WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Оптимізація бюджетного дефіциту (пошукова робота) - Реферат

Оптимізація бюджетного дефіциту (пошукова робота) - Реферат

динаміка фіскального дефіциту сектору державного управління в США відображена в табл. 73.
Таблиця 73
Показники фіскального дефіциту сша, в % до ВВП
Рік Дефіцит сектору державного управління Дефіцит сектору державного управління без урахування процентів по державному боргу (первинний дефіцит) Для довідки: видатки сектору державного управління Темпи зростання ВВП
1990 -4,4 0,8 35,5 1,8
1991 -5,0 0,3 36,2 -0,5
1992 -5,9 -0,9 36,9 3,0
1993 -5,0 -0,2 36,2 2,7
1994 -3,7 1,0 35,1 4,0
1995 -3,1 1,8 35,0 2,7
1996 -2,2 2,5 34,6 3,6
1997 -1,0 3,5 33,6 4,2
1998 0,3 4,5 32,7 4,6
1999 0,7 4,6 32,5 4,2
2000 1,5 5,2 32,3 5,0
В ЄС Маастрихтський договір затвердив два критерії, які безпосередньо стосуються стану державних фінансів: по-перше, державний борг (а точніше, борг сектору державного управління) не повинен перевищувати 60 % ВВП, а по-друге, бюджетний дефіцит (у дослівному перекладі - надмірний дефіцит органів державного управління) не повинен бути вищим за 3 % ВВП2. Участь у третій стадії Європейського валютного союзу вимагала від країн-учасниць дотримання прозорості функціонування державних фінансів і жорсткої фіскальної дисципліни, що повинно виражатися, між іншим, і у виконанні маастрихтських критеріїв. У зв'язку з цим на початку 1990-х років фактично всі країни ЄС почали здійснювати програми з фіскальної консолідації, центральною ідеєю яких було досягнення рекомендованих величин боргу і дефіциту. У результаті відбулося значне скорочення розмірів фіскального дефіциту в країнах ЄС, але рівень боргу і податкового тягаря і нині залишаються високими, оскільки вирішення проблем з дефіцитом відбувалося переважно за рахунок посилення дохідної бази бюджетів.
З тим щоб не допустити виникнення загрози стабільності єдиної європейської валюти, необхідно було виробити механізм, який би забезпечував постійне дотримання жорсткої бюджетної дисципліни поряд з відкритим, прозорим функціонуванням державних фінансів і сталою бюджетною позицією. Це стало головним аспектом ухваленого в ЄС у 1997 р. Пакту про стабільність і зростання. Основна увага його фінансових положень сконцентрована на питаннях дефіциту. Пакт про стабільність і зростання вимагає від національних урядів країн-учасниць підтримувати у довгостроковому періоді таку бюджетну позицію, як близька до балансу чи надлишку. При цьому може допускатися поява дефіциту в результаті дії вбудованих автоматичних стабілізаторів розміром не більше 3 % ВВП. Ця цифра є верхньою межею, а не середнім значенням для дефіциту. Інакше кажучи, бюджетна позиція має бути збалансованою протягом економічного циклу; а якщо перед країною стоїть проблема державного боргу, уряд повинен турбуватися про формування бюджетного надлишку.
Установлені нормативними актами постійно діючі податково-бюджетні обмеження дістали назву "фіскальні правила". Описані вище вимоги до фіскальної дисципліни, які затверджені у Маастрихтському договорі і Пакті про стабільність і зростання, змушують країни - учасниці ЄС будувати свою податково-бюджетну політику на основі фіскальних правил.
Європейське законодавство передбачило превентивні заходи для виконання вказаних вимог і недопущення застосування санкцій. Країни ЄС зобов'язані щорічно представляти стабі-лізаційні/конвергаційні програми, які повинні містити таку інформацію1:
o середньострокові показники для бюджетного (урядового) балансу й очікувані зміни рівня державного боргу; для виконання
o макроекономічні можливості, на основі яких зроблено розрахунки;
o прогноз цих же показників на три роки;
o аналіз чутливості бюджетних даних до змін макроекономіч-них можливостей;
o опис заходів бюджетної та економічної політики, необхідних для досягнення прогнозного значення бюджетного балансу.
Європейська рада зобов'язана аналізувати подані програми і давати відповідні публічні коментарі. Уперше такий порядок було застосовано на практиці в 1999 р.
Пакт про стабільність і зростання передбачає санкції за недотримання встановлених вимог:
o якщо уряд не може задовольнити маастрихтський критерій дефіциту і не здатний виконати рекомендації Європейської ради, він зобов'язаний внести на рахунок ЄС депозит у розмірі 0,2 % свого ВВП, а також суму, яка дорівнює одній десятій розміру дефіциту, що перевищує рекомендовані 3 %. У цілому депозит не може перевищувати 0,5 % ВВП;
o якщо ситуація не поліпшується упродовж двох років, депозит конвертується у безповоротний платіж, сума якого розподіляється між іншими членами Європейського валютного союзу;
o застосування описаного механізму є автоматичним, але обов'язково беруться до уваги економічні обставини. Під час рецесії жорсткість заходів пом'якшується у такий спосіб: якщо ВВП скорочується на 0,75 %, санкції втрачають свій автоматичний характер, а рішення про їх застосування приймає Європейська рада за результатами оцінки всіх економічних обставин; якщо ВВП скорочується на 2 % і більше, усі фінансові санкції скасовуються.
Результатом жорстких лімітів, які застосовуються в ЄС щодо дефіциту і державного боргу, стало постійне скорочення розбалансованості державних фінансів практично в усіх європейських країнах.
Незважаючи на уніфіковані вимоги щодо звітності у сфері державних фінансів, національна практика країн - учасниць ЄС не втрачає своєї автентичності. Уряди самостійно розробляють власні критерії і вимоги до показників державних фінансів (зокрема його дефіциту), які застосовуються у внутрішній практиці паралельно з загальними міжнародними стандартами.
Список використаної літератури:
1. Годме П. М. Финансовое право: Пер. с франц. - М.: Прогресе, 1978.
2. Добриловський М. Основи фінансової науки: Курс лекцій. - Подебради: Українська господарська академія в ЧСР, 1934.
3. Єпіфанов А. О., Сало І. В., Д'яконова І. І. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник. - К.: Наук, думка, 1999. - 303 с.
4. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. - С. 58.
5. Ивановский В. В. Учебник государственного права. - Казань, 1913. -С. 56.
6. Казначейська система виконання бюджету: Підручник / За ред. С. О.Булгакової. - К.: КДТЕУ, 2000. - 250 с.
7. Классики теории государственного управлення: американская школа / Под ред. Дж. Шафритца, А. Хайда: Пер. с англ. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2003.
8. Колб Р. В., Родригес Р. Дж. Финансовьш менеджмент. - М.: Финпресс, 2001.
9. КрейгДж. Форма представлення бюджета й основньїе понятия: Материал, представленньїй на семинаре МВФ по вопросам налогово-бюджетной политики. - Вена, 1994.
10. Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело, 1993. - 702 с.
11. Мидлтон Д. Бухгалтерский учет й принятие решений: Пер. с англ. - М.: Аудит, 1997.
12. Милль Дж. Стюарт. Размьішления о представительном правлений: Пер. с англ. - СПб., 1863. - С. 79.
13. Мітіліно М. Основи фінансової науки. - К.: Держ. вид-во України, 1929. -С. 114.
14. Мортон А. Л. История Англии: Пер. с англ. - М.: Иностр. ли-тература, 1950. - С. 62-66.
Loading...

 
 

Цікаве