WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Концептуальні засади вчення про бюджет (пошукова робота) - Реферат

Концептуальні засади вчення про бюджет (пошукова робота) - Реферат

матеріалу, який воно засвоює, що супроводжується теоретичним осмисленням реалій та науковим аналізом самого осмислювання.
Безпосередній теоретико-методологічний, ідейно-концептуальний та інституційно-несучий каркас західного вчення про бюджет складають філософський ідеалізм, економічний суб'єктивізм, суб'єктивна теорія вартості, теорія суспільних благ (потреб) і товарів та суспільного вибору, ідеали демократично-правової держави. Велика хартія вольностей, Білль про права, гасла Великої французької революції - ці та інші досягнення й звершення західної цивілізації справили незгладимий вплив на теорію і практику бюджету взагалі і бюджетного менеджменту зокрема.
З огляду на свою специфіку, одночасно враховуючи функціонування держави, поле економіки, політики і права, життєдіяльності суспільства, фінансове знання в його методологічному аспекті спирається на наукові положення філософії, політичної економії, соціології, на принципи державного і конституційного права. Як зазначав відомий французький учений-фінансист Поль Марі Годме, у фінансовій науці метод пізнання характеризується "з одного боку, дослідженням фінансових явищ, а з іншого - широким зверненням до інших наук"1. Це і зрозуміло. Фінансова наука є суспільною (економічною) наукою, а самі фінанси, і передусім бюджет (як їх домінуюча і визначальна складова), виникли з розвитком держави, права і товарно-грошового господарства. Усе функціонування бюджету - від його генези і до зрілого розвитку - пов'язане з існуванням держави. Поза функціонуванням держави немає і бюджету.
Саме тому вихідною позицією світової фінансової думки при характеристиці бюджету є його нерозривний зв'язок з державою, її діяльністю. Усі західні підручники з теорії фінансів і бюджету розпочинаються не з питань природи і сутності цих категорій, як це традиційно з радянських часів заведено у вітчизняній літературі і викладається у вищих навчальних закладах, а з характеристики економічної ролі, завдань і функцій держави, сфери її діяльності. І це цілком логічно і правильно.
Бюджет - це "державне фінансове господарство", зазначав ще в XIX ст. один із патріархів західноєвропейської фінансової науки, всесвітньо відомий німецький учений Адольф Вагнер (1835- 1917)1. Сучасний німецький економіст, професор Берлінського університету Шарль Бланкарт, автор книги "Державні фінанси в умовах демократії" характеризує науку про державні фінанси (і передусім бюджет) як економічний аналіз державної діяльності. Професор Девід Хайман, автор одного з найновіших університетських підручників, який вийшов у Сполучених Штатах Америки кількома виданнями, розуміє під бюджетом особливу сферу економічного знання (економікс), що вивчає державну діяльність та альтернативні способи фінансування державних видатків.
Подібне розуміння не єдине у своєму роді, воно має свою традицію. Так, професор Колумбійського університету, колишній президент Міжнародного інституту державних фінансів Карл Шоуп дає дещо розширене й конкретизоване тлумачення: бюджет пов'язаний з функціонуванням держави, грошовими асигнуваннями і соціальними виплатами та методами фінансування цих потреб за допомогою податків, позик, іноземної допомоги й емісії грошей4. Професор Х'юго Дальтон, відомий у 1930-1940-ві роки англійський фінансист-теоретик і практик, депутат парламенту, канцлер казначейства Великобританії в 1945-1947рр., підручник якого "Принципи державних фінансів" виходив у Англії понад 20 разів і був перекладений багатьма мовами, вважає, що бюджет перебуває на межі економіки і політики. Він виражається у доходах і видатках державних органів влади та їх взаємній відповідності. Ця відповідність не обов'язково зводиться до рівності, вона повинна перебувати у такому кількісному співвідношенні, яке за даних умов є найбільш прийнятним.
Схоже, найбільш повно і виразно сформулював коло тих соціально-економічних і суспільно-політичних проблем сучасної держави, вирішення яких залежить від бюджету, відомий американський учений-фінансист Ричард Масгрейв (1910р.н.). На диспуті з іншим корифеєм західної фінансової науки, лауреатом Нобелівської премії Джеймсом Б'юкененом (1919 р.н.) він сказав: "Чи не зайшов розвиток державного сектору так далеко, що його слід зупинити? Державний сектор посилює чи стримує економічне зростання? Державні установи та їх персонал продуктивні чи ні? Чи варто державі займатися виробництвом? Чому через публічні бюджети фінансуються як приватні, так і суспільні блага? Яким чином контролювати забруднення довкілля та інші суспільні лиха? Як боротися з бідністю та як пристосувати систему соціального страхування до демографічних змін? Що розуміти під оптимальним оподаткуванням і чи потрібна радикальна податкова реформа? Чи бюджети ще залишаються дієвими інструментами макрополітики"?
Отже, погляди авторитетів західної фінансової науки єдині у баченні державного бюджету як сфери органічно взаємозв'язаних фінансових потоків державних доходів і видатків. Реально ці потоки існують, відбувається їх рух у організаційно-правових формах бюджетів і кошторисів на різних рівнях державної влади та адміністративно-територіального поділу країни.
З методологічного погляду для наведених трактувань характерна простота і реалістичність дефініцій, які відразу прямують до суті. Економічні явища і процеси, що становлять природу і зміст державного бюджету, кількісно і якісно об'єктивізуються, але водночас зрозуміло, що суб'єктивно вони залежать від суспільного вибору і політичних рішень. Подібні трактування насамперед відображають емпіричну реальність бюджету. Добре пристосовані для систематизації й дослідження фінансових явищ прості поняття дуже зручні для зіставлення дефініцій із дійсністю. Подібні характеристики є переконливими не лише в логічному, а й у практичному розумінні, демонструючи єдність теорії і практики. Вони наочно демонструють, як у сфері державних фінансів зливаються економіка з політикою, де економічні міркування і політичні рішення однаково домінують над змістом фінансових операцій держави. На цьому полі, за образним висловлюванням X. Дальтона, має поєднуватися "досконалість теорії, сміливо пропонованої чистим розумом, і мистецтво управління державою, керованою мудрим урядом".
Водночас слід визнати, що знайти вичерпне і до того ж лаконічне визначення бюджету як фінансово-економічного, суспільно-політичного та юридично-правового явища, незважаючи на часте й звичне вживання самого терміна "бюджет", не просто. Користуючись різними західними джерелами, можна зібрати цілу низку дефініцій. Уже їх перелік свідчить про суттєве варіювання семантичних значень одного і того самого явища.
Бюджет постає як:
- законодавчий акт, що попередньо санкціонує державні доходи і видатки, тобто дозволяє уряду збір коштів та їх цільове витрачання;
- офіційний розпис державних доходів і видатків;
- кошторис імовірних доходів і видатків держави;
- фондгрошових коштів, зібраних державною владою, з визначеним законом їх витрачанням на задоволення загальнокорисних потреб;
- завчасно складений кошторис, що відображає рівновагу між державними
Loading...

 
 

Цікаве