WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Контроль митних органів за сплатою митних платежів (пошукова робота) - Реферат

Контроль митних органів за сплатою митних платежів (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота
Контроль митних органів за сплатою митних платежів
Як уже зазначалося, митні органи здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю сплати митних платежів, а саме: мита, податку на додану вартість та акцизного збору щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України. Оподаткуванню підлягають товари, які ввозяться як юридичними особами, так і громадянами. Порядок оподаткування, а отже і контролю за сплатою митних платежів цих суб'єктів має відмінності. Спочатку розглянемо, як здійснюється контроль митних органів за сплатою митних платежів юридичними особами.
Насамперед з'ясуємо особливості контролю митних органів за сплатою мита. На відміну від ПДВ та акцизного збору з імпортованих товарів, контроль за правильністю нарахування яких, крім митних органів, здійснюють ще й податкові органи, контроль за правильністю нарахування мита провадять лише митні органи.
В Україні застосовуються такі види мита:
- адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
- специфічне, що нараховується в установленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
- комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення. Отже, для стягнення мита застосовуються два види ставок:
процентні та фіксовані (в євро на одиницю оподаткування в кількісному виразі). Ставки мита визначаються Митним тарифом України і є диференційованими залежно від товарної позиції, якій відповідає імпортований товар. Крім того, залежно від країни походження товару може бути застосована преференційна, пільгова чи повна ставка мита.
Отже, для правильного нарахування мита митні органи мають визначити такі характеристики імпортованого товару: товарну позицію в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; країну походження товару та митну вартість товарів, ставки за якими визначено у відсотках до митної вартості.
Одне з головних завдань митних органів - визначення товарної позиції, якій відповідає товар, що перетинає митний кордон. Митні органи, які визначають відповідність товару, що перетинає митний кордон, товарній позиції, керуються такими положеннями Митного тарифу України:
1) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який товар стосується також некомплектних чи незавершених товарів, за умови, що вони мають основні характеристики комплектних чи завершених товарів;
2) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який матеріал чи сировину стосується також сумішей або сполучень цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи сировини розглядається як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товарів, які складаються більше ніж з одного матеріалу чи речовини, проводиться відповідно до пункту 3;
3) коли згідно з пунктом 2 або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація цих товарів проводиться у такий спосіб:
а) перевага надається тій товарній позиції, яка конкретніше описує товар порівняно з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару або лише до окремих частин товарів, що надходять у продаж у наборі, призначеному для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними цьому товару, навіть якщо одна з них має повніший або точніший опис товару;
б) суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може проводитися відповідно до підпункту 3 а), класифікуються відповідно до матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
в) товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до підпунктів 3 а) або 3 б), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються;
4) товари, які не можуть бути класифіковані згідно з наведеними вище пунктами, класифікуються у товарній позиції, яка відповідає найбільш подібним товарам, що розглядаються.
Після того як товарна позиція імпортованого товару визначена, митним органам необхідно звернути увагу на правильність визначення країни походження товарів, оскільки від цього залежить, які саме ставки мита (преференційні, пільгові чи повні) застосовуються стосовно цієї товарної позиції.
До товарів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами з участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита.
До товарів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мита, за винятком випадків, коли зазначені мито та пільги щодо них установлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита.
До решти товарів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, установлених Митним кодексом України.
При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Товарами, повністю виробленими у країні, вважаються:
1) корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;
2) рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;
3) живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;
4) продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;
5) продукція мисливського, рибальського та морського промислів;
6) продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена у Світовому океані суднами цієї країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;
7) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;
8) продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;
9) товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазначеної в пунктах 1-8.
Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше
Loading...

 
 

Цікаве