WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансовий облік розрахунків з бюджетом - Курсова робота

Фінансовий облік розрахунків з бюджетом - Курсова робота

а також податку на додану вартість і акцизного збору (дане підприємство не сплачує), які в повному обсязі підлягають вилученню на загальнодержавні потреби, тобто до державного бюджету.
Податок на додану вартість - це частина новоствореної вартості, яка сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва і реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг. Головна особливість цього податку полягає в тому, що його платниками по суті є кінцеві споживачі товарів і послуг. За допомогою цього податку між кінцевими споживачами рівномірно розподіляється та частина створеного у суспільстві продукту, яка має централізуватись і задовольняти загальнодержавні потреби. Він стимулює економію витрат усіх видів матеріальних ресурсів. У сфері обігу податок на додану вартість стимулює продавців до стримування продажних цін на товари і послуги.
Визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено у Законі України "Про податок на додану вартість" зі змінами і доповненнями станом на 1 серпня 2000р.
Згідно Закону України "Про ПДВ" підприємство (ТОВ "Сагайдачний") є платником податку на додану вартість і зареєстроване у Державній податковій інспекції, має індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку. Об'єктом оподаткування для підприємства є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. База оподаткування операцій з продажу товарів, робіт, послуг визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням податків (загальнодержавних), за винятком ПДВ, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.
Згідно ст.3 цього закону об'єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
1) порядковий номер податкової накладної;
2) дата виписування податкової накладної;
3) назву юридичної особи, зареєстрованої як платник податку;
4) податковий номер платника податку;
5) місце розташування юридичної особи;
6) описи товарів (робіт, послуг) та їх кількість;
7) повну назву отримувача;
8) ціну продажу без врахування податку;
9) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
10) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупці на банківський рахунок платника податку, як оплата товарів, що підлягають продажу, а у разі продажу товарів за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку.
Підприємство має право на податковий кредит, який складається із сум податків, сплачених (нарахованих) підприємством у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів, що підлягають амортизації.
Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відповідно з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з продажем товарів протягом звітного періоду. Сплата податку проводиться не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом.
Підприємство справляє податок за формулою:
СПДВ = (В + З + М) х ; та СПДВ = (В + З) х ,
де СПДВ - сума ПДВ;
В - митна вартість;
З - митні збори;
М - мито;
П - ставка податку на додану вартість.
У строки, передбачені для сплати податку, підприємство подає податковому органу (ДПІ) за місцем знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання, чи ні.
На основі норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР складено таблицю основних бухгалтерських проводок з ПДВ за найбільш типовими операціями, що здійснюється платниками ПДВ. Для кращого сприйняття нових бухгалтерських звітів з обліку ПДВ паралельно з ними буде наводитися стара кореспонденція рахунків (таблиця ).
ПОДАТОК З ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ
У світовий практиці податок на прибуток є однією з основних частин бюджету у будь-якій країні.
Підприємство є платником податку з прибутку, так як воно здійснює діяльність, яка спрямована на отримання прибутку.
Згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" станом на 1 грудня 1999 року (№ 283/97 - ВР), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається платником зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно із Законом: на суму валових витрат платника податку, або суму амортизаційних відрахувань.
Валовий доход включає: загальні доходи від реалізації товарів, доходи від операцій особливого виду (бартерні), доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.
До валового доходу підприємство не включає: суми податку на додану вартість; суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація або за рішенням суду.
У обліку визначається скоригований валовий доход різницею між валовим доходом за звітний період і сумами, що виключаються з валового доходу.
Валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній, або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Амортизація основних фондів і нематеріальних активів - це поступове віднесення витрат на їх придбання, встановлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.
Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:
Ба = Ба-1 + Па-1 - Ва-1 - Аа-1;
Підприємство має право застосовувати щорічно індексацію балансової вартості групи ОФ та нормуамортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за:
Кі = (Іа-1 - 10) / 100; де Іа-1 - індекс інфляції року за результатами якого проводиться індексація.
Норма амортизації
Loading...

 
 

Цікаве