WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Управління державним боргом (пошукова робота) - Реферат

Управління державним боргом (пошукова робота) - Реферат

спосіб порушується "золоте правило державних фінансів": максимальне збільшення позик на тривалі строки за скорочення питомої ваги короткострокових запозичень.
Коло кредиторів держави досить широке. Його можна поділити на три основні сегменти: небанківські інвестори, банки, казначейські та інші федеральні фонди й агентства. Упродовж тривалого періоду (1940 - початок 2000 рр.) намітилася тенденція зростання питомої ваги облігацій, придбаних небанківськими інвесторами: їх частка становить біля 60 %. Частка банків значно знижується - до 11-12 %, казначейських і федеральних фондів та агентств, що зосереджують у себе неринкові випуски, коливається від 9 до 30%. Склад небанківських інвесторів різноманітний. До них належать фінансові інституції, місцеві та штатні казначейства, фізичні особи, а також іноземні кредитори. Фінансові інституції виступають посередниками на фінансовому ринку. Державні облігації посідають важливе місце в їхніх активах. Так, в активах ощадних і кредитних асоціацій п'ята частина являє собою інвестиції в цінні папери, з них до 80 % - у державні облігації. Кредитні, взаємні фонди, страхові компанії є також значними кредиторами держави.
Фізичні особи (бюджети домашніх господарств - за термінологією американської статистики) є як прямими інвесторами в державні цінні папери, так і непрямими через названі вище фінансові інституції. У США випускаються також ощадні бони - облігації неринкового характеру, що розміщуються серед фізичних осіб. Звернемо увагу на особливості цих облігацій. По-перше, вони низько номінальні (від 500 до 10 000 дол.). По-друге, їх купівля полегшена тим, що вони продаються за ціною від 50 до 100% номіналу готівкою або безготівковим розрахунком під час одержання заробітної плати. По-третє, полегшено їх продаж. Інвестор може продати облігацію фінансовій установі або банку через шість місяців після придбання у будь-який час. Це дає можливість розширити коло державних кредиторів. У цілому біля 10 % усього федерального боргу припадає на ощадні бони та інші облігації, придбані фізичними особами.
Статистика США реєструє фінансові активи домашніх господарств1. Якщо взяти їх за 100%, то в середньому за 1970- 2002 рр. на інвестиції в державні облігації припадало приблизно 5 %, у муніципальні облігації - 3%. Фактичні ж вкладення значно вищі. Основна сума активів домашніх господарств була вкладена в цінні папери фінансових інституцій: 30% - у пенсійні фонди, 9,5 % - у взаємні фонди і страхові компанії і, таким чином, опосередкована у державні облігації.
Значення банків у придбанні державних облігацій визначається не тільки кількісною характеристикою. Федеральні резервні банки зосереджують у себе значні суми короткострокових облігацій. З усієї суми федерального боргу терміном до одного року на ФРБ припадає біля 20 %. У комерційних банках США значна частка інвестиційних операцій здійснюється з цінними паперами держави, переважно з короткостроковими. Пояснюється це тим, що банки є касирами казначейства, вони беруть участь у первинному розміщенні казначейських векселів. ФРБ проводять опера-ції на відкритому ринку шляхом купівлі-продажу державних облігацій з метою регулювання грошового обігу. Головним органом ФРС, який здійснює грошову політику в США, є Федеральний комітет із відкритого ринку (ФКВР). Загальне керівництво операціями на відкритому ринку проводить Федеральний резервний банк Нью-Йорка за вказівками ФКВР. Ці операції проводяться по всій ФРС, тому купівля та продаж здійснюються з єдиного "рахунка системи операцій на відкритому ринку".
Основне призначення ФКВР полягає в прийнятті рішень про збільшення або зменшення кількості грошей, що перебувають в обігу, шляхом купівлі чи продажу державних цінних паперів. На підставі вивчення руху найважливіших економічних показників складаються прогнози на один рік і на один місяць наперед про стан кредитної активності, співвідношень між рухом процентних ставок і передбачуваним рухом грошових агрегатів. У 1978 р. було прийнято закон про повну зайнятість і збалансоване зростання (закон Хемфрі-Хоукінса), згідно з яким ФРС розробляє й публікує контрольні цифри приросту грошових агрегатів МІ, М2, МЗ, а також межі коливань приросту загальної суми внутрішнього нефінансового боргу. В економічній літературі така політика має назву тар-гетування, тобто встановлення певних цілей. Отже, регулювання грошового обігу пов'язане з регулюванням державного боргу.
Технічно схема операцій на відкритому ринку досить проста. Якщо ФКВР треба збільшити грошову масу в обігу відповідно до встановлених відсотків приросту, то ФРБ Нью-Йорка буде дано завдання купити державні облігації на певну суму. Цими діями у фінансовий ринок вливаються нові гроші. Загальна сума грошей в обігу зростає, створюються фінансові фонди, необхідні для економічного розвитку. У подальшому це спричиняє підвищення попиту, зростання цін на акції та облігації. Ціна фінансових активів зростає. Якщо ФКВР треба знизити обсяг грошової маси, то ФРБ Нью-Йорка буде дано завдання продати державні облігації і в такий спосіб вилучити гроші з обігу на певну суму. Цими діями з фінансового ринку вилучаються грошові фонди, що призводить до скорочення кредитування господарства, ділова активність знижується, ціна на акції та облігації падає. В американській літературі політику відкритого ринку, яку проводить ФКВР, часто критикують. Як відзначають дослідники, попит на гроші точно передбачити не можна, політика таргетування може бути неефективною.
Управління грошовою масою в обігу - складна проблема. За багато років спостережень і досліджень американські економісти дійшли висновку, що фактично центральні банки можуть установити лише частковий контроль над грошовим обігом. На цій тезі американських (те ж саме стверджують англійські, французькі та інші дослідники) економістів слід особливо наголосити. Розробляючи грошову політику в Україні в умовах ринкової економіки, треба обов'язково враховувати, що грошова маса може бути тільки частково керованою сферою й бути готовими до цього. Портфелі ФРБ складаються переважно з державних короткострокових облігацій (головним чином казначейських векселів), тому випуск грошей в обіг забезпечується, фактично, державним боргом. Операції на відкритому ринку проводяться у вигляді укладання угод трьох видів: 1) аутрайт (звичайна форвардна); 2) метчед - збалансована угода (дві протилежні операції, що збігаються в сумі й термінах, тобто продаж цінних паперів із зобов'язаннями купити інші); 3) репо (продаж із зворотною купівлею).
Короткострокові облігації федерального уряду - дуже важливий інструмент грошового ринку. Історично вони відігравали провідну роль на грошовому ринку США, становлячи від 56 до 60 % його обігу. З появою нових інструментів грошового ринку, таких, наприклад, як депозитні сертифікати, що вільно обертаються, інші
Loading...

 
 

Цікаве