WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Організація бюджетного контролю в демократичному суспільстві - Реферат

Організація бюджетного контролю в демократичному суспільстві - Реферат

виконання федерального бюджету і фінансового стану країни.
Крім того, ГАО контролює законність і ефективність фінансових операцій, здійснюваних урядовими відомствами, стежить за платіжною дисципліною, установлює правила фінансового рахівництва й звітності. ГАО зобов'язане сприяти конгресу в проведенні окремих перевірок, ініційованих його комітетами та окремими конгресменами.
Велике значення в системі органів адміністративного фінансового контролю за бюджетом належить міністерствам фінансів як бюджетним відомствам та координаційним центрам економічної і фінансової політики. Міністерства фінансів несуть відповідальність та здійснюють контроль за мобілізацією доходів, управлінням державним боргом, розасигнуванням бюджетних кредитів, процесом фінансування видатків. Зрештою, на практиці майже аналогічні функції виконують фінансові органи і в країнах, які не засновані на адміністративній організації контролю.
Альтернативна адміністративному система контролю у формі рахункових палат походить із Франції, звідки вона поширилася на Австрію, Італію, Німеччину та інші країни. Особливість рахункових палат полягає в комплексній процедурі забезпечення матеріально-фінансових інтересів держави (в деяких країнах від розслідування до покарання за корисливі посягання на державні вигоди). Ще в часи заснування їх переваги вбачали в зосередженні "судового захисту майна скарбниці в окремій установі, спеціально пристосованій для успішного виконання цього завдання"'. Рахункові палати представляють державу в судових справах, що стосуються стягування податків, бюджетних правовідносин й правопорушень, пов'язаних із зловживанням державними коштами та власністю.
У правових демократичних країнах парламентський нагляд однаково властивий обом моделям фінансового (бюджетного) контролю. При парламентах діють комісії, функції яких полягають у перевірці законності, реальності й повноти бюджетних видатків і доходів, а також правильності звіту про виконання бюджету. Парламенти регулярно інформуються про фінансовий стан держави та про результати діяльності підприємств і організацій державного сектору економіки.
Користуючись процедурою депутатських запитів, парламентарії вправі поцікавитись будь-якими питаннями, що стосуються фінансових інтересів держави. Наприклад, у британському парламенті так званий Комітет державних рахунків (під головуванням, до речі тривалий період, представника від опозиції) має право викликати на свої слухання керівників урядових відомств для пояснення дій, доцільність яких поставлена під сумнів. Тим більшу увагу приділяють законодавці міністрам, яким доручено виконання бюджету.
Хоча за такої системи фінансового контролю, за європейською традицією, сам статус підзвітної особи з бюджетних коштів певною мірою ставиться під сумнів. Це пояснюється особливо прискіпливим ставленням до всього, що стосується суспільних справ у сфері бюджету ("суспільні гроші повинні зберігатися в прозорій касі", "світло - найкращий поліцай").
У деяких країнах підзвітні особи, а також адміністратори й розпорядники бюджетних кредитів різних рангів, зобов'язані надавати майнові застави (за типом іпотеки) на період виконання ними операцій з бюджетними коштами. У такий спосіб посадові особи матеріально прикріпляються до своїх посад, їхня свобода розпорядження власним майном дещо обмежується. Безумовно, подібні превентивні заходи підвищують дисципліну й відповідальність урядовців.
Оскільки основним результатом контролю є звіт, поданий розпорядником чи виконавцем бюджетної організації, то щорічна фінансова звітність є ефективним засобом наведення порядку в бюджеті. Опубліковані для загального відома у відкритій пресі, подані з поясненнями в парламент та голові держави, звіти міністерств, відповідальних за виконання бюджету, а також доповідь рахункової палати, виконують свою контрольну функцію передусім завдяки гласності.
На Заході давно дійшли висновку, що детальне розроблення бюджету, всебічне його обговорення й вотування в парламенті, зусилля щодо касового забезпечення бюджету втрачають сенс, якщо не домогтися дотримання фінансової дисципліни на стадії виконання бюджету. Ця мета досягається завдяки виконавській ретельності та суворому, передусім громадському, контролю за діяльністю державної адміністрації на всіх рівнях.
Віками західні демократії відшліфовували складний ритуал бюджетних формальностей, перетворивши його у своєрідний дисциплінуючий фетиш. Звісно, самі по собі формальні бюджетні правила і процедури ще не забезпечують ефективного витрачання грошових коштів. Проте чітка регламентація бюджетної процедури формує належне правове поле для попередження зловживань, створює соціально-психологічну атмосферу вимогливості й відкритості. У багатьох випадках одних продуманих формальних правил достатньо, щоб протидіяти і запобігати злочинним намірам та порушенням і забезпечити їх своєчасне публічне викриття.
Отже, бюджетний контроль є функцією насамперед державної влади, яка за допомогою сукупності законодавчих норм і владних інституцій, призначених для нагляду за легітимністю й доцільністю діяльності фінансово-господарських суб'єктів державного сектору, здійснює перевірки змісту і результатів фінансово-розпорядчих дій усіх органів влади та операцій з виконання бюджету. При цьому бюджетний контроль, як і бюджетний процес у цілому, засновується на засадах транспарентності (прозорості) і широкої участі громадськості. Виникнувши в епоху боротьби представницьких органів з королівським абсолютизмом, контроль бюджету поступово перетворився в загальносуспільну інформаційну, організаційну й управлінську систему, невід'ємну і дуже важливу складову бюджетного менеджменту. Завдяки впорядкуванню державнихвидатків та гарантуванню надходжень доходів бюджетний контроль забезпечив політичний авторитет влади й економічну силу держави.
Список використаної літератури:
1. Андрущенко В. Камералістика: витоки фіскально-адміністративної науки // Вісник податкової служби України. - 2003. - Квітень- травень. - С. 46-53.
2. Андрущенко В. Л. Фінансова думка заходу в XX столітті: (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). - Львів: Каменяр, 2000. - 302 с.
3. Бентом Й. Избр. соч.: Пер. с англ. - СПб., 1867. - С. 321.
4. Бессон 3. Бюджетньїй контроль во Франции й заграницей: Пер. с франц. - СПб., 1901.
5. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії: Вступ до фінансової науки: Пер. з нім. / Передмова і наук, редагування. В. М. Фе-досова. - К.: Либідь, 2000. - 654 с.
6. Бруно С. Фрай, Райнер Айхенбергер. По той бік територіальної монополії держави: федералізм за допомогою РОСІ // Ринок цінних паперів України. - 2001. - № 2-3. - С. 7, 9.
7. Бюджетна система України: Навч. посіб. / С. І. Юрій, Й. М. Бескид, В. Г. Дем'янишин та ін. - К.: НІОС, 2000. - 400 с.
8. Вагнер А. О научном мьішлении й популяризации в науке: Пер. с нем. - СПб., 1900. - С. 4.
9. Василик О. Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: НІОС, 2002. - 608 с.
10. Германчук П. К., Стефанюк І. Б., Рубан Н. І., Александров В. Т., Назарчук О. І. Державний фінансовий контроль: ревізія та аудит. - К.: НВП "АВТ", 2004. - 424 с.
11. Годме П. М. Финансовое право: Пер. с франц. - М.: Прогресе, 1978.
12. Добриловський М. Основи фінансової науки: Курс лекцій. - Подебради: Українська господарська академія в ЧСР, 1934.
Loading...

 
 

Цікаве