WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансово-управлінські технології формування бюджету (пошукова робота) - Реферат

Фінансово-управлінські технології формування бюджету (пошукова робота) - Реферат

фінансів) і тільки значно пізніше, у зв'язку з розвитком корпоративних фінансів, вони почали вживатися і в літературі, присвяченій їх проблематиці. В американській, англійській і німецькій літературі поняття "бюджет" стосовно акціонерних товариств пов'язується з рухом грошових потоків (касовий бюджет) , або інвестицій (бюджет капітальних вкладень, інвестицій), а бюджетування - з капітальними вкладеннями1. Але якщо на Заході вживання термінів "бюджет" і "бюджетування" на рівні корпоративних фінансів має на те свої причини і значною мірою йшло від практики, представників якої не дуже цікавлять тонкощі фінансової теорії, то в Україні поширення цих термінів іде переважно від науковців. Більше того, не зовсім коректне вживання термінів "бюджет" і "бюджетування" з "легкої руки" українських авторів деяких підручників поширилося і в дисертаційних роботах аспірантів.
На наш погляд, така ситуація склалася через загальний досить низький рівень фінансової науки і практики в Україні, значне їх відставання від світової фінансової думки і західної практики, відсутність у багатьох сьогоднішніх науковців фундаментальних знань з основ економічної і фінансової теорії. Як це не прикро, але нам доводиться ще й ще раз констатувати, що вітчизняна фінансова наука (як і фінансова практика) значною мірою зупинилась у своєму розвиткові на постсоціалістичному рівні (з більшістю старих догм і штампів). Достатньо тільки проглянути зміст більшості підручників, навіть не читаючи їх текст, з багатьох фінансових дисциплін, щоб це зрозуміти. Насамперед це стосується категоріальних домінуючих дефініцій фінансової науки, знань сучасної фінансової теорії і практики Заходу.
На нашу думку, як з погляду генези, теорії, так і фінансової практики "бюджет" - категорія макроекономічного рівня, державного господарства. Й історично, і з погляду економічної природи, внутрішньої фінансової сутності, якісних рис, і наукової логіки бюджет є домінуючою, центральною складовою категоріального апарату державних фінансів. При цьому необхідно особливо підкреслити - це категорія макрофінансового рівня, державного фінансового господарства поряд з такими категоріями, як державні фінанси, державні доходи, податки, державний кредит, державні видатки, державний борг тощо.
Водночас є і мікрофінансовий рівень, де функціонують корпоративні фінанси. І саме тут існують свої, притаманні тільки цьому фінансово-економічному середовищу, категорії, свій специфічний категоріальний апарат: фінанси суб'єктів господарювання (і їх специфічна форма - корпоративні фінанси), капітал, прибуток, амортизація тощо.
Доречно нагадати, що питання теорії фінансів підприємств ще з радянських часів є найслабшим місцем вітчизняної фінансової науки.
Категорії макро- і мікрофінансового рівня виражають принципово відмінні економічні відносини, внутрішню природу і сутність, логіку функціонування і руху. На макроекономічному рівні перед державою стоять зовсім інші цілі і завдання, які вона вирішує і розв'язує за допомогою різних інструментів і важелів, у тому числі і бюджету, ніж на мікроекономічному рівні перед корпорацією. Саме тому бюджет пов'язаний не стільки з вигодою держави, скільки із забезпеченням ефективного перерозподілу частини вартості національного продукту для стимулювання суспільного виробництва, надання суспільних благ і задоволення суспільних потреб. Наявність бюджетного дефіциту, за інших рівних умов, ще не свідчить про зниження ефективності виробництва і масштабів надання суспільних товарів, послуг і благ.
Якщо на макроекономічному рівні перед державою передусім стоїть завдання розподілу і перерозподілу вартості, то на мікроекономічному рівні - її створення. Поняття "вигода" - це насамперед поняття мікроекономічного рівня, корпоративних фінансів. Мета корпорації - підвищення її вартості, одержання прибутку, зростання добробуту акціонерів. Усе це яскраво проявляється в її фінансовій діяльності, зорієнтованій на вигоду - прибуток. Мета державної політики у сфері економіки - підвищення ефективності суспільного виробництва, в соціальній сфері - загального добробуту. Якщо на мікроекономічному рівні рішення приймаються, як правило, тільки тоді, коли вигода перевищує пов'язані з нею витрати, то на макроекономічному рівні рішення у сфері державної політики приймаються і при дефіциті бюджету.
Бюджет є інструментом задоволення загальнодержавних потреб, корпоративні фінанси - приватних інтересів акціонерів. Державний бюджет виражає відносини примусового вилучення частини доходів фізичних і юридичних осіб (на основі закону) і їх подальшого перерозподілу. Сфера функціонування цих відносин обмежується рамками перерозподілу частини вартості національного продукту на загальнодержавному рівні для надання суспільних товарів, послуг і благ, задоволення суспільних потреб. Корпоративні фінанси виражають відносини формування доходів корпорації, їх розподілу і перерозподілу в інтересах отримання максимального прибутку, підвищення добробуту акціонерів.
Отже, необхідно розрізняти макро- і мікроекономічний (фінансовий) рівні та категорії і поняття, що їм внутрішньо притаманні, і правильно їх застосовувати до кожного з них. Звідси похідними від бюджету категоріями макрофінансового рівня (а не корпоративних фінансів - мікрорівня) є: бюджетний дефіцит (профіцит), бюджетний менеджмент, бюджетний контроль, бюджетування тощо. Отже, бюджетування, як складова бюджетного менеджменту, - невід'ємне поняття макрофінансового рівня і вживання його на рівні корпоративних фінансів з наукового погляду недоцільне.
Науковцям, які досліджують проблематику мікрофінансового рівня - корпоративних фінансів, мабуть, слід більш енергійно і плідно працювати над категоріальним апаратом, об'єктивно притаманним саме цій сфері фінансів, питаннями теорії і практики її функціонування.
У другій половині XX ст. обсяги державних бюджетів, методи і процедури бюджетного менеджменту зазнавали швидких і суттєвих змін. Особливо це стосується найбільш розвинених країн Заходу, де бюджетні технології пройшли три етапи розвитку: традиційний бюджет; бюджет від результатів (інша назва - бюджет від виконання); бюджет на основі цільових програм. Щоправда, запровадження нових процедур на кожному з етапів не означало, що при цьому повністю відмовлялися від корисних елементів попередніх підходів. Завдяки модернізованим системам класифікації витрат, обліку таінформаційного забезпечення нові технології сприяли ефективнішому розподілу й використанню фінансових ресурсів, загальному підвищенню якості бюджетного менеджменту.
Для описання реформ у сфері бюджетних технологій у професійний і науковий вжиток були впроваджені такі терміни, як бюджетування на нульовій основі, бюджет автоматичного припинення фінансування програм ("сансет"), програмне орієнтований бюджет та ін. Усі нововведення об'єднує програмно-цільовий метод розроблення бюджетів.
За традиційного управління бюджетом ведеться жорсткий і регулярний фінансовий контроль за видатками підпорядкованих бюджетних організацій (або з боку законодавчих органів за діяльністю структур виконавчої влади). Традиційно бюджет обґрунтовується на основі співвідношення по суті витратних показників наявності ресурсів, рівня цін і кількісних характеристик діяльності бюджетних установ. Головний недолік
Loading...

 
 

Цікаве