WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Склад і структура бюджетної системи України - Реферат

Склад і структура бюджетної системи України - Реферат

а замість принципів побудови бюджетної системи встановлені принципи бюджетної системи. До них віднесено принципи:
- єдності бюджетної системи;
- збалансованості;
- самостійності;
- повноти;
- обґрунтованості;
- ефективності;
- субсидіарності;
- цільового використання бюджетних коштів;
- справедливості й неупередженості;
- публічності і прозорості;
- відповідальності учасників бюджетного процесу.
Трактування принципів єдності, самостійності і повноти, по суті, залишилося незмінним. Принцип обґрунтованості - формування бюджету на реалістичних макропоказниках - фактично ідентичний попередньому принципу достовірності.
Установлений принцип публічності та прозорості нетільки замінив принцип гласності, а й істотно звузив трактування відкритості бюджетного процесу, звівши його до затвердження Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими Радами відповідних бюджетів та прийняття рішень щодо звіту про їх виконання. Досить розпливчатий принцип наочності у Бюджетному кодексі вже не виділяється, а зміст нових принципів визначається у такий спосіб:
- принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету;
- принцип ефективності - у процесі складання та виконання бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;
- принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимальному наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;
- принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;
- принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупере-дженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;
- принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.
Таким чином, як видно із змісту встановлених Бюджетним кодексом принципів бюджетної системи, вони є, як і в попередньому Законі, принципами бюджетного процесу і не визначають засади побудови бюджетної системи.
Бюджетним кодексом визначено структуру бюджетної системи України, до складу якої віднесено державний бюджет та місцеві бюджети. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування, до яких віднесено бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. У цьому переліку "втрачено" два види бюджетів, що формуються в Україні, - республіканський бюджет Автономної Республіки Крим (центральний бюджет даної автономії) та міські бюджети (централізовані бюджети міст з районним поділом). У цілому реально функціонуюча бюджетна система України може бути представлена такою схемою (рис. 8).
бюджети міського самоврядування
рис.8. Бюджетна система України
Як видно зі схеми, бюджетна система України включає чотири рівні, що відповідають її адміністративно-територіальному поділу:
- загальнодержавний;
- обласний та Автономної Республіки Крим;
- районний;
- низовий.
На загальнодержавному рівні формується центральний бюджет нашої країни - Державний бюджет України. На обласному рівні формуються Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та обласні і міські (міст державного значення) бюджети. На районному рівні формуються районні бюджети (сільських районів) та міські (міст обласного значення з районним поділом) і бюджети міст обласного значення без районного поділу. Сюди ж можуть бути віднесені бюджети районів у містах. На низовому рівні формуються бюджети міст районного значення, селищ, сіл та бюджети сільських Рад (якщо одна сільська Рада об'єднує двоє чи більше сіл, то у них формується один бюджет). Усі бюджети, які утворюються в населених пунктах, належать до бюджетів місцевого самоврядування.
Структура бюджетної системи характеризується питомою вагою окремих видів бюджетів у зведеному бюджеті. В Україні склалася структура бюджетної системи, в якій переважає централізація бюджетних коштів (табл.4).
Таблиця 4
Структура бюджетної системи україни за доходами (1992-2002 рр.), %
Види бюджетів 1992 1994 1996 1998 2000 2001 2002
Зведений бюджет 100 100 100 100 100 100 100
Державний бюджет 52,4 64,9 61,3 51,8 73,5 67,7 68,6
Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та обласні бюджети 14,4 10,7 20,5 17,0 12,1 14,0 11,0
Бюджети міст державного та обласного значення 21,2 17,6 14,4 17,2 6,9 10,7 13,2
Районні бюджети 8,6 5,0 5,0 10,9 5,9 5,6 4,6
Бюджети міст районного значення 0,9 0,5 0,7 0,8 0,4 0,5 0,8
Бюджети селищ 0,9 0,5 0,4 0,7 0,3 0,5 0,7
Бюджети сіл 1,6 0,8 0,7 1,6 0,9 1,0 1,1
3.3. Взаємовідносини між ланками бюджетної системи
Кожна ланка бюджетної системи є відносно відокремленим фондом грошових коштів, який формується і використовується на підставі окремо затвердженого плану. Водночас між ланками бюджетної системи відбувається рух грошових потоків, який характеризує взаємовідносини між бюджетами.
За формами руху коштів можливі такі взаємовідносини між бюджетами:
- бюджетне субсидіювання;
- вилучення коштів;
- взаємні розрахунки бюджетів;
- бюджетні позички.
Бюджетне субсидіювання - це виділення коштів із бюджету вищого рівня бюджетам нижчого рівня. Воно може здійснюватися з різних причин. По-перше, для надання фінансової допомоги тим бюджетам, в яких відносно слабка дохідна база порівняно з їхніми видатками. Така ситуація характерна практично для всіх країн світу, оскільки в кожній із них є економічно розвинуті і відносно відсталі регіони. Поки що нікому не вдалось досягти абсолютно збалансованого розвитку регіонів, тим більше, що в історичному плані характерною є нерівномірність і нерівноцінність розміщення продуктивних
Loading...

 
 

Цікаве