WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Управління державним боргом (пошукова робота) - Реферат

Управління державним боргом (пошукова робота) - Реферат

інституцій. Обидві системи породжені вдосконаленням бухгалтерської банківської технології. Державні облігації як вид цінних паперів у їх фізичному розумінні замінюються системою комп'ютеризованих рахунків. Така система рахунків у комерційних банках США була введена 1967 р.
За оцінкою економістів з ФРС, вона значно підвищила ефективність і ліквідність ринку державних цінних паперів. Клієнти комерційних банків і інших депозитних установ відкривають у них свої комп'ютеризовані рахунки заопераціями з цінними паперами, комерційні банки і депозитні установи, у свою чергу, відкривають такі самі рахунки в ФРБ. Через систему рахунків переказуються кошти за купівлю-продаж, погашення капітальної суми (Ргіпсіраї), на виплату доходів. Функціонування системи комп'ютерних рахунків комерційних банків довело їх надійність, вона забезпечує легкий доступ інвесторів до вторинного ринку державних облігацій і в такий спосіб підтримує їх ліквідність.
З часу створення цієї системи кількість операцій і обороти значно зросли. У 1987 р. здійснено 9,5 млн операцій з цінними паперами, у 1992 р. - 12,1 млн, а в 2002 р. - понад 20 млн, сума щоденних операцій зросла з 38,2 тис. у 1987 р. до 45 тис. у 1992 р., а в 2002 р. вона вже перевищила 65 тис. Сума операцій депозитних інституцій, зареєстрованих на рахунках, зросла з 79,2 млрд дол. у 1987 р. до 120,5 млрд дол. у 1992 р. і майже до 170 млрд дол. у 2002 р., сума операцій на кожну угоду - з 8,3 млн дол. до 12,0 млн дол. і 17,7 млн дол. відповідно .
У 1980 р. казначейство розширило систему комп'ютерних рахунків. До цього часу облік операцій з купівлі-продажу державних облігацій був обмежений тільки комерційними банками, тим часом біля 10% ринкових облігацій перебувають у фізичних осіб. Включити ці операції в систему комп'ютерних рахунків було неможливо, велика їх частина (з цих 10%) купується на певний строк, тобто лежить на рахунку нерухомо. Трансфертна система рахунків, яка обслуговувала депозитні інституції, не відповідала цим купівлям. Тому була створена спеціальна система рахунків для зберігання цінностей (сизіосііаі гуре), яка безпосередньо обслуговує фізичних осіб і недепозитні інституції.
Ця система, що має назву "прямі зв'язки з казначейством", являє собою комп'ютерні рахунки опікунського типу для зберігання цінностей. Оперативне керівництво новою системою було доручено ФРБ у м. Філадельфія. Створена система користується популярністю серед інвесторів. Вона дає їм можливість вести справи не тільки з урядовими, а й з іншими цінними паперами.
Система рахунків "прямі зв'язки з казначейством" значно знизила витрати на управління боргом, порівняно з операціями зі справжніми фізичними облігаціями. Якщо в 1985 р. витрати на одну операцію, що проводиться з ринковими цінними паперами, становили 20 дол., то в 2002 р. загальна сума угоди за новою системою знизилася до 1,5 дол.; у 2002 р. у цій системі було понад 2 млн рахунків інвесторів на суму більш як 100 млрд дол. порівняно з 392 тис. рахунків загальною сумою 22,6 млрд дол. в кінці 1985 р.
Сьогодні міністерство фінансів фактично відмовилося від розміщення позик у цінних паперах і перейшло на систему комп'ютерних рахунків. З цією метою була прийнята програма "розумного обміну", за якою інвесторам пропонувалося конвертувати цінні папери, що є у них, у записи на комп'ютерних рахунках ФРБ, за дорученням казначейства, провів складні переговори з депозитними і недепозитними інституціями та фізичними особами про проведення конверсії. Клієнти банків при цьому отримали переваги при здійсненні платежів і одержанні доходів.
Облік державного боргу і відповідних витрат веде Бюро державного боргу. Щодня ФРБ надсилає йому фінансовий звіт про операції з державними цінними паперами, які вони здійснили. Міністерство фінансів ставить своїм найважливішим стратегічним завданням поліпшення поточного обліку і звітності з державного боргу. Економісти міністерства вважають, що сьогоднішню систему треба продовжувати вдосконалювати, бо вона є громіздкою і багато коштує. Вона потребує багато паперу, не дає можливості швидко проводити звіряння облікових даних за боргом, і перекладає перевірку вірогідності й контролю про дані, що надаються, на ФРБ.
Управління державним боргом тісно пов'язане з операціями центральних банків з реалізації грошової політики. Операції на відкритому ринку разом з маніпулюванням короткостроковими процентними ставками і встановленням резервних вимог є головними інструментами урядової грошової політики. Усі вони більшою чи меншою мірою пов'язані з управлінням державним боргом.
Американський економіст Р. Роуз класифікував інструменти грошової політики і показав їх взаємодію, переваги і недоліки.
Отже, грошова політика проводиться різними методами, кожний з яких має свої переваги і недоліки. Як зазначають офіційні представники ФРС, у процесі реалізації грошової політики відбувається поєднання управління державним боргом і відповідальності за стан грошового обігу. Управління державним боргом має, у свою чергу, відповідати цілям, що стоять перед грошовим обігом і резервними вимогами.
Мета грошової політики - регулювання грошей, що перебувають в обігу. Управління ФРС визначає, відповідно до макропо-казників, рівень зростання грошей в обігу. Якщо він зростатиме занадто швидко, то спостерігатиметься надлишок грошей порівняно з виробленими товарами і послугами, унаслідок чого посилюватиметься інфляція. І, навпаки, якщо приріст грошей в обігу уповільнений, то спостерігається дефіцит грошових фондів для розвитку економіки. Ефективна грошова політика передбачає "розумне", тобто необхідне для економічного розвитку, зростання грошової маси в обігу. Однак установити норму приросту, як вважають західні економісти, дуже важко, оскільки на неї впливає багато, досить часто непередбачуваних, чинників.
Згідно з Федеральним резервним актом 1913 р. ФРС установлює певні обов'язкові резерви для депозитних інституцій. Комерційні банки - члени ФРС зобов'язані резервувати на спеціальних рахунках у федеральному резервному банку свого округу в певних нормах частину депозитів. Інші депозитні установи (не члени ФРС) підтримують резерви побіжно, через рахунки в інших інституціях.
До інших депозитних установ, за класифікацією ФРС, належать: комерційні банки - не члени ФРС, ощадні і кредитні асоціації, кредитні союзи, агентства і відділення іноземних банків, Едж-корпорації. Останні створені в США відповідно до закону Еджа в 1919 р., за яким американським банкам дозволяється відкривати всередині країни відділення (вони можуть бути акціонерними товариствами) для проведення міжнародних кредитних операцій. Цим відділенням заборонено відкривати депозитні рахунки і видавати кредити всередині країни, окрім лізингу, факторингу і видачі гарантій.
Фактично ФРС може здійснювати контроль над усією
Loading...

 
 

Цікаве