WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджетне прогнозування - Реферат

Бюджетне прогнозування - Реферат

бюджетом. У Нідерландах прогнози складають на найближчий бюджетний рік та наступні чотири роки і регулярно продовжують, кожна зміна бюджетних тенденцій зумовлює відповідну корекцію всієї низки п'ятирічних оцінок. У Португалії складають перелік програм і проектів, що фінансуються за окремо затвердженим планом інвестицій і видатків, розрахованим на чотири роки.
В Іспанії сценарій бюджетного процесу дає змогу за допомогою багаторічних бюджетів аналізувати макроекономічні і мік-рофінансові результати діяльності державного сектору в межах чотирирічного періоду. У Швеції установлено трирічний бюджетний цикл і, крім того, розробляють чотирирічні прогнози доходів, видатків і сальдо державного бюджету з метою передбачити наслідки прийнятих рішень і фінансових зобов'язань. Уряд Туреччини віддає перевагу річному бюджету, але його параметри залежать від цільових показників п'ятирічних планів соціально-економічного розвитку країни, які мають обов'язковий характер для державного сектору і рекомендований - для приватного.
Загальні висновки щодо елементів прогнозування в межах багаторічних бюджетів, так чи інакше закладених у бюджетні процеси багатьох західних держав і підпорядкованих завданням державної макроекономічної і структурної політики, можна підсумувати у такий спосіб:
o діє функціональна модель складання бюджетів, що збалансо-вує перспективні цілі з нагальними потребами, ураховує інтереси як нинішнього, так і майбутніхпоколінь; транзитна модель, коли ресурси, що належать сучасникам, розглядаються як засіб реалізації певної кінцевої мети у майбутньому, не використовується;
o здійснено перехід до системи бюджетних обмежень за типом тих, які діють у ринкових умовах для суб'єктів господарювання, відповідно обсяг бюджетів і окремих його статей визначається на основі установлених лімітів, а не заявлених потреб державних відомств у коштах;
o ініціативи міністерств щодо видатків приймаються за умови їх ресурсної забезпеченості;
o у пропозиціях щодо бюджету насамперед увага зосереджується на конкретних результатах, які потрібно досягнути, витрачаючи бюджетні кошти;
o вкрай необхідні видатки підвищеної пріоритетності, як правило, фінансуються за рахунок перерозподілу ресурсів, додаткове фінансування допустиме лише у разі доведеної адекватності суспільного результату потребам його споживачів чи вищим національно-державним інтересам;
o у ряді країн (насамперед членів ЄС) середньострокове прогнозування спрямоване на наближення до стандартних показників державних фінансів, прийнятих у Європейському Союзі згідно з Маастрихтськими угодами (1991р.), що передбачає скорочення бюджетного дефіциту і державного боргу;
o культура бюджетного процесу і бюджетного менеджменту, взятих у цілому, є похідною від загальної культури, рівня економічного розвитку і соціального прогресу, сталих демократичних традицій, високого професіоналізму державного апарату.
Прогнозування податкових надходжень. Велике значення для фінансово-економічної стратегії держави має прогнозування дохідної частини бюджету. Прогноз саме податків надійніший тому, що доходи залежать від легше передбачуваних змін економічних умов, тоді як видатки - від політичних рішень, які піддаються партійним та іншим позаекономічним впливам. Прогнозування передбачає оцінювання очікуваних надходжень за кожним з податків за певний період з урахуванням впливу змін їх параметрів (висота ставок, пільги та ін.).
Крім того, на прогностичні розрахунки державних доходів впливає і обернена залежність економіки від рівня податків. Так, макроекономічні показники інвестицій і особистого споживання реагують на загальну норму оподаткування, а на мікрорівні споживання окремих оподатковуваних товарів і послуг залежить від висоти конкретних податкових ставок.
Найпростіший метод прогнозування податкових надходжень - екстраполяція сучасних тенденцій в оподаткуванні на певний майбутній період. Проте такі оцінки неточні через припущення, що доходи в майбутньому будуть такі самі, як у минулому, незалежно від змін бази оподаткування чи податкової системи. Тому для надійності прогнозів необхідно застосовувати методи, які ув'язують податкові доходи з їх базою, і навпаки, ураховувати зміни параметрів податків, які спричиняють зміни бази оподаткування. При цьому динаміка доходів протягом певного періоду може залежати як від автоматичних, так і дискреційних ефектів. Перші відображають збільшення надходжень до бюджету завдяки розширенню бази податків, наприклад у зв'язку з розширенням виробництва. Другі пояснюються змінами податкового законодавства (висоти ставок, переліку пільг і т. п.).
У країнах ОЕСР поширені три основні методи прогнозування бюджетних надходжень з окремих податків із наступним визначенням суми одержаних прогнозів : деталізоване моделювання, застосування фактичної податкової ставки; визначення еластичності. Кожен із цих методів має свої недоліки і переваги.
Метод моделювання започатковує репрезентативна вибірка реальних податкових декларацій, на основі якої на комп'ютері моделюється існуюча сукупність платників податків. Прогнозування податкових надходжень здійснюється виходячи з перспективної оцінки бази відповідного податку через пропорційний розподіл цієї бази між представленими в моделі різними категоріями платників. Потім виходячи з чинного законодавства стає можливим розрахунок суми податку, належного до сплати кожною з включених у вибірку груп платників, а також підрахунок загальної суми податкових надходжень.
Альтернативний метод фактичної податкової ставки полягає у використанні даних про діючі податкові ставки, пільги та звільнення від податку для визначення середньої ставки відносно бази оподаткування. Надходження прогнозуються множенням оціночної бази оподаткування на середню податкову ставку. Цей метод зручний для прогнозування акцизів і податку на додану вартість як структурно більш простих від податків на доходи і прибутки.
Наприклад, уявімо країну, в якій на всі товари, крім продовольства, діє 15-відсоткова ставка податку на додану вартість. Частка продовольства (нульова ставка) становить 40 % загальної вартості споживання. Тоді середня ставка податку на додану вартість за розрахунком (0o0,4+0,15o0,6) дорівнюватиме 9%. На основі прогнозу про майбутній рівень споживання можна розрахувати очікувані надходження податку, помноживши показник питомої ваги споживання у ВВП на 0,09. Експерти МВФ вважають метод фактичної ставки єдино можливим у тому разі, коли запроваджується новий
Loading...

 
 

Цікаве