WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Національна валюти України та шляхи її стабілізації - Реферат

Національна валюти України та шляхи її стабілізації - Реферат

можуть здійснювати експертизу грошових знаків і платіжних документів іноземних держав, конверсію готівкової валюти, розмін грошових знаків, купівлю-продаж платіжних документів (дорожні та іменні чеки, акредитиви) тощо.
Відповідно до наведеного Положення обмінні пункти можуть відкривати безпосередньо уповноважені банки, а також юридичні особи-резиденти на основі агентських угод з уповноваженими банками. Так, на 01.01.95 p. в м. Києві та Київській області, на які припадає понад 60% обміну готівкової валюти, всього відкрито 993 обмінних пунктів, у тому числі 461 банківських і 532 - за агентськими угодами. Станом на 01.01.98 p. із 1453 пунктів банками було відкрито 628, а за агентськими угодами працювало 825 пунктів, тобто за названий період частка банківських обмінних пунктів скоротилась з 46,4 до 43,2%, а агентських відповідно зросла з 53,6 до 56,8%.
Для відкриття обмінного пункту уповноважений банк має забезпечити виконання обов'язкових умов: наявність відповідного приміщення, організація надійного зберігання валютних цінностей, наявність необхідної оргтехніки, в тому числі електронних контрольно-касових апаратів, бланків для обліку валютних операцій, кваліфікованого персоналу тощо.
Протягом робочого дняуповноважені банки зобов'язані забезпечувати безперебійну роботу обмінних пунктів (як власних, так і своїх агентів на умовах, передбачених угодами), підкріплювати іноземною валютою та здійснювати оперативний контроль за роботою обмінних пунктів. Обмінні пункти мають право утримувати у своїй касі залишок розмінних купюр у розмірі до 200 дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом, встановленим Національним банком України.
Усі операції з купівлі-продажу іноземної валюти підлягають обов'язковому обліку. Працівники пункту обміну ведуть два реєстри - журнали суворої звітності для обліку операцій купівлі-продажу іноземної валюти, окремо з операцій купівлі і з операцій продажу іноземної валюти. Щодня у встановленому банком порядку касир обмінного пункту здає в касу уповноваженого банку залишок іноземної і національної валюти, який перевищує ліміт. У обмінних пунктах, що працюють на основі агентських угод, уповноважений банк зобов'язаний щодня купувати залишок валюти, який перевищує вста-новлений ліміт. Крім того, особі, яка здійснила валютообмінну операцію на підтвердження факту купівлі-продажу або конверсії іноземної валюти, видається квитанція суворої звітності за формами №377 і 377-А. Другий примірник такої квитанції залишається в обмінному пункті.
Курси обміну валют для обмінних пунктів уповноважений банк встановлює щодня. Різниця між курсом купівлі та продажу (маржа) визначається відповідно до вимог Національного банку України. З 18.09.95 p. до 06.10.98 p. цей показник становив 10%, а з 07.10.98 p. до 12.04.99 p. - 5%. З 10 листопада 1998 p. валютообмінні операції, що здійснюються обмінними пунктами, обкладаються податком в розмірі 1%, який перераховується до Пенсійного фонду України. Починаючи з 13 квітня 1999 p. операції з купівлі-продажу іноземної валюти здійснюються за договірним курсом без обмеження розміру маржі та комісійної винагороди.
Такий порядок встановлено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 3 листопада 1998 p. №1740, яка регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу валют, продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та відчуження легкових автомобілів.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу валют сплачують юридичні та фізичні особи, які купують валюту за гривні.
Уповноважені банки та організації, які здійснюють операції з купівлі-продажу валют на основі агентських угод з уповноваженими банками, та клієнти уповноважених банків, які купують готівкову або безготівкову валюту, в заявках щодо купівлі-продажу валюти та у квитанціях про здійснення операцій обміну валюти повинні передбачати окремим рядком додатковий збір, який потрібно сплатити на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% суми операції з купівлі-продажу валют.
Уповноважені банки, юридичні особи та організації, які здійснюють операції з купівлі-продажу валют на основі агентських угод з уповноваженими банками, разом із заявками на купівлю іноземної валюти видають платіжні доручення про перерахування відповідних сум збору до Пенсійного фонду.
Уповноважені банки, юридичні особи та організації, які здійснюють операції з купівлі-продажу валют на основі агентських угод з уповноваженими банками, перераховують суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% суми операцій з купівлі іноземної валюти на рахунки органів Пенсійного фонду, де вони перебувають на обліку як платники цього збору.
При цьому банки сплачують зазначений збір у гривнях із суми, витраченої на купівлю валюти для власних потреб і для здійснення готівкових обмінних операцій.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується фізичними особами з операцій купівлі-продажу валют, перераховується уповноваженими банками на рахунок органів Пенсійного фонду, в яких ці банки зареєстровані як платники збору, в розмірі 1% обсягу продажу готівкової іноземної валюти, обчисленого за курсом продажу без урахування суми збору.
Уповноважені банки щодня ведуть облік сплачених фізичними особами сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на таких рахунках:
в установах комерційних банків - на окремому аналітичному рахунку балансового рахунку №3620 "Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами";
в установах Національного банку - на окремому аналітичному рахунку балансового рахунку №4715 "Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами".
Уповноважені банки перераховують суми сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунки органів Пенсійного фонду в такому порядку:
якщо протягом операційного дня сума збору, що обліковується, дорівнює або перевищує 50 гривень, - протягом наступного операційного дня;
якщо протягом операційного дня сума збору, що обліковується, менше ніж 50 гривень, - не пізніше того операційного дня, коли така сума збору досягне 50 грн.
Звіт про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування подається платниками цього збору щокварталу у терміни, визначені органами Пенсійного фонду.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 3 листопада 1998 p. №1740 Національний банк України прийняв постанову Правління "Про внесення доповнень до "Технічних вимог до автоматизації операцій з валютою в пунктах обміну" від ЗО грудня
Loading...

 
 

Цікаве