WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Сутність і види фінансового контролю - Реферат

Сутність і види фінансового контролю - Реферат

ревізії.
Залежно від змісту програми ревізії поділяються на повні (комплексні) і неповні (некомплексні). Повні (комплексні) ревізії охоплюють усю діяльність об'єкта контролю за певний проміжок часу. Критерій комплексності полягає насамперед у взаємопов'язаному контролі технічних, трудових, організаційних і фінансово-економічних показників, системному вивченні економіки підприємства (установи, організації).
Комплексні ревізії є найефективнішим методом контролю, оскільки передбачають всебічну перевірку виробничої і фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання ревізійною групою кваліфікованих фахівців різного профілю. Комплексні ревізії здійснюють Рахункова палата, Контрольно-ревізійна служба, відомчі контрольно-ревізійні підрозділи, а також слідчі органи.
Неповні (некомплекснї) ревізії охоплюють один або кілька напрямків діяльності об'єкта контролю (наприклад, виробництво, збут, постачання), окремі види операцій (касові, розрахункові тощо), збереження і правильність використання різних видів засобів (основних засобів, товарів, грошей тощо). Неповні ревізії здебільшого здійснюють податкові, митні органи, Антимонопольний комітет України, інші державні органи в межах їх компетенції за тими напрямками, які вони мають право контролювати, а також органи внутрішньогосподарського контролю, призначені керівником підприємства (установи, організації).
Важливим і складним є правове врегулювання і практичне застосування правових норм щодо захисту комерційної таємниці підприємств у процесі фінансового контролю. Поняття "комерційна таємниця" встановлене Законом України "Про підприємства в Україні" [20]: це відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншими напрямками діяльності підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передавання, поширення) яких може завдати збитків інтересам підприємства. Основним документом, що визначає порядок і умови організації охорони комерційної таємниці на підприємстві, є наказ керівника на підставі ч. 2 ст. 30 закону, де зазначено, що склад і обсяг відомостей, які становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаєкерівник підприємства. Відомості, які не можуть бути комерційною таємницею, встановлюються постановою Кабінету Міністрів України "Про перелік відомостей, що не складають комерційну таємницю" № 611 від 09.08.93. Згідно з цією постановою комерційну таємницю не становлять установчі документи, а також такі, що дозволяють займатись підприємницькою або господарською діяльністю; інформація з усіх встановлених форм державної звітності; дані, необхідні для перевірки нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату загалом і за професіями та посадами, про наявність вільних робочих місць; документи про сплату податків і обов'язкових платежів; інформація про забруднення навколишнього середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізації продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також про інші порушення законодавства України і розміри збитків від них; документи про платоспроможність; відомості про участь посадових осіб підприємства в інших організаціях, що займаються підприємницькою діяльністю; відомості, які підлягають оголошенню згідно з чинним законодавством.
Підприємства зобов'язані надавати зазначені відомості органам державної виконавчої влади, а також контролюючим і правоохоронним органам. Згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність" [3] відкриття бухгалтерської звітності, що становить комерційну таємницю, для проведення аудиту і надання інших аудиторських послуг, здійснюється користувачами бухгалтерської звітності. Іншими словами, законодавство забезпечує доступ до переважної більшості документів, необхідних для здійснення фінансового контролю, але водночас захищає підприємства від шкоди, яка може бути завдана розголошенням комерційної таємниці та конфіденційної інформації. Аналіз свідчить, що майже тридцять законів України мають окремі положення щодо захисту комерційної таємниці.
Наприклад, законами України "Про державну податкову службу в Україні" і "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" [13] передбачено, що їхні працівники зобов'язані зберігати комерційну і службову таємницю; у Кримінальному кодексі України за навмисне розголошення комерційної таємниці передбачено покарання позбавленням волі на термін до двох років.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. ОпарінВ. М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посіб. -К.: Вид-во КНЕУ, 1999.
2. Осокина В. В., Калина А. В. Экономическая теория и практика хозяйствования: Учеб. пособие. -К: МАУП, 1997.
3. Павловсъкий М. А. Макроекономіка перехідного періоду. - К., 1999.
4. Павлюк К. В. Організація виконання державного бюджету // Фінанси України. - 1998. -№ 3.
5. Парижак Н. В. Формування ефективної бюджетної системи України // Фінанси України. - 1998. -№ 1. - С 29-35.
6. Пушкарева В. М. История финансовой мысли и политика налогов: Учеб. пособие. - М: ИНФРА-М, 1996.
7. РадіоноваІ. Ф., Бурлай Т. В. Модель дефіциту бюджету України //Фінанси України. - 1998. - № 9. - С. 18-23.
8. Розенберг Д. М. Инвестиции: Терминологич. словарь. - М.: ИНФРА-М, 1997.
9. Романів М. В. Роль Міністерства фінансів у забезпеченні контролю за рухом фінансових ресурсів держави // Фінанси України. -1998. -№9. - С. 46.
10. Рубцов Б. Б. Зарубежные фондовые рынки. - М.: ИНФРА-М, 1996.
11. Самуельсон П., Нордхауз Б. Економіка. -К.: Основи, 1992.
12. Селигман Э. Основы политической экономии. - СПб., 1908.
13. Слухай С. В. Становлення системи фінансового вирівнювання // Фінанси України. -1998. -№11.
14. Стігліц Дж. Економіка державного сектора: Пер. з англ. - К.: Основи, 1998.
15. Страховий ринок України / За ред. Н. Захоревича. - К.: Альманах, 2003. - 352 с.
Loading...

 
 

Цікаве