WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Суб'єкти фінансового ринку - Реферат

Суб'єкти фінансового ринку - Реферат

законодавством України рішення про випуск облігацій приймають органи місцевого самоврядування. Структура й обсяги випуску місцевих позик залежать від грошової та фінансової ситуації, а також від загального соціально-економічного становища у країні.
Суб'єктів фінансового ринку поділяють на прямих учасників і фінансових посередників.
Продавці й покупці фінансових активів (послуг) утворюють групу прямих учасників фінансового ринку, які здійснюють на ньому основні фінансові операції.
На ринку позикових капіталів функціонують прямі учасники фінансових операцій. Розглянемо основних з них.
Кредитори. Вони характеризують суб'єктів фінансового ринку, які надають позику у тимчасове користування під певний відсоток.
Основною функцією кредиторів є продаж грошових власних і залучених активів для задоволення потреб позикоотримувачів у фінансових ресурсах. Кредиторами на фінансовому ринку можуть бути держава (яка здійснює цільове кредитування підприємств за рахунок загальнодержавного та місцевих бюджетів, а також державних цільових позабюджетних фондів), комерційні банки (які виконують найбільшу кількість кредитних операцій) і небанківські кредитно-фінансові установи.
Позичальники. Вони характеризують суб'єктів фінансового ринку, які отримують позики від кредиторів під певні гарантії їх повернення і за певну плату у формі відсотка. Основними позичальниками грошових активів на фінансовому ринку є держава (яка отримує кредити від міжнародних фінансових організацій і банків), комерційні банки (які отримують кредити на міжбанківському кредитному ринку), підприємства (для задоволення потреб у грошових активах з метою поповнення обігових коштів і формування інвестиційних ресурсів) і населення (у формі споживчого фінансового кредиту, який використовується в інвестиційних цілях).
Основними (класичними) суб'єктами ринку позикових капіталів є комерційні банки, брокерські контори, дисконтні компанії та інші фінансово-кредитні інститути, які мобілізують і перерозподіляють кошти підприємств, банків, населення, установ.
Розглянемо основних прямих учасників фінансових операцій, які діють на ринку цінних паперів.
Емітенти. Вони характеризують суб'єктів фінансового ринку, які залучають необхідні фінансові ресурси за рахунок випуску (емісії) цінних паперів. На фінансовому ринку емітенти є виключно продавцями цінних паперів із зобов'язанням виконувати всі вимоги, які випливають з умов їх випуску. Емітентами цінних паперів є держава (виконавчі органи державної влади і органи місцевого самоврядування) і юридичні особи, зокрема акціонерні товариства. Крім того, на національному фінансовому ринку можуть обертатися цінні папери, емітовані нерезидентами.
Інвестори. Вони характеризують суб'єктів фінансового ринку, які вкладають кошти в різні види цінних паперів з метою одержання доходу. Цей дохід формується за рахунок отримання інвесторами відсотків, дивідендів і приросту курсової вартості цінних паперів. Інвесторів, які функціонують на фінансовому ринку, класифікують за такими ознаками: статусом - індивідуальні (окремі підприємства і фізичні особи) та інституціональні (представлені різними фінансово-інвестиційними інститутами); метою інвестування - стратегічні (купують контрольний пакет акцій для здійснення стратегічного управління підприємством) і портфельні (купують окремі види цінних паперів виключно з метою отримання доходу); належністю до резидентів на національному фінансовому ринку - вітчизняні та іноземні.
На валютному ринку основними учасниками валютних операцій є такі.
Продавці валюти. Основними продавцями валюти є держава (що реалізує на ринку через уповноважені органи частину валютних резервів), комерційні банки (які мають ліцензію на здійснення валютних операцій), підприємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність (реалізують на ринку власну валютну виручку за експортовану продукцію), і фізичні особи (реалізують наявну у них валюту через мережу обмінних валютних пунктів).
Покупці валюти. Основними покупцями валюти є ті самі суб'єкти, що й її продавцями.
Розглянемо основних прямих учасників фінансових операцій, що діють на страховому ринку.
Страховики. Вони характеризують суб'єктів фінансового ринку, які реалізують страхові послуги різних видів (страхові продукти). Основною функцією страховиків на фінансовому ринку є здійснення всіх видів і форм страхування шляхом взяття на себе за певну плату різних видів ризиків із зобов'язанням відшкодувати суб'єкту страхування збитки при настанні страхового випадку. Основними страховиками є страхові фірми і компанії відкритого типу (надають страхові послуги всім категоріям суб'єктів страхування); страхові компанії і фірми - дочірні компанії у складі холдингової компанії (фінансово-промислової групи), створені з метою страхування переважно суб'єктів господарювання, які входять до її складу (збіг стратегічних економічних інтересів страховика і його клієнтів у цьому разі створює широкі фінансові можливості для ефективного використання страхових платежів) і компанії з перестрахування ризику (перестраховики), які беруть на себе частину ризику (або весь ризик) від інших страхових компаній (основною метою операцій перестрахування є подрібнення великих ризиків для зменшення сум збитку, якийвідшкодовується первинним страховиком при настанні страхового випадку).
Страхувальники. Вони характеризують суб'єктів фінансового ринку, які купують страхові послуги у страхових компаній і фірм з метою мінімізації своїх фінансових втрат при настанні страхового випадку. Страхувальниками є юридичні та фізичні особи.
Посередниками у здійсненні страхування є брокери (від страхувальника) і страхові агенти (від страховика).
На ринку золота (та інших дорогоцінних металів) і коштовного каміння основними прямими учасниками фінансових операцій є продавці і покупці.
Продавці дорогоцінних металів і коштовного каміння. Такими продавцями можуть бути держава (реалізує частину свого золотого запасу), комерційні банки (реалізують частину своїх золотих авуарів), юридичні та фізичні особи (за потреби реінвестувати кошти, які раніше були вкладені в цей вид активів).
Покупцями дорогоцінних металів і коштовного каміння є ті самі суб'єкти, що й продавцями.
На ринку нерухомості основні суб'єкти поділяються на учасників первинного і вторинного ринку нерухомості.
Продавцями на первинному ринку нерухомості є поодинокі будівельні фірми і муніципальна влада; на вторинному - ріелтерські фірми, приватні особи, які прагнуть поліпшити стан свого житла або матеріальне становище, особи, які від'їжджають в еміграцію. На вторинному ринку житла виокремлюється орендний сектор. Здавання житла в оренду практикується як приватними власниками, так і муніципальною владою.
Покупцями житла є ріелтерські фірми, юридичні та фізичні особи. Окрім продавців і покупців інфраструктуру ринку житла утворюють агентства з нерухомості (ріелтерські фірми); оцінники житла; банки, що здійснюють кредитування та фінансування житлового будівництва, кредитування купівлі житла та іпотечні операції; юристи, що спеціалізуються на операціях з нерухомістю; страхові компанії; інформаційні (у тому числі рекламні) структури.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка. Європейський контекст. - К.: Основи, 1998.
2. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1997.
3. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підруч. - К.: Вид-во НЮС, 2000.
4. Вахненко Т. Фінансова стійкість держави // Економіст. - 1999. - № 7. - С. 22-28.
5. Дробязко А. Какова вероятность дефолта страны в 2000 году? // Мир денег. - 1999. - № 10-12. - С. 20-22.
6. Дьяконова І. І. Бюджетний дефіцит та методи його оптимізації // Фінанси України. - 1998. - № 10. - С 5-8.
7. Єпіфанов А. О., Сало І. В., Дьяконова І. І. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посіб. -К.: Наук, думка, 1997.
8. Єременко О., Ковбасюк Ю. Кредитна діяльність МВФ // Вісн. НБУ. - 1999. - №3. - С 9-Ю.
9. Єрмошенко М. Питання стратегії управління державним зовнішнім боргом // Економіст. - 2000. - № 2. - С 33-39.
10. Завгородний В. П. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в системе управления предприятием. - К., 1997.
11. Загальна теорія держави і права /За ред. В. В. Копєйчикова. -К: Юрінком, 1997.
12. Зайдель X., Теммен Р. Основы учения об экономике: Пер. с нем. - М.: Дело ЛТД, 1994.
13. Зіденберг А., ХоффманЛ. Україна на роздоріжжі. Уроки з міжнародного досвіду економічних реформ. -К: Фенікс, 1998.
14. Козюк В. В. Проблема державного боргу в перехідній економіці України // Фінанси України. - 1999. - № 5. - С 8-9.
Loading...

 
 

Цікаве