання інформації про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання. Аудит ґрунтується на таких принципах, як незалежність, об'єктивність, компетентність і конфіденційність.
Незалежність аудитора базується на відсутності матеріальної зацікавленості в результатах діяльності суб'єкта господарювання, що перевіряється. Аудитор має виконувати роботу незалежно від волі замовника, спираючись тільки на законодавчо-нормативні акти.
Об'єктивність означає неупередженість аудитора при дослідженні питань, поставлених замовником; формулювання висновків лише на основі результатів дослідження, які мають бути підтверджені системою доказів (первинних документів, норм і нормативів, облікових регістрів, інвентаризаційних описів, актів).
Компетентність означає високу професійність при виконанні робіт, передбачених аудиторською угодою, досконале володіння методиками здійснення аудиту.
Конфіденційність передбачає збереження таємниці інформації, наданої замовником аудитору для дослідження, а також нерозголошення результатів дослідження без згоди на те замовника.
Аудиторський контроль здійснюють з використанням таких самих джерел інформації, методичних прийомів і контрольно-ревізійних процедур, що й інші види фінансового контролю (державний і внутрішньогосподарський).
Аудиторський контроль залежно від завдань замовника виконує функції запобіжного (попереднього), перманентного (поточного), ретроспективного (подальшого) і стратегічного фінансового контролю. Запобіжний аудит має запобігти виникненню порушень у фінансовій діяльності. Перманентний аудит здійснюють безперервно під час фінансово-господарської діяльності підприємства з метою оперативного забезпечення менеджерів інформацією про відхилення від заданих показників. Ретроспективний аудит здійснюють після виконання господарських операцій (здебільшого за минулий рік); результатом такого аудиту є висновок про достовірність річної фінансової звітності й відповідність її нормативним актам. Стратегічний аудит вирішує питання стратегії розвитку фірми на перспективу; результатом такого аудиту є складання прогнозних форм фінансової звітності.
В Україні аудиторська діяльність регламентується Законом України "Про аудиторську діяльність" [3], де визначено правові засади, порядок здійснення аудиторської діяльності, обов'язки, відповідальність аудиторів і аудиторських фірм, а також суб'єктів господарювання при виконанні аудиту, повноваження Аудиторської палати України і професійної громадської організації аудиторів - Спілки аудиторів України, встановлено випадки, коли здійснення аудиту обов'язкове.
Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) і пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності, економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності. Аудиторські фірми надають такі послуги:
o підтвердження достовірності й повноти річного балансу і звітності підприємств;
o аналіз фінансового стану підприємств різних форм власності;
o перевірка емітентів цінних паперів при реєстрації емісії в ДКЦПФР;
o написання аудиторського висновку при порушенні питання про визнання підприємства неплатоспроможним або банкрутом, при ліквідації підприємств усіх форм власності;
o консультації та експертизи;
o аналіз проектів господарської і фінансової діяльності.
Форма і зміст угоди про надання аудиторських послуг можуть різнитись, але в ній завжди зазначаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, форма звіту або іншої інформації про результати роботи аудитора; зобов'язання зберігати конфіденційність інформації і нести відповідальність за її розголошення; вартість послуг і порядок розрахунків.
Після завершення перевірки аудитор робить аудиторський висновок з оцінкою стану обліку, достовірності звітності, ефективності системи внутрішньогосподарського контролю, а також інших аспектів діяльності суб'єкта господарювання.
Внутрішньогосподарський контроль
Цей вид фінансового контролю здійснюють власники підприємств, організацій, установ згідно з чинним законодавством з метою запобігання та викриття перевитрат матеріальних і фінансових ресурсів, незаконного їх спрямування, використання та виявлення.
Згідно із Законом України "Про підприємства в Україні" організація внутрішньогосподарського контролю покладається на керівника підприємства. За результатами контрольних перевірок керівництво підприємства приймає рішення щодо усунення причин, які негативно впливають на фінансово-господарську діяльність. У здійсненні внутрішньогосподарського контролю на підприємствах провідну роль відіграє бухгалтерська служба, зокрема головний бухгалтер. Згідно з нормативними документами головний бухгалтер підприємства разом з керівниками відповідних підрозділів і служб зобов'язаний контролювати:
o рух товарно-матеріальних цінностей;
oвитрати коштів на оплату праці;
o додержання фінансової і платіжної дисципліни;
o законність списання нестач;
o здійснення інвентаризації;
o стягнення у встановлені терміни дебіторської заборгованості й погашення кредиторської.
Різновидом внутрішньогосподарського контролю є внутрішній аудит, який здійснює внутрішній аудитор або окремий підрозділ
служби аудиту. Потреба у створенні внутрішньофірмової аудиторської служби часто виникає у власників (або центрального керівництва) підприємств, організацій, установ з розгалуженою організаційною структурою - мережею філіалів, представництв, інших територіально відокремлених підрозділів, дочірніх підприємств тощо. Внутрішній аудит є однією з функцій менеджменту підприємства. Під час його виконання особливу увагу приділяють функціонуванню систем обліку, їх відповідності встановленим нормативам, порівнянню витрат і результатів діяльності, розробці рекомендацій щодо забезпечення стабільності фінансового стану підприємства.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. ФедякинаЛ. Н. Мировая внешняя задолженность. - М.: ЮНИТИ, 1998.
2. Финансы І Под ред. В. М. Родионовой. -М.: Финансы и статистика, 1995.
3. Финансы: Учебник для вузов / Под ред. Л. А. Дробозиной. -М.: Финансы, 1999.
4. Финансы: Учеб. пособие / Под ред. А. М. Ковалевой. - М.: Финансы и статистика, 1999.
5. Фінансове право: Підруч. / За ред. Л. К. Воронової. - X.: Консул, 1998.
6. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. /1. А. Чепурнов, Л. Т. Мостенська, М. А. Міненко, Я. П. Квач. -К., 1997.
7. Фридман М. И. Конспект лекций по науке о финансах. - СПб., 1910.
8. Чирка Д. М. Напрямки збалансування місцевих бюджетів // Фінанси України. - 1998. -№ 1. - С 25-31.
9. Шевчук В. О. Розвиток системи суб'єктів фінансового контролю//Фінанси України. - 1998. - № 8.- С 30.
10. Экономическая энциклопедия / Под ред. Л. И. Абалкина. - М.: Экономика, 1999.
11. Юрій С. І. Дивергенція фінансів при розгортанні ринкових відносин // Фінанси України. - 1996. - № 9. - С 5-12.
12. CalrberdM. Public Debt, Taxation and Government Expenditures in a Growing Economic. - Berlin, 1988.
13. Domar E. The Burden of Public Debt and the National Income // Amer. Economic Rev. - 1944. - № 34. - P. 798-827.
Loading...

 
 

Цікаве