WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Концептуальні засади вчення про бюджет (пошукова робота) - Реферат

Концептуальні засади вчення про бюджет (пошукова робота) - Реферат

теорії є результати процесу прийняття рішень у сфері бюджету.
Відповідно до позитивного методу дослідження наукові ідеї розробляються для того, щоб попередити можливі результати негативних дій уряду; саме тому цьому методу Дж. Б'кженен приділяє особливу увагу. Він зазначає, що нормативний теоретик, зафіксувавши необхідні ефективні умови, припускає, що уряд (тобто колектив) прийме його пропозиції або врахує їх під час вибору бюджетної політики. Позитивний теоретик не може прийняти таку ідею, оскільки для нього колектив не існує окремо від індивідуальної особистості. Колективні дії, стверджує Дж. Б'ю-кенен, повинні бути добре зрозумілі та обгрунтовані шляхом аналізу індивідуальної поведінки. Він виділяє в позитивній теорії бюджету дві частини. Перша стосується логічного розвитку індивідуального вибору суспільних товарів, друга пов'язана з аналізом реально існуючого фінансового світу, з необхідністю емпіричного доведення правильності вихідних положень стосовно розподілу грошових ресурсів між державою і приватним сектором економіки.
Звернення до особистості, повага її інтересів у виборі суспільного товару - безперечно, великий позитив концепції Дж. Б'ю-кенена. Розвиток ідеї перевірки теорії практикою значно підвищує прагматичну значимість положень її автора. Водночас він не дає відповіді на питання, як задовольнити інтереси окремої людини, малих і великих груп населення, не обмежуючи інтересів інших.
У цілому науковий підхід до виділення в бюджетній теорії двох методів (напрямів) дослідження заслуговує на увагу. В українській фінансовій науці можливо й бажано було б використати ідеї позитивного методу дослідження західних економістів, методи кількісного фінансового аналізу суспільних і приватних товарів для визначення критеріїв і рівнів розподілу (перерозподілу) частини вартості національного продукту між державою, підприємствами й окремими членами суспільства.
Велике значення для подальшого розвитку теорії бюджету, особливо позицій бюджетного менеджменту, мають розробки лауреатів Нобелівської премії нової хвилі в галузі економіки (2001-2002 рр.) професорів Джозефа Стігліца - Колумбійський університет, Джорджа Акерлофа - Каліфорнійський університет у Берклі, Майкла Спенса - Стенфордський університет (2001 р.), а також професорів Даніеля Канемана - Прінстонський університет і Вернена Сміта - університет Джорджа Мейсона у Вірджинії (2002 р.). В їхніх працях не йде мова про бюджет і бюджетний менеджмент, але всі їхні висновки, як фундаментальні положення економічної науки, прямо стосуються цієї сфери державної діяльності, становлять теоретичне і практичне підґрунтя багатьох її актуальних питань.
Усі вони відкидають спрощений підхід до фінансово-економічних явищ, який є характерним для теорій ринкового фунда-менталізму і, зокрема, концепції "раціональних очікувань". Цей напрям домінував у світовій економічній думці не один десяток років. В основу його покладені прості абстрактні економетричні моделі, зокрема теорії "раціональних очікувань". Свого часу це був крок уперед в економічній теорії, економічному мисленні. Але минув час, і економічна реальність довела його обмеженість і недоліки. Особливо це стосується ряду суто абстрактних гіпотез і припущень, які приймаються його представниками як аксіома, а в реальному житті нічим не підтверджуються і є помилковими. Основні з них зводяться до висновків, що:
- всі ринки є ефективними;
- попит на них дорівнює пропозиції;
- усі суб'єкти цих ринків володіють однаково ідентичною, повною і точною фінансово-економічною інформацією;
- у принципі не існує безробіття, бо в реальному економічному житті - це лише результат амбіційних дій профспілок.
Якщо стисло сформулювати внесок економістів нової хвилі в розвиток світової економічної думки, то основні його позиції зводяться до розробок теорій:
- "асиметрії інформації";
- ірраціональності дій суб'єктів економічних (ринкових) відносин;
- експериментальної економіки.
Джозеф Е. Стігліц, Джордж Акерлоф і Майкл Спенс отримали Нобелівську премію за спільну працю з "асиметрії інформації". Зауважимо, що проблема недосконалості інформації реально існує в усіх сферах суспільно-економічного життя. І вона є дуже важливою як для держави, суспільства, так і для кожного окремого громадянина. Водночас асиметрія інформації - це тільки один аспект інформаційної недосконалості. У реальному фінансово-економічному світі їх набагато більше, і дія тільки одного з них (не кажучи вже про їх комплекс) може відчутно вплинути на хід подій, кардинально змінити ситуацію.
Вихідна і головна їх теза, на обґрунтуванні якої вони насамперед акцентують, зводиться до того, що: по-перше, різні суб'єкти ринків, фінансово-економічних відносин володіють різною (за повнотою, обсягом і точністю) інформацією; по-друге, ця обставина помітно впливає на характер, результативність їхніх дій і в кінцевому підсумку на ефективність функціонування самих ринків, економіки і фінансів у цілому; по-третє, асиметрія інформації безпосередньо і тісно пов'язана з асиметрією ринкових і фінансових (бюджетних) можливостей; по-четверте, конкурентні ринки тільки самі по собі (завдяки їх внутрішнім силам, можливостям саморегулювання) не можуть призвести до належного рівня ефективності; по-п'яте, це може бути досягнуто, особливо в умовах "зовнішніх впливів" на фінансово-економічну діяльність, лише завдяки державному втручанню (в розумних межах) насамперед за допомогою бюджету. І такий підхід може і повинен бути корисним як для держави, так і для суспільства; по-шосте, виправлення дефектів ринкового регулювання й усунення асиметрії фінансово-економічних можливостей за допомогою бюджету - важливе завдання держави й уряду.
Професор Д. Канеман уперше розробив теорію ірраціональності дій, поведінки (і основи їх мотивації) суб'єктів фінансово-економічних відносин. Він підкреслює, що суб'єкти ринку, а отже і фінансово-економічних, бюджетних відносин, по-перше, досить часто діють зовсім інакше, ніж це стверджувалося раніше в старих економічних теоріях за допомогою спрощених економет-ричних моделей; по-друге, більше того, наголошує він, вони це роблять постійно і систематично; по-третє, все це можна зрозуміти, логічно йаргументовано пояснити та науково довести.
Ірраціональність дій суб'єктів ринку відкрита, доведена й аргументована Д. Канеманом, була ще раз підтверджена професором В. Смітом, але вже в експериментальних умовах. Йому належить заслуга розроблення концептуальних засад і основних положень теорії експериментальної економіки. Раніше панувала думка, що використання в економіці методу експериментів взагалі неможливо. В. Сміт уперше аргументовано довів реальність і можливість цього. По-перше, він довів, що більшість фінансово-економічних (а отже, і бюджетних) гіпотез і припущень можна перевірити в лабораторно-експериментальних умовах; і, по-друге, що особливо важливо, він здійснив це на практиці.
Отже Д. Канеман і В. Сміт наочно й аргументовано довели, що державу, економіку, фінанси і людей, з ними пов'язаних, дії останніх треба вивчати і досліджувати такими,
Loading...

 
 

Цікаве