WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Організація, завдання і методи бюджетного планування - Реферат

Організація, завдання і методи бюджетного планування - Реферат

обмежені за величиною, а тому в процесі їх розподілу між різними суб'єктами економічних відносин виникають суперечності, викликані тим, що їхні інтереси не збігаються. Світовий досвід свідчить про те, що повністю задовольнити інтереси кожного із суб'єктів практично неможливо, а визначити найбільш прийнятні форми і методи їх реалізації - завдання цілком реальне. Форми і методи розподілу фінансових ресурсів повинні забезпечити поєднання різних економічних інтересів. Бюджетний механізм має будуватись у такий спосіб, щоб, з одного боку, забезпечував достатні надходження до бюджетних фондів, а з іншого - створював матеріальну заінтересованість суб'єктів господарювання в одержанні високих фінансових результатів. Необхідно розробити таку модель бюджетного фонду держави, яка б дала змогу збалансувати існуючі суперечності між прагненням суб'єктів господарювання до максимізації своїх фінансових ресурсів і необхідністю вилучення частини їх у бюджет.
Визначення економічно обґрунтованих меж бюджетного фонду держави має особливо важливе значення. Перекоси у фінансових пропорціях, допущені під час формування бюджетного фонду, завдають великої шкоди. Надмірна централізація фінансових ресурсів у руках держави стримує розвиток підприємницької діяльності, а надмірне скорочення бюджетних коштів ставить під загрозу реалізацію загальнодержавних потреб. Формування і використання бюджетного фонду держави диктується закономірностями розвитку суспільного виробництва. Обсяг бюджетного фонду - це усвідомлена кількісна міра, яка відбиває об'єктивні умови розвитку суспільства. Водночас конкретний розмір бюджетного фонду держави залежить від впливу економічних, соціальних, політичних і міжнародних факторів. Поєднання цих факторів, їх взаємний вплив визначають конкретну величину бюджетних коштів, які держава концентрує у своїх руках.
Багаторічна практика бюджетного планування свідчить про те, що процес формування і використання бюджетного фонду регулювався через механізм соціально-економічного планування. Недоліки такого планування загальновідомі. В умовах формування ринкових відносин особливо актуальним є питання розроблення наукових основ визначення величини бюджетного фонду країни.
Як відомо, в пізнанні кількісного аспекту будь-якого економічного процесу можна виділити два щаблі - емпіричне і наукове пізнання. Перший дає розуміння самого економічного процесу, а другий - математично його описує. Розроблення математичної моделі дає можливість приймати обгрунтовані рішення в управлінні відповідним економічним процесом. На сьогодні не існує математичної моделі бюджетного фонду держави. Теоретично кількісні параметри фонду мають верхню і нижню межу: верхньою межею слугує обсяг фінансових ресурсів державного сектору економіки, збільшений на надходження коштів від інших власників; нижньою - обсяг витрат на суспільну соціальну й економічну сфери, на оборону й управління. Реальний же розмір бюджетного фонду держави істотно відрізняється від указаних меж, оскільки на нього впливають не тільки потреби в суто загальнодержавних ресурсах, а й багато інших факторів. До речі, для визначення загальнодержавних потреб необхідна відповідна нормативна база, яка поки що не розроблена. Саме тому і не розв'язане завдання побудови математичної моделі бюджетного фонду держави.
Тактичні завдання бюджетного планування відбивають механізм складання проекту бюджету. Слід наголосити, що бюджетне планування - це триєдине завдання; перше - визначення реальних джерел і достовірних обсягів доходів бюджету; друге - оптимізація структури витрат бюджету, третє - досягнення збалансованості між: доходами і витратами. Крім того, важливо встановити оптимальну структуру розмежування бюджетних коштів між рівнями бюджетної системи і передбачити резервні кошти.
Перше тактичне завдання бюджетного планування починається з визначення реальних доходів і розроблення заходів, які забезпечили б їх повне і своєчасне надходження до бюджету. В основу побудови системи бюджетних доходів мають бути покладені принципи, які б сприяли мобілізації достатніх для діяльності держави фінансових коштів й одночасно давали змогу використати платежі суб'єктів господарювання в бюджет як фінансові регулятори. До таких принципів належать:
- розроблення податкової політики, спрямованої на ефективний перерозподіл національного доходу та недопущення надмірного податкового тягаря на платників податків і зборів;
- установлення таких податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які б забезпечили стійкість фінансового становища держави, повноту, стабільність і своєчасність формування бюджетного фонду;
- введення ставок оподаткування та визначення бази оподаткування, адекватних реальним умовам функціонування і розвитку економіки;
- використання платежів у бюджет для стимулювання розвитку виробництва і підвищення його ефективності.
Розроблення системи податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які б відповідали вказаним критеріям, і забезпечення стабільності її функціонування є головною передумовою реального планування доходів бюджету. Безпосереднє ж забезпечення реальності планування доходів базується на двох чинниках: наявності достовірної інформації і володінні сучасними методами їх опрацювання.
Інформаційне забезпечення бюджетного процесу може ґрунтуватись на двох підходах. Перший полягає у наданні фінансовим органам необхідної для складання проекту бюджету інформації. Цей підхід домінував в умовах планової економіки і забезпечувався адміністративно-командною системою. Основу бюджетного планування становив план економічного і соціального розвитку. Міністерства, відомства, підприємства й організації були зобов'язані надавати всю необхідну інформацію. Другий підхід передбачає збір і накопичення необхідної інформації безпосередньо фінансовими органами. Це пов'язано з тим, Ідо, по-перше, в умовах ринкової економіки відсутній директивний план економічного і соціального розвитку, по-друге, немає адміністративної підпорядкованості і, по-третє, існує комерційна таємниця. Тому фінансові органи мусять формувати власні бази даних. Це дуже складна і клопітка робота, але без достовірної інформації реально спланувати дохідну частину бюджетунеможливо.
Наявність повної, своєчасної і достовірної інформації є передумовою реального планування, але не гарантує його. Потрібні відповідні методи. Однак проблема полягає в тому, що за наявності безлічі економіко-математичних моделей жодна з них не може гарантувати точності розрахунків. У центрі планування залишається людина. Саме спеціаліст вибирає відповідний метод, саме він прогнозує розвиток економічної ситуації. Мистецтво бюджетного менеджменту в частині планування доходів бюджету базується як на глибоких і всебічних знаннях, так і на інтуїції.
Друге тактичне завдання бюджетного планування полягає в оптимізації структури витрат бюджету. Це завдання досить складне як в умовах фінансової стабільності у державі, так і під час фінансової кризи. Коштів завжди не вистачає, а потреби у бюджетних витратах щороку зростають. Задовольнити всі потреби в заявленому обсязі просто неможливо. Для прикладу, часто заявлений головними розпорядниками обсяг додаткового ресурсу на наступний бюджетний рік, який є необхідним для виконання
Loading...

 
 

Цікаве