WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансові ресурси підприємства і джерела їх формування - Реферат

Фінансові ресурси підприємства і джерела їх формування - Реферат

сторін.
Кредитний договір може бути укладений як шляхом складання одного документа, який підписують кредитор і позичальник, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає.
Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб'єктам господарської діяльності незалежно від галузевої належності, статуту, форм власності у разі наявності у них реальних можливостей та правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків (комісійних) за користування ним. Для отримання кредиту позичальник подає в банк звернення у вигляді листа, клопотання, заявки, заяви. У документах зазначаються необхідний розмір кредиту, його мета, строки погашення та форми забезпечення. Якщо поточний рахунок позичальника відкритий в іншому банку, то він подає в банк установчі документи із зазначенням юридичної адреси, картку із зразками підписів, завірену банком, і довідку банку про залишки коштів на рахунках й наявність заборгованості за позиками.
Розмір відсоткових ставок і порядок їх сплати встановлюються банком та визначаються у кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших чинників.
У разі зміни облікової ставки умови договору можуть переглядатись і змінюватися тільки за взаємної згоди кредитора і позичальника.
Для кредитів, що надаються в іноземній валюті, необхідно враховувати також відсоткові ставки, які діють на міжнародних ринках капіталів.
Позичальник, який отримує одноразовий кредит на придбання товарів або оплату товарно-матеріальних цінностей у межах чинного законодавства за контрактами та угодами, подає в банк їх копії та інші документи, що стосуються заходу, за рахунок якого передбачається погасити кредит.
Позичальник, що звертається в банк за кредитом на спорудження об'єктів для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, виробництва товарів народного споживання тощо, подає в банк проект будівництва (реконструкції) підприємства, що відповідає встановленим законодавством санітарно-гігієнічним, екологічним та іншим нормам, а також висновки експертів щодо проектно-кошторисної документації, які підтверджують дотримання встановлених норм, та інші необхідні для кредитування документи (контракт з будівельною організацією, техніко-економічне обґрунтування, графіки виконання робіт).
Позичальник, який отримує кредит на витрати, що не перекриваються надходженнями протягом календарного року, подає прогнозні розрахунки потреби в короткостроковому кредиті на рік з поквартальним розбиттям.
Комерційний банк аналізує й вивчає діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає рішення про надання кредиту або про відмову його видати.
Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника за Положенням НБУ про кредитування можуть бути:
o забезпеченість власними коштами не менш як 50 % загального обсягу його видатків;
o репутація позичальника (кваліфікація, здібності керівника, дотримання ділової етики, договірної, платіжної дисципліни);
o оцінка продукції, що випускається, наявність замовлення на її реалізацію і характер послуг, які надаються (конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках, попит на продукцію, послуги, обсяги експорту);
o економічна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявність джерел коштів для капіталовкладень).
Необхідні відомості про позичальника та інформація, яку отримує банк при оформленні кредиту, систематизуються у кредитній справі позичальника.
Документи, що зберігаються у цій справі, групуються так:
o матеріали з надання кредиту (кредитний договір, боргові зобов'язання, гарантійні листи тощо);
o фінансово-економічна інформація (бухгалтерські баланси, звіти про прибутки та збитки, бізнес-плани тощо);
o матеріали про кредитоспроможність позичальника (довідки, отримані від інших банків, запити, листи, звіти аудиторських фірм тощо).
Забороняється надавати кредити з такою метою:
o покриття збитків господарської діяльності позичальника;
o формування і збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств;
o придбання цінних паперів будь-яких підприємств.
Крім банківського кредиту до складу позичених фінансових ресурсів підприємств входить кредиторська заборгованість усіх видів, що виникає в розрахунках з іншими фізичними та юридичними особами - постачальниками, покупцями, бюджетом, органами соціального страхування, позабюджетними фондами, з робітниками і службовцями підприємства.
Комерційний кредит надається одним підприємством іншому у вигляді відстрочення платежу за продані товари, виконані роботи, надані послуги або у вигляді авансових платежів підприємству-постачальнику за договорами поставки продукції, виконання робіт або надання послуг.
Комерційні кредити в товарній формі виникають у розрахунках за матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. Вони передаються у власність підприємства-боржника на умовах угоди, в якій припускається відстрочення остаточного розрахунку на визначений термін і під проценти.
Товарний кредит передбачає передання права на товари (результати виконаних робіт, наданих послуг) покупцеві в момент підписання договору або фактичного отримання товарів (виконаних робіт, наданих послуг) незалежно від часу погашення заборгованості. У відносинах, пов'язаних з наданням комерційного кредиту, кож-
ний суб'єкт підприємницької діяльності має право бути кредитором або одержувачем кредитів. Поширеною формою оформлення товарного кредиту є видання підприємством векселів своїм постачальникам.
Формування частини фінансових ресурсів за рахунок нормальної (непростроченої) кредиторської заборгованості, використання банківського та комерційного кредиту - це закономірне явище ринкової економіки, притаманне суб'єктам господарювання, які нормально і ефективно функціонують.
Список використаної літератури:
1. Курс экономической теории: Учеб. пособие / Науч. ред. А. В. Сидорович. - М.: Изд-во МГУ, 1997.
2. Кучер Г. В. Державний борг: історія і сьогодення // Фінанси України. - 1999. - № 2. - С. 16-22.
3. Льовочкін С. Причини та чинники бюджетного дефіциту в Україні // Економіст. - 1999. - № 11. - С 19-23.
4. Лютий І. О. Державний борг і ефективність використання державного кредиту // Фінанси України. - 1999. - № 9. - С. 21-26.
5. Макконел К., Брю С Экономика: принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. -К.: Хагар-Демос, 1993.
6. Маханецъ Л. Л. Зовнішній борг і політичний ризик // Фінанси України. - 2000. - № 2. - С. 64-67.
7. Мишкін Фр. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків: Пер. з англ. - К.: Основи, 1998.
8. Мізюк Б. М., Шевчук В. О. Зовнішні запозичення: вплив на економічну політику // Фінанси України. - 1998. - № 9. - С. 82-90.
9. Моряк Т. Актуальні проблеми економіки перехідного періоду: дефіцит державного бюджету у контексті фінансової науки та фіскальної практики. - Л.: Світ, 1999.
10. Наринский А. С, Гаджиев Н. Г. Контроль в условиях рыночной экономики. - М.: Финансы и статистика, 1994.
Loading...

 
 

Цікаве