WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Планування видатків за окремими статтями (підстаттями, елементами видатків) кошторису - Реферат

Планування видатків за окремими статтями (підстаттями, елементами видатків) кошторису - Реферат


Реферат на тему:
Планування видатків за окремими статтями (підстаттями, елементами видатків) кошторису
Специфіка роботи різноманітних бюджетних установ визначає особливості планування їх фінансово-господарської діяльності. Відмінності в методах розрахунків аналогічних показників кошторису неоднотипових установ часом дуже значні. Водночас ряд підстатей кошторису видатків, наприклад видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, відрядження, капітальний ремонт будівель та споруд, визначаються за єдиною для всіх установ методикою.
Планування видатків за стандартною методикою. Видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв є найбільшими за обсягом і містять переважно видатки на оплату теплопостачання, водопостачання і водовідведення, постачання електроенергії, природного газу. Розраховуються вони у процесі планування кожний окремо, а інші види енергоносіїв та комунальних послуг, як правило, в загальній сумі входять до елементів витрат "Оплата інших комунальних послуг та енергоносіїв" (код 1 165).
Серед видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв найбільшою є питома вага витрат, пов'язаних з опаленням будівель (приміщень), їх величина і методи планування залежать насамперед від системи теплопостачання (опалення) будівель. Зараз бюджетні установи користуються послугами теплоцентралей або мають власне (пічне чи котельне) опалення. У першому випадку сума видатків бюджетної установи визначається відповідно до укладеної угоди з опалювальною організацією, в другому - плановий розрахунок складніший: видатки на опалення розраховуються згідно з установленими нормами витрат палива, діючих цін і тарифів на нього, даних про кубатуру опалювальних приміщень.
У розрахунках бюджетних асигнувань на опалення одним з найважливіших показників є показник об'єму (кубатури) приміщень. Кубатура будівель визначається за зовнішнім обміром. Слід мати на увазі, що при плануванні видатків на опалення цей показник відрізняється від аналогічного показника, який використовується під час планування видатків на капітальний ремонт будівель і споруд. Різниться і методика їх використання.
Кубатура опалювальних приміщень визначається за формулою:
де В0 - середньорічна кубатура будівель, за якою визначаються видатки на опалення;
В1 - кубатура будівель на початок року;
В2 - кубатура будівель на кінець року;
М1 - тривалість опалювального сезону в місяцях;
М2 - число місяців опалювального сезону, протягом яких функціонує нова кубатура.
Приклад. Тривалість опалювального сезону в районі, де розташована школа, становить 7 місяців (з 15 жовтня до 15 травня). Об'єм будівель за зовнішнім обміром на початок року - 15 000 м . З 1 вересня очікується введення нових приміщень сумарним об'ємом 600 м . За наведеною вище формулою середньорічний об'єм опалювальних приміщень становить 15214м, тобто
Якщо протягом року не передбачається зміна кубатури опалювальних приміщень, видатки на опалення визначаються виходячи з фактичної кубатури будівель на початок планового року.
Потреба в паливі розраховується окремо на опалення будівель, приготування (розігрів) їжі, кип'ятіння води тощо. Ця потреба визначається в кілограмах умовного палива на 1 м будівель за зовнішнім обміром, а при пічному опаленні - на 1 м опалювальної площі. Норми витрат умовного палива встановлюються, як правило, обласними органами державної влади. Переведення умовного палива в натуральне (сорт вугілля, мазуту, дров та ін.) здійснюється за встановленими коефіцієнтами. Якщо установа одержує один вид палива, то потреба визначається за нормами на цей вид палива, без застосування таких показників, як умовне паливо і коефіцієнти переведення. При використанні двох і більше видів палива попередньо визначається питома вага кожного виду в загальній кількості палива.
Норми витрат палива для приготування (розігріву) їжі, санітарно-гігієнічних та інших потреб установлюються в кілограмах на одного учня, одне ліжко чи інші розрахункові одиниці в рік.
Приклад. Загальноосвітня школа використовує два види палива: вугілля Донецького басейну (85 %) і дрова (15 %). Норма витрат вугілля для підігріву їжі і кип'ятіння води - 2 кг на одного учня. У школі навчається 900 учнів. Коефіцієнт умовного палива для донецького вугілля дорівнює 1,11, а для дров - 5,387.
Умовного палива на 1 м приміщень витрачається 7,14 кг. Потреба в паливі буде визначена в результаті такого розрахунку: (15214х7,14) + (2х900) і становить 110 428 кг умовного палива. Необхідний об'єм натурального палива становить: 104,2 т вугілля (110,428х0,85х1,11) і 89,2 м3 дров (110428х0,15х5,387).
Загальна сума видатків на паливо визначається множенням потреби в паливі на вартість 1 т або 1 м3 палива і додаванням до одержаного добутку вартості його перевезення та вартості рубання дров.
Приклад такого розрахунку показано в табл. 5.
Таблиця 5
РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ПАЛИВА
Показник Усього У тому числі
вугілля дрова
Загальна потреба в паливі, т або м3 110,428 104,2 89,2
Ціна за 1 м або 1 т, грн х 32,0 9,5
Ціна за перевезення 1 т або 1 м3, грн x 4,0 3,0
Ціна за рубання 1 м3 дров, грн x - 3,8
Загальна вартість палива, грн 5205,16 3751,2 1453,96
Другим за величиною видом видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв бюджетних установ є витрати на оплату електроенергії, їх розмір залежить від площі освітлювальних приміщень, функціонального їх призначення (класна кімната, коридор, вестибюль тощо), тарифів на електроенергію, а також від кількості годин природного освітлення (географічні райони, в яких розташована установа і число змін її роботи).
Планування витрат на освітлення здійснюється за двома позиціями: освітлення приміщень і витрати електроенергії для технічних потреб. При визначенні витрат на освітлення із загальної площі виокремлюється площа підсобних приміщень, оскільки на їх освітлення електроенергії витрачається значно менше.
Витрати на освітлення визначаються залежно від площі будівель, фактичних витрат електроенергії та діючих норм і тарифів. Потреба в електроенергії на освітлення визначається за встановленими нормами на 1 м2 площі або на одну освітлювальну точку в рік.
Витрати на оплату електроенергії для технічних потреб визначаються виходячи з потужності апаратури, терміну її використання і встановленого тарифу, а також з урахуванням фактичних витрат. За нововведеними в дію електроприладами витрати електроенергії визначаються на основі даних про їх потужність і число годин роботи.
Оскільки ці витрати призначені на оплату електроенергії, яка використовується бюджетними установами для своїх основних цілей, то державою встановлені для них нижчі тарифи, ніж на електроенергію, яка використовується іншими споживачами.
Витрати на оплату електроенергії визначаються на основі даних спеціальних лічильників, котрі встановлюються окремо для обліку електроенергії на освітлення і на технічні потреби. Коли в установі немаєроздільного обліку витрат
Loading...

 
 

Цікаве