WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Ринкове господарство і державний бюджет - Реферат

Ринкове господарство і державний бюджет - Реферат

усього суспільства здатна "виробляти" і надавати ці блага, фінансуючи їх з бюджету. Тим самим держава компенсує вади ринку і ринкового механізму, їх неспроможність задовольнити суспільне необхідні потреби. Функціонування державної економіки суспільних благ, її сутність, завдання і механізм реалізації пояснює і обґрунтовує теорія суспільного вибору. Суспільний вибір значною мірою реалізується за допомогою бюджету. У системі економіки суспільних благ бюджет у руках держави виконує місію розподілу фінансових ресурсів через механізми політичної влади, узгоджуючи конфліктуючі суспільні запити стосовно доступу до обмежених грошових коштів.
Світова фінансова думка цілком слушно розглядає розмежування наявних грошових коштів між недержавним сектором і бюджетом як відмову від реалізації деяких приватних інтересів заради досягнення суспільних цілей та ідеалів у сфері функціонування держави, її діяльності. У необхідний момент економічна система з даним ресурсним потенціалом може виробляти певний, кількісно обмежений обсяг благ. Перерозподіл ресурсів на користь бюджету та розширення з його допомогою фінансування суспільного споживання досягається лише за рахунок відповідного скорочення обсягу благ, що реалізуються через ринок.
Теоретично економічні наслідки такого переміщення суспільних ресурсів у розпорядження держави розцінюються під кутом зору втраченої вигоди порівняно з потенційними можливостями їх застосування на рівні першооснови господарської діяльності - у ринковому секторі. Заміна індивідуалістичного принципу практичної доцільності високим, але безособовим принципом суспільного блага, знижує рівень відповідальності й ощадливості суб'єктів економічного процесу. Як вважається, це негативно впливає на загальну ефективність використання доступних суспільству фінансових ресурсів. Звідси - інтенсивні пошуки форм і методів підвищення ефективності використання бюджетних коштів і посилення їх економії, про що мова піде далі.
Ринок керується виключно господарськими, комерційними мотивами, тоді як у бюджетній сфері діють, крім економічних, політичні, соціальні та інші позаекономічні орієнтації. Звідси набуває фундаментальної важливості проблема ринково-бюджетного трейд-офа - вибору оптимального співвідношення між приватним і державним секторами; визначення умов розмежування й оптимально компромісного розподілу фінансових ресурсів між ними, їх порівняння, взаємодії та взаємовпливу. Проблема трейд-офа ніколи не має остаточного рішення, вона актуальна для будь-якого уряду в будь-який момент, оскільки лежить в основі функціонування самої змішаної економіки. Остання роздвоюється на орієнтоване на прибуток приватне підприємництво і державне фінансове господарство суспільних благ - насамперед бюджет, який уособлює державу - могутню й незамінну регулювальну інстанцію, гаранта соціального захисту, найбільшого, взятого окремо, підприємця, інвестора, кредитора і боржника.
Ринок - ключове вихідне поняття для пояснення природи бюджету як за подобою, так і за контрастом з ним. Теоретизація бюджету, точніше, відображених у ньому соціально-економічних явищ і грошових потоків, наскрізь пронизана ідеєю ринку як все-охоплюючої економічної реальності та універсальної логічно-пізнавальної категорії.
Економіку суспільних благ можна було б розглядати як відособлену систему своєрідного "соціалізму" в державному секторі або пристосувати для обґрунтування якогось третього (некапіта-лістичного і несоціалістичного) шляху суспільно-економічного розвитку, якби не ринкова орієнтація ідей авторів цієї концепції, яку вони постійно підкреслюють. Залишаючись благами, призначеними для задоволення певних потреб, суспільні блага не випадають з кола ринкових понять, навпаки, їх обсяги і якість залежать від ринку, безпосередньо пов'язані з ним прямими і зворотними зв'язками.
У працях західних теоретиків бюджет, бюджетний процес і бюджетний менеджмент описуються й аналізуються в ринкових категоріях як механізми виявлення попиту й пропозиції на суспільні блага і послуги, їх задоволення, а отже, і як механізми визначення цін на них. Через бюджет, подібно до ринку або біржі, здійснюються мінові акти купівлі-продажу. Тільки на цей раз ідеться про операції фіскального обміну "податки-блага".
Концепція фіскального обміну формувалася під теоретичним впливом суб'єктивно-психологічного пояснення вартості. Через бюджет оформляється своєрідна мінова угода між приватними особами і державою. Ця угода здійснюється на основі суб'єктивної оцінки корисності державних послуг їх споживачами та порівняння цієї корисності з тягарем податкових зобов'язань, необхідних для фінансування державних послуг (благ). Отже, податки в руках держави є тим засобом, за допомогою якого приватна власність перетворюється на суспільну.
За теорією граничної корисності, обмін "блага-податки" триває доти, доки гранична корисність державних послуг перевищує їх граничну податкову "ціну". У той момент, коли граничні значення корисності та її суб'єктивної оцінки зрівнюються, продовження мінової угоди стає для податкоплатника невигідним. Про настання цієї умови сигналізує занепокоєність громадян-податко-платників, відмова підтримати на виборах той уряд, який, на їхню думку, не забезпечує належного економічного балансу між вартістю державних послуг (благ) та їх податковим еквівалентом.
У своїх фінансових відносинах з державою споживач суспільних благ (він же податкопланик і виборець) керується тими самими індивідуалістськими економічними міркуваннями, що й під час купівлі звичайних товарів на ринку. Звідси межею оптимальної діяльності держави стає рівність суб'єктивних оцінок граничної корисності державних послуг (благ) і граничної корисності грошей, що сплачуються державі у формі податків. Уперше рівновагу цього виду описав один з найвідоміших учнів Кнута Вік-селля шведський економіст Ерік Ліндаль у докторській дисертації "Основи оподаткування" (1919 р.). У разі дотримання рівноваги, за Ліндалем, сума бюджетних видатків забезпечує найвищу корисність державної діяльності для населення.
Поширюючи на бюджетну сферу риси ринкового механізму, теорія фіскального обміну, проте, враховує, що повної аналогії між ринково-господарською і державною діяльністю не існує. Різниця полягає у своєрідності споживання державних (суспільних) благ - як уже зазначалося, благо, що надходить у розпорядження однієї людини, вільно і в тому самому обсязі дістається й іншій. Так, благо національної гордості успіхами в космічних дослідженнях однакове для всіх, хто охоче оплачував податками цю мету. Як тільки суспільне благо вже створене, розширення кола його споживачів не скорочує його пропозиції і не викликає ніяких додаткових витрат.
Отже, у світлі, нехай своєрідної, але ринкової концепції суспільних благ, бюджет є важливим інструментом надання державою благ на квазіринковій основі. Держава виступає в ролі постачальника певних благ на умовах, визначених суспільним вибором споживачів - громадян і всіхподаткоплатників. Хоч оплата суспільних благ
Loading...

 
 

Цікаве