WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінанси акціонерних товариств - Курсова робота

Фінанси акціонерних товариств - Курсова робота

здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.
Коло найважливіших показників діяльності підприємств і показників, які характеризують стан, рух і розміщення їх фінансових ресурсів, тобто фінансову стійкість, включає:
прибутковість (рентабельність) діяльності підприємства;
раціональність розміщення (використання) власних і залучених фінансових ресурсів (основних і оборотних коштів);
ступінь фінансової незалежності підприємства (фінансової автономії);
ліквідність і платоспроможність;
запас фінансової стійкості підприємства.
Фінансова стійкість підприємства формується насамперед під впливом рентабельності його діяльності. Розраховують такі коефіцієнти рентабельності [12]
Рентабельність основної діяльності = П / Вт, (2.1)
де П - прибуток від реалізації продукції;
Вт - витрати на виробництво продукції.
Рентабельність продажу = П / В, (2.2)
де В - виручка від реалізації.
Рентабельність основного капіталу = ЧП / Б, (2.3)
де ЧП - чистий прибуток;
Б - підсумок балансу.
Рентабельність власного капіталу = ЧП / Вк, (2.4)
де Вк - середня величина власного капіталу.
В узагальненому вигляді показники рентабельності АТЗТ "Стальсервіс" подано в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Розрахунок показників рентабельності діяльності
АТЗТ "Стальсервіс", за 2001р. в %.
Показник
На поч.р.
На кін. р.
Рентабельність основної діяльності
20,4
17,6
Рентабельність продажу
14,1
12,5
Рентабельність основного капіталу
0,0011
0,0013
Рентабельність власного капіталу
0,0013
0,0014
Як видно з даних таблиці 2.1, рентабельність основної діяльності та продажу на кінець 2000 року знизилась, оскільки темпи росту прибутку були меншими.
Прибуток і рентабельність - основні критерії оцінки будь-якої сторони діяльності суб'єктів підприємництва. Однак самі по собі вони не можуть забезпечити фінансової стійкості підприємства.
Їх розмір і стан розміщення в активи характеризується бухгалтерським балансом, який являє собою основне джерело аналізу фінансового стану. Валюта балансу відповідає на запитання про розмір фінансових ресурсів, якими володіє підприємство на звітну дату, а динаміка цього показника характеризує процес нарощування (або, навпаки, зменшення) фінансового потенціалу підприємства. Ознакою фінансової стійкості будь-якого суб'єкта господарювання є постійне зростання валюти його балансу, тобто загальної суми його фінансових ресурсів.
Однак на АТЗТ "Стальсервіс" за 2000 рік загальна сума фінансових ресурсів зменшилась на 276,8 тис. грн. (додаток 5). Це зменшення відбулося внаслідок зменшення суми залученого капіталу (кредиторської заборгованості).
Зменшення загальної суми фінансових ресурсів підприємства (валюти балансу), потребує аналізу того, за рахунок яких факторів це відбулося. Серед причин цього зменшення найважливіші такі:
збитки від реалізації продукції і від позареалізаційних операцій;
нестачі, крадіжки, псування товарно-матеріальних цінностей у разі невіднесення їх на винних;
витрати за рахунок прибутку на матеріальне заохочення працюючих, на виплату дивідендів, на соціальні заходи у розмірах, які перевищують новостворені відповідні цільові фонди;
зменшення суми короткотермінових і довготермінових кредитів комерційних банків, інших позикових ресурсів.
Фінансова стійкість підприємства не може забезпечуватися за нераціонального використання фонду основних коштів і фонду оборотних коштів. При аналізі цього питання треба виходити з того, що підприємству не досить визначити правильні пропорції розподілу свого капіталу між цими фондами: важливо забезпечити, щоб основні та оборотні кошти вкладалися у відповідні активи з найбільшою віддачею.
Про нераціональне використання фонду основних коштів свідчать:
неоптимальне з точки зору кінцевих результатів діяльності співвідношення між активною і пасивною частинами основних засобів (передусім стійка тенденція до зниження питомої ваги активної частини);
наявність невстановленого протягом тривалого часу устаткування;
зниження коефіцієнтів змінності роботи устаткування (що, як правило, свідчить про наявність зайвого устаткування);
витрати на реконструкцію та модернізацію основних засобів при низьких показниках ефективності проектів або зовсім без розрахунків їх ефективності;
наявність на балансі підприємств залишків незавершених капітальних вкладень з простроченими термінами введення в експлуатацію.
Нераціональне використання оборотних коштів найчастіше виражається у:
систематичному накопиченні понаднормативних залишків виробничих запасів, незавершеного виробництва і готової продукції. Якщо ці залишки створені не за рахунок банківських кредитів, фінансовий стан підприємства тяжкий, бо на покриття цих запасів воно втягує або кошти, призначені на інші цілі (з фонду основних коштів), або не виконує своїх фінансових зобов'язань перед кредиторами, що загрожує банкрутством;
зростанні дебіторської заборгованості всіх видів, насамперед заборгованості покупців за відвантажену (відпущену) продукцію, виконані роботи, надані послуги.
Залучення у господарський оборот позикового капіталу у вигляді банківських кредитів та інших позичок є нормальним явищем фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва.
Поділ загальної суми фінансових ресурсів підприємств на власні й залучені, тобто питома вага позикового капіталу у всьому капіталі, який використовується, залежить від безлічі факторів, таких, наприклад, як галузь діяльності підприємства, рівень сезонності, тактичні і стратегічні завдання, які стоять перед підприємством на тому чи іншому етапі його розвитку, ступінь довіри до підприємства з боку банків, інших кредиторів.За всіх умов підприємство повинне дбати про певний рівень своєї фінансової незалежності, тобто не допускати залучення фінансових ресурсів у розмірах, які перевищують його власні фінансові ресурси, бо в такому разі воно стає неспроможним покрити свої фінансові зобов'язання власними коштами. Показником, який характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства (фінансової "автономії"), є коефіцієнт, який визначає питому вагу власного капіталу підприємства у загальній сумі його власних і залучених коштів. Він визначається так [12]:
Кфнз=Квл/К, (2.5)
де Кфнз - коефіцієнт фінансової незалежності підприємства;
Квл - сума власних основних і оборотних коштів;
К - весь капітал (власний і залучений).
В аналізі використовується також показник, який характеризує питому вагу залученого капіталу у загальній сумі власних і позикових коштів підприємства (коефіцієнт фінансової напруги - Кфн) [12]:.
Кфн=Кзал/К, (2.6)
де Кзал - позиковий капітал у складі фінансових ресурсів підприємства.
Якщо показник Кфнз падає нижче значення 0,5, а показник Кфн відповідно перевищує значення 0,5, фінансова стійкість підприємства характеризується як
Loading...

 
 

Цікаве