WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Види, форми і методи бюджетного контролю - Реферат

Види, форми і методи бюджетного контролю - Реферат

(функцій), так і про аудит ефективності функціонування бюджетної системи (її окремих складових). Завданням аудиту ефективності є оцінка рівня віддачі від вкладених бюджетних коштів і аналіз причин недосягнення поставлених цілей. При цьому контролери ставлять під сумнів не тільки законність і достовірність використання ресурсів за призначенням (як при ревізії або фінансовому аудиті), а й доцільність і необхідність того чи іншого управлінського рішення про використання бюджетних коштів взагалі. Результатом дослідження є аудиторський звіт, в якому міститься висновок: чи доцільно продовжувати вкладення бюджетних коштів у неефективну програму або які зміни необхідно внести для поліпшенняуправління реалізацією програми.
Підписується звіт тільки аудитором, оскільки цей документ охоплює сферу діяльності всіх учасників бюджетної програми, а не лише розпорядника бюджетних коштів. На основі інформації, поданої в аудиторському звіті, виконавчі і законодавчі органи влади визначаються у прийнятті рішень щодо подальшого фінансування бюджетних програм (функцій), за виконання яких вони відповідають.
При аудиті функціонування бюджетної системи (або її окремих складових) досліджується організація внутрішнього управління міжбюджетними відносинами з метою оцінки ефективності, раціональності й оптимальності .взаємозв'язків різних органів управління у процесі виконання завдань, поставлених при перерозподілі бюджетних коштів, і досягнення запланованих цілей.
Таким "адном, змінюється ідеологія державного фінансового контролю від перевірки достовірності, витрат переходять до аналізу ефективності управління бюджетними коштами, держав-нлм і комунальним майном.
У більшості зарубіжних"країн конституція,або законодавство чітко визначає право повних суб'єктів контролю на здійснення аудиту адміністративноїчдіяльності. Українським законодавством такої форми контролю поки що не передбачено, хоча передумови для запровадження аудиту ефективності уже створені. Зокрема, Міністерство фінансів України з 2004 р. запроваджує паспорти бюджетних програм, в &ких буде виписана мету, напрями, обсяги затверджених асигнувань та очікувані результати від виконання бюджетної програми. Це дасть можливість оцінювати досягнення запланованих цілей гіри залученні мінімального обсягу бюджетних коштів або досягнення максимального результату за умови використання визначеного бюджетом обсягу коштів, тобто рівень досягнення принципу ефективності. Такі паспорти слід розробити і для бюджетних програм, що фінансуються з місцевих бюджетів.
Відносно новою і найменш регламентованою формою бюджетного контролю є моніторинг, що являє собою систему постійного спостереження (нагляду) органів, уповноважених на здійснення бюджетного контролю, за дотриманням норм бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу на всіх його стадіях. Основним завданням бюджетного моніторингу є виявлення ознак, що можуть свідчити про можливі бюджетні правопорушення, шляхом аналізу офіційної й оперативної звітності, іншої постійної чи періодичної інформації про функціонування підконтрольного об'єкта. На ці ознаки звертається увага керівництва цим об'єктом з метою запобігання незаконним і неефективним витратам, втратам фінансових ресурсів, а також на недопущення порушення бюджетного законодавства при прийнятті управлінських рішень.
На відміну від ревізії, перевірки чи аудиту моніторинг не є разовим контрольним заходом, який здійснюється, у певний проміжок часу. Про проведення моніторингу підконтрольний об'єкт не повідомляється, за його результатами не складається акт, довідо-чи будь-який інший документ.
Бюджетний контроль неможливий без використання специфічних методів (прийомів) контролю, які дають змогу всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі аспекти формування і використання бюджетів. Під час проведення контрольних дій застосовуються різні методи (прийоми) документального і фактичного контролю. Зокрема, в частині документального контролю виділяють такі методи: перевірка документів за формальними ознаками і за змістом; арифметична перевірка документів; нормативна перевірка документів; зустрічна перевірка документів; логічний контроль; техніко-еконо-мічний розрахунок; зворотний перерахунок; експертна оцінка окремих статей бюджетних доходів і видатків; системний і факторний аналіз з використанням таких прийомів, як порівняння, зіставлення, групування, розрахунки середніх і відносних показників, побудова системи взаємозв'язаних таблиць тощо.
До методів (прийомів) фактичного контролю відносять: обстеження; інвентаризація; спостереження; опитування; анкетування; отримання письмових пояснень; контрольні заміри робіт; технологічний контроль. Документальний і фактичний контроль взаємно доповнюють один одного, і їх поділ має умовний характер.
Формування нових і удосконалення діючих процедур бюджетного контролю відбувається в контексті загального реформування фінансового контролю в Україні. Основна проблема сьогодення - це нагальна об'єктивна необхідність приведення Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" у відповідність до правовідносин, що склалися на сучасному етапі розвитку держави. Органам служби слід надати повноваження щодо контролю надходжень до бюджету, оскільки під час ревізій має здійснюватись комплексний контроль фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. До речі, перший крок у цьому напрямі вже зроблено - Законом "Про Державний бюджет України на 2004 рік" органам державної контрольно-ревізійної служби надано право перевіряти правильність здійснення бюджетних відшкодувань платникам ПДВ.
Література:
1. Мец В. О. Економічний аналіз. Збірник завдань і тестів. 236 с.
2. Міжнародні розрахунки та валютні операції. За заг. ред. М. І. Савлука. 392 с.
3. Молодцова О. П. Управління якістю програмної продукції. 248 с.
4. Моторин Р. М., Моторина Т. М. Система національних рахунків. 336 с.
5. Мумінова-Савіна Г. Г. Судово-бухгалтерська експертиза. 202 с.
6. Наконечний С.І., Савіна С.С. Математичне програмування. 362 с.
7. Нікітін А.В. Ситуаційне моделювання банківської діяльності. 153 с.
8. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України. 948 с. Оболенський О.Ю. Державна служба. 344 с.
9. Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія). 240 с.
10. Опришко В. Ф., Омельченко А. В., Фастовець А. С. Право Європейського Союзу. 472 с.
11. Опришко В.Ф., Шульженко Ф.П. Правознавство. 767 с.
12. Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право. 312с.
13. Осадець С. С. Страхування. 599 с. Пересада А.А. Інвестиційний аналіз. 485 с.
14. Пересада А. А., Майорова Т. В. Інвестиційне кредитування. 271 с.
15. Писаревська Т. А. Інформаційні системи і технології в управлінні трудовими ресурсами. 279 с.
Loading...

 
 

Цікаве