WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Конституційно-парламентське походження бюджету і демократичний вибір бюджетних пріоритетів (пошукова робота) - Реферат

Конституційно-парламентське походження бюджету і демократичний вибір бюджетних пріоритетів (пошукова робота) - Реферат

чого ми виступаємо? Про сплату збору в 6 центів з фунта чаю? Ні! Ми відстоюємо лише право", - говорив учасник тих подій Джордж Вашингтон (1732-1799), пізніше перший президент США.
Відомий фінансист професор Р. Штурм з цього приводу робить висновок, що "запровадження спочатку гербового збору, потім мита на чай майже без інших причин призвело до американської війни за незалежність, що велася з величезними жертвами англійськими васалами з метою завоювання бюджетного права" (Див.: Штурм Р. Цит. праця. - С. 18).
Американці застосували проти колоніальних властей ту саму зброю, якою скористалися самі англійці, відстоюючи свої податкові права в боротьбі з короною. В "Декларації незалежності", прийнятій у 1776 р., зазначалося, що справедлива влада засновується на згоді і підтримці громадян. Тим самим не допускалася навіть сама думка про можливість стягнення податків без законної підстави - рішення Конгресу.
Перша Конституція США 1787 р. передбачала право на введення податків (насамперед акцизів та мита) для фінансування загальнодержавних потреб Сполучених Штатів. Компетенція федеральних властей щодо оподаткування доходів і майна була суттєво обмежена на користь штатів. Під впливом факторів внутрішнього й міжнародного характеру в 1789 р. ухвалюється нова редакція Конституції, доповнена поправками під назвою "Білль про права". Крім гарантування основних прав і свобод громадян, згідно з десятою поправкою федеральний уряд і власті штатів трактувались як рівноправні.
Зміст десятої поправки і донині залишається актуальною темою американської політики. Одні тлумачать її на користь федерального центру, інші вважають за необхідне повернути штатам колишні (більш ширші) законодавчі й управлінські повноваження. Такі вимоги, зокрема, включав у свою програму на президентських виборах 1996 р. кандидат від республіканської партії Боб Доул.
Отже, у формування бюджетного права та існуючих нині демократичних процедур бюджетного процесу і бюджетного менеджменту Західна Європа і Сполучені Штати Америки зробили великий внесок. Особливо повчальний досвід функціонування бюджетних процедур і новітніх бюджетних технологій накопичився в США - країні, на тисячоліття молодшої від європейської державності.
Колись у Західній Європі та Америці на суспільну авансцену вийшли енергійні державотворчі сили нової хвилі, прихильники цивілізованого порядку в державних справах, незгідні з безладдям, безвідповідальністю, беззаконням, готові рішуче відстоювати ідеали правової держави. Заради збереження ореолу влади, з поваги до традиції, в прагненні до суспільної стабільності королям у багатьох країнах (наприклад, Великобританії) були збережені титули й почесті, але у них відібрали наймогутніший засіб впливу і влади - гроші, зосереджені в державному бюджеті.
Конституційно-парламентські ознаки бюджету яскраво проявляються в демократичному виборі бюджетних пріоритетів. Визначення бюджетних пріоритетів, планування і вотування обсягу й структури державних доходів і видатків, виконання бюджету і контроль за ефективним використанням фінансових ресурсів, тобто фактично бюджетний менеджмент, по суті, є політичним процесом прийняття рішень. Він стосується загальних макрофі-нансових параметрів та управління централізованими фондами фінансових ресурсів. На вирішальному етапі бюджетного процесу, за образною влучною характеристикою лорда Бріджеса, "бюджет є найсмачнішою стравою на парламентському банкеті".
Відображаючи волю виборців і парламентарів, бюджет відбиває національні пріоритети, економічні, політичні й соціальні інтереси суспільства. У своєрідній, специфічній формі він поєднує широкий спектр суперечливих матеріальних (фінансових) інтересів з політичною мотивацією. Виходячи з цього уряд намагається за допомогою бюджетного менеджменту максимізувати функцію суспільного добробуту шляхом оптимального врахування колективних інтересів різних верств суспільства як виборців-податкоплатників, звичайно, беручи при цьому до уваги ресурсні і політичні можливості та обмеження. Функція суспільного добробуту, яка реалізується за допомогою бюджетного менеджменту, враховує зважені вигоди широкого кола різних соціальних груп - підприємців, найманих працівників, державних службовців, безробітних тощо.
Водночас, відстоюючи державні інтереси, уряд (незважаючи на всі обмежувальні умови) повинен гарантувати і забезпечувати виконання бюджету, щоб за задовільного стану балансу доходів і видатків зберегти політичну підтримку свого курсу.
Бюджет - динамічне явище, якому властивий так званий бюджетний дрейф. Останній являє собою безперервну реакцію обсягу й структури бюджету на зміни параметрів економічної кон'юнктури, соціальної і політичної ситуації. Із соціально-психологічного погляду деякі бюджетні рішення мають релятивістський характер, що відомий історик французького бюджету Едгар Фор називає "високим коефіцієнтом інтерпретації"". Це означає, що суспільно-політичний ефект деяких бюджетних рішень абсолютно несумірний з реальним обсягом затрачуваних коштів. Так, відносно невеликі видатки на пенсії ветеранам війни в масовій свідомості сприймаються як вищі прояви національної вдячності й соціальної справедливості. Інший приклад: політично-амбіційна основа розбіжностей між демократичною і республіканською партіями в США очевидна, оскільки суми асигнувань, навколо яких інколи розгортаються бюджетні конфлікти, просто мізерні на тлі трильйонних величин валового національного продукту та бюджетних ресурсів країни.
В умовах демократії функціонування бюджетного менеджменту, його зміст і форми не можуть не залежати від суспільного вибору всіх, хто має право голосу. Як грошова субстанція політичної волі, бюджет виконує роль важливого фінансового інструменту демократії у сфері економічного і соціального розвитку. Під суспільним вибором у контексті бюджетного менеджменту в західній фінансовій літературі розуміється об'єднання в єдине ціле процесуального проходження політичних рішень за конституційно-демократичними правилами з процедурами порівняльного економічного аналізу у такий спосіб, щоб став можливим кількісний вимір фінансових наслідків політичних дій1. Для того щоб індивідуальні погляди й уподобання відносно забезпечуваних державою суспільних потреб і благ трансформувати у бюджетні програми, потрібні політичні дії. Процес формування бюджету владними структурами, відповідальними за його виконання, вцілому повинен мати демократичний характер.
Методологічно дослідження суспільного вибору здійснюється тими самими пізнавальними засобами, за допомогою яких економісти описують ринок та вивчають індивідуальний вибір приватних благ. Різниця лише в тому, що стосовно суспільних благ, які фінансуються з бюджету, роль конкурентних ринкових торгів виконують демократичні механізми подання голосів та суперництва політичних партій. Сутнісні складові різних варіантів державної бюджетної політики аналізуються як своєрідні ринкові цінності з погляду можливостей їх реалізації через політичну систему.
Зрозуміло, що демократична процедура прийняття бюджетних рішень успішно функціонує лише за умови, коли існує певна схожість індивідуальних пріоритетів та орієнтація на однотипні суспільні цінності. У противному разі жодна з комбінацій бюджетної структури не зможе одержати суспільного схвалення й політичної підтримки. Одне з важливих призначень справжнього політичного діяча полягає в тому, що він повинен бути каталізатором компромісних рішень, якщо консенсус неможливий. У реальному бюджетному процесі прийняття рішень зазнає політичного тиску, залежить від фінансової чи бюрократичної підтримки
Loading...

 
 

Цікаве